Досліджено питання підвищення ефективності хірургічного лікування вроджених катаракт шляхом інтраопераційної профілактики розвитку вторинної катаракти з використанням диференційованого підходу до задньої капсули кришталика у разі факоаспірації з ендокапсулярною імплантацією гнучких ІОЛ Acrysof у дітей. Незалежно від методу втручання на задній капсулі кришталика частота розвитку вторинної катаракти в цілому становить 21,3 % через рік після втручання та швидко прогресує через 2 роки і становить 43,5 %. Вторинна катаракта у дітей старшого віку (7 - 15 років) розвивається рідше (23,4 %), у дітей молодшої вікової групи - наявна у 2,4 рази частіше (56,4 %), що доводить про різну вікову проліферативну активність епітеліальних клітин кришталика. Установлено відносну ефективність інтраопераційних методів профілактики вторинної катаракти шляхом втручань на задній капсулі кришталика під час проведення первинного видалення вродженої катаракти з імплантацією гнучких ІОЛ. Установлено, що розтин задньої капсули з використанням методу заднього капсулорексису не впливає на частоту вторинних катаракт (55,4 %) у порівнянні зі збереженням задньої капсули інтактною (48,9 %), поєднання останнього з передньою вітректомією суттєво зменшує частоту вторинної катаракти до 28 %, водночас провокує розвиток інших післяопераційних ускладнень (помутніння склоподібного тіла, внутрішньокапсульної децентрації ІОЛ). Установлено, що у зоні видаленої задньої капсули на псевдофакічних очах дітей формується "хибна вторинна катаракта", спричинена наявністю патологічно змінених епітеліальних клітин кришталика та сполучнотканинних структур скловидного тіла.

  Скачати повний текст

За результатами клінічного дослідження біоритмів встановлено, що максимум активності зорової системи в амбліопів спостерігається переважно у вечірній час. Описано взаємовідносини між біоритмами зорових функцій та деяких загальносоматичних показників у разі амбліопії. Надано рекомендації щодо вибору часу лікування у разі різних видів амбліопії. Показано, що проведення комплексного лікування амбліопії з урахуванням біоритмів зорового аналізатора дозволяє достовірно підвищити його ефективність без застосування додаткових методів. Запропоновано модифікований метод лікування, що базується на включенні до стандартного комплексу лікування тренувань ноніусної гостроти на висоті біоритму.

  Скачати повний текст

Розглянуто актуальну проблему об'єктивізації візометрії дітей раннього віку як здорових, так і з неврологічними та офтальмологічними захворюваннями. Визначено напрями удосконалення традиційного методу переважної фіксації погляду (ТМ ПФП). Запропоновано нові оціночні карти зі стушованими контурами та закругленими кутами тестових полів, розроблено приладове забезпечення для модифікованого методу переважної фіксації погляду (ММ ПФП), використання яких значно підвищує об'єктивність і точність інформації з оцінки гостроти зору та значно скорочує затрати часу на обстеження кожного пацієнта. Одержано нові дані про строки формування макулярного та фовеолярного рефлексів, які зіставлено з темпами розвитку гостроти зору у здорових дітей віком до 2-х років. Встановлено, що застосування ММ ПФП забезпечує зменшення затрат часу на дослідження гостроти зору кожної дитини у порівнянні з ТМ ПФП на 16,2 %, з методом реєстрації оптокінетичного ністагму (МР ОКН) - на 40,6 % та з використанням таблиці Орлової на 14,4 %. Визначено можливості застосування різних методів для визначення гостроти зору дітей раннього віку - здорових, з невропатологією та з офтальмопатологією, які складають відповідно для ММ ПФП - 100, 98,6, 100 %, для МР ОКН - 100, 83,1, 100 %, для МВДТ Орлової - 70, 41,9, 88,3 % від кількості обстежених дітей. Для ММ ПФП визначено фізіологічні значення гостроти зору здорових дітей від 1 до 48 місячного віку. Дані показники запропоновано використовувати як нормативні під час формування груп ризику розвитку косоокості, амбліопії, порушень бінокулярних функцій.

