Наведено результати дослідження стану 163 вагітних з пізніми гестозами з розподілом їх на групи: з прегестозом, з прееклампсією легкого ступеня, з прееклампсією середнього ступеня тяжкості в терміні гестації 31 - 40 акушерських тижнів вагітності, а також 39 практично здорових вагітних. Вивчено стан фетоплацентарного комплексу, перебіг вагітності та пологів, стан новонароджених, зміни екскреторної, іонорегулювальної, кислотовидільної та інкреторної (секреція урокінази) функцій нирок та зміни гемостазу, протизгортальної та фібринолітичної систем крові. Досліджено стан необмеженого протеолізу в плазмі крові. Визначено три основні типи порушень агрегатного стану крові у разі прееклампсій: локальну внутрішньосудинну гемокоагуляцію на рівні нирок, системні порушення хронометричного та структурного згортання крові та переважну активацію тромбоцитів внаслідок синдрому ендогенної інтоксикації, яка розвивається через надмірну активацію систем необмеженого плазмового протеолізу.

  Скачати повний текст

Доведено можливість визначення ранніх діагностичних показників пізнього гестозу вагітних неінвазивними методами. Здійснено глибокі й широкі клінічні дослідження за допомогою імпедансної тетраполярної реографії - неінвазивного методу вивчення стану центральної та периферичної гемодинаміки у вагітних і породіль. Програмою досліджень передбачено можливість виявлення доклінічних ознак гестозу, проведення динамічного контролю за ефективністю лікування, профілактики ускладнень у матері та плода.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено проблемі використання електромагнітних хвиль міліметрового діапазону малої потужності в комплексному лікуванні вагітних з пізніми гестозами легкого та середнього ступеня важкості з метою запобігання розвитку їх тяжких форм. Доведено відсутність ембріолетальної і тератогенної дії НВЧ-опромінення, негативного впливу на перебіг вагітності і постнатальний розвиток потомства незалежно від термінів його використання. Визначено, що НВЧ-терапія сприяє нормалізації показників біоелектричної активності головного мозку, церебральної гемодинаміки, імунокорекції, стимуляції компенсаторно-пристосовних реакцій в плацентні. Запропоновано комплексний, з НВЧ-терапією, метод лікування вагітних з пізніми гестозами, використання якого покращує перебіг ускладненої вагітності та прогноз для матері і плода.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено вивченню патогенетичної ролі сполучної тканини при пізніх гестозах різного ступеня тяжкості. Встановлено, що пізні гестози супроводжуються дезорганізацією основної речовини сполучної тканини. Характерним для пізніх гестозів є підсилення розпаду протеогліканів, а також підвищення загальної протеолітичної активності крові. Запропоновано визначення рівня екскреції із сечею гексуронових кислот для діагностики пізних гестозів та переходу прегестозу в гестоз. Доведено, що поєднане застосування препаратів (екстракт ехінацеї пурпурової, alpha-токоферола ацетату та вітаміну А) зменшує порушення сполучної тканини при пізніх гестозах.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено питанням патогенезу прееклампсії та оптимізації її лікування за допомогою використання ензимо- та апіфітотерапій. Досліджено стан тромбоцитарно-судинного гемостазу, обмін продуктів арахідонової кислоти, рівень трийодотироніну і тироксину у плазмі крові, функціональний стан нирок. Встановлено, що між активацією первинного гемостазу, змінами метаболізму арахідонату з переважанням вазоконстрикторних простаноїдів, зниженням рівня трийодотироніну в плазмі крові та порушеннями функції нирок існує тісний взаємозв'язок, який створює ще одне патологічне коло у випадку гестозу. Застосування вобензиму та бджолиної обніжки у комплексному лікуванні легких і середньотяжких форм прееклампсії дозволяє знизити дози синтетичних ліків, більш ефективно проводити лікування. Вобензим впливає на органи і системи, порушення функції яких має провідне значення у патогенезі захворювання. На фоні позитивних змін багатьох лабораторних показників отримано більш швидку регресію основних симптомів захворювання, зниження ускладнень у пологах, покращання перинатальних показників.

  Скачати повний текст

Вивчено питання стосовно патогенезу, клініки, діагностики та лікування пізнього гестозу. З використанням клініко-біохімічних, гормональних та інструментальних методів дослідження проведено комплексну оцінку функціонального стану печінки та фетоплацентарної системи вагітних з пізнім гестозом. Доведено порушення функціонального стану печінки, реологічних властивостей крові, виснаження антиоксидантної системи захисту, зниження рівня мікроелементів, наявність гормонального дисбалансу, погіршання стану плода. На підставі проведеного клініко-параклінічного обстеження встановлено критерії визначення ступеня тяжкості гестозу, доведено провідну роль порушення функціонального стану печінки в патогенезі розвитку ускладнень, обгрунтовано методи комплексного лікування вагітних з пізнім гестозом з використанням ербісолу, ліпіну та матерни, які підвищують ефективність лікування хворих і зменшують ускладнення вагітності, пологів, післяполового періоду та стану плода і новонародженого.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему вдосконалення лікувально-профілактичних заходів прееклампсії на підставі вивчення взаємозв'язку окремих ланок патогенезу. Встановлено, що основними патогенетичними аспектами прееклампсії є надмірна активація вільнорадикального окиснення у випадку неспроможності системи антиоксидантного захисту з наступними порушеннями в системі гомеостазу, що корелюють з важкістю ускладнення. Доведено, що існує взаємозв'язок між ступенем ендогенної інтоксикації та порушеннями гемокоагуляційного гомеостазу, альтеративними процесами у плаценті та особливостями перебігу вагітності, пологів, післяпологового періоду. Патогенетично обгрунтовано та практично апробовано доповнення до лікувальних схем прееклампсії фітопрепарату на основі флавоноїдних глікозидів, що дало можливість зменшити дози синтетичних медикаментів. На фоні зниження ендогенної інтоксикації, нормалізації судинно-тромбоцитарного та коагуляційного гемостазу, підвищення рівня фізіологічних антикоагулянтів отримано швидку регресію симптомів прееклампсії, покращання функціонування фетоплацентарного комплексу та зменшення ускладнень під час пологів, у післяпологовому періоді, покращання перинатальних показників.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена вивченню судинного компоненту кровоплину у ниркових артеріях і в артерії пуповини у вагітних з хронічним пієлонефритом. Встановлено, що у цих вагітних відмічається погіршення ниркового та плацентарного кровоплину, яке визначається у 20-24 тиж. та свідчить про підвищення периферичної судинної резистентності й погіршення мікроциркуляції у нирках та плаценті. Найраннішими показниками порушення кровоплину є мінімальна швидкість діастолічного кровоплину та систоло-діастолічне співвідношення, які можуть бути використані у діагностиці ЕРН-гестозу та як критерій ефективності лікування. Визначені показники гормональної системи ФПК, протеолітичної системи. Показаний кореляційний зв'язок між показниками, що вивчалися. Патогенетично обгрунтована рання (у 20-24 тижнів) корекція ниркового та плацентарного кровоплину з використанням лазерного впливу на ділянку проекції нирок та плаценти з метою профілактики ЕРН-гестозу.

  Скачати повний текст

Результати вивчення дозволяють розглядати прееклапсію вагітних як глибоку патологію клітинних мембран. У разі прееклампсії відбувається інтенсифікація процесів перекисного окиснення ліпідів у мембранах еритроцитів, що проявляється збільшенням рівня гідроперекисів і зростанням окиснювального гемолізу. Знижується стійкість мембран еритроцитів до окиснювального гемолізу, відзначено високу кореляцію між порушеннями окиснювального гемолізу й обміном Ca, особливо за тяжких форм прееклампсії. Перевантаження цитозоля клітини кальцієм призводить до ангіоспазму, виникнення артеріальної гіпертензії. Патогенетично обгрунтовано призначення блокаторів кальцієвих каналів для корекції виявлених порушень гомеостазу кальцію та призначення мембранотропних і антиоксидантних препаратів, які покращують стан клітинної мембрани.

  Скачати повний текст

Досліджено зниження частоти акушерських ускладнень у вагітних мешканок радіаційно забруднених територій з порушеним перебігом періоду плацентації. Проведено ретроспективний аналіз результатів клініко-радіометричного моніторингу у Кіцманському районі Чернівецької області за 1991-1998 рр. У результаті радіоімунологічного, морфологічного та радіометричного досліджень виявлено значні функціональні та морфологічні зміни фетоплацентарної системи у вагітних з ІІІ та ІV зон радіаційного забруднення вже в першому триместрі вагітності. Застосування в комплексі метаболічної, ензимо- та гестагенотерапії з першого триместру вагітності у мешканок радіаційно забруднених територій значно покращує функціональний стан фетоплацентарної системи та спричиняє зниження рівня гестаційних і перинатальних ускладнень.

  Скачати повний текст

Досліджено питання патоморфології плацентарного бар'єра людини з поєднанням окремих форм пізнього гестозу з анемією вагітних - водянки з анемією (1 група) та прееклампсії з анемією (2 група). На підставі встановлених структурних змін надано порівняльну морфологічну характеристику плацентарного бар'єра у даних груп. Встановлено залежність зрілості плаценти, дистрофічного-некротичних змін і порушень кровообігу від форми гестозу, тривалості та тяжкості перебігу анемії вагітних. Встановлено залежність характеру компенсаторних реакцій від ступеня зрілості плаценти. Поєднання пізнього гестозу вагітних з анемією вагітних призводить до розвитку фетоплацентарної недостатності, ступінь прояву якої залежить від форми і тяжкості перебігу пізнього гестозу.

  Скачати повний текст

Проведені комплексні дослідження вагітних жінок з різними ступенями тяжкості пізніх гестозів з метою вивчення гормонального статусу, соматотипологічних ознак, еритроцитарних антигенів крові і їх асоціацій, стану мікроциркуляторного русла, впливу ендо- і екзогамії. При цій патології, було встановлено значні зміни показників естріола, естрадіола, плацентарного лактогену, пролактину, кортизолу, гормонів щитовидної залози. Встановлено особливості соматотипу жінок досліджуваних груп, та вплив ендо- та екзогамії на виникнення пізніх гестозів. Було також встановлено зміни в мікроциркуляторному руслі вагітних. З урахуванням результатів гормональних, інструментальних та генетичних методів дослідження було розроблено індивідуальний метод моделювання і прогнозування пізніх гестозів, який дозволив з високим ступенем точності передбачати результат вагітності і родів. З метою лікування і профілактики пізнього гестозу запропоновано особистий метод з комплексним використанням системних ензимних препаратів (вобензим). Його застосування дозволило покращити клінічні і лабораторні показники стану матері і плода, зменшити кількість ускладнень.

  Скачати повний текст