  Скачати повний текст

З метою підвищення ефективності сучасної терапії амбліопії у дітей обгрунтовано доцільність поєднаного застосування плеоптичного лікування приладом "Амбліокор" і диференційованого призначення вазоактивних і ноотропних препаратів. У дітей з різними видами амбліопії встановлено зниження кровонаповнення ока у 1,8 раза та кровонаповнення мозку у вертебро-базилярному басейні у 1,4 раза у порівнянні з нормою. Виявлено, що зниження кровонаповнення судин ока та мозку розвивається на тлі різного тонусу судинної системи, який у 60 % пацієнтів підвищений на амбліопічних очах та у вертебро-базилярному басейні - на 8 % та 19 % відповідно, у 40 % пацієнтів зі зниженим тонусом ступінь його зниження відповідає 19 % та 14 %. Доведено, що використання модифікованого способу лікування амбліопії сприяє покращенню кровонаповнення ока у хворих з амбліопією незалежно від тонусу судин у середньому у 1,5 раза, мозку у вертебро-базилярному басейні у 1,4 раза, збільшує гостроту зору у середньому на 0,26 (удвічі) зі збереженням досягненого ефекту у 77,4 % випадків протягом 6 - 8-ми місяців спостереження.

  Скачати повний текст

Досліджено значущість тренувань акомодаційної здатності у лікуванні розладів акомодації в дітей з різними видами прямого астигматизму (змішаним, простим гіперметропічним, простим міопічним). Установлено ослаблення акомодації у горизонтальному меридіані за всіх досліджених видів астигматизму. Показано наявність асиметричної (нерівномірної) акомодації в головних меридіанах ока у більшості дітей з різними видами астигматизму. Показано значну ефективність лікування розладів акомодації шляхом її тренування в ослабленому меридіані за допомогою модифікованого способу та пристрою у разі зазначених видів астигматизму. З'ясовано, що використання модифікованого способу лікування таких розладів у дітей з прямим астигматизмом було ефективним незалежно від віку та зумовило збільшення середніх значень гостроти зору для далини на 0,23 (в 1,5 раза), гостроти зору зблизька - на 0,28 (у 1,7 раза) зі збереженням досягнутого ефекту протягом 12-ти місяців у 76 % хворих. Установлено позитивний вплив зазначеного способу на показники резервів акомодації для далини та зблизька. Показано більшу ефективність застосування даного способу у комплексі з окулярною корекцією у порівнянні з ізольованим використанням тільки окулярної корекції за всіх досліджених видів астигматизму.

  Скачати повний текст

Уперше встановлено, що найбільш важким ускладненням, що чинником хронічного запального процесу та причиною різкого зниження зору за умов посттравматичної псевдофакії в дітей, є дислокація ІОЛ за типом синдрому захоплення зіниці. Визначено фактори ризику утворення захоплення зіниці: зрощені парацентральні рубці рогівки, локальна або тотальна неспроможність зіничного краю райдужки, виконання великих операційних розтинів, синхіотомія та імплантація жорстких ІОЛ в циліарну борозну. Доведено можливість усунення дослідженого синдрому втручанням, яке розділяє поверхні оптичної частини ІОЛ та райдужки й розкриває замкнуте коло патологічного запального процесу, що призводить в свою чергу до послаблення запальних явищ і попереджує рецидив захоплення зіниці.

  Скачати повний текст

Встановлено, що взаємозв'язані порушення лімфовідтоку, гемодинаміки і мікроциркуляції ока у разі ювенільної діабетичної ретинопатії розвиваються на фоні вегетосудинних дисфункцій з відповідними порушеннями імунних процесів, систем перекисного окиснення ліпідів і агрегаційної активності еритроцитів, що сприяє погіршенню тканинного дренування, дефіциту кровообігу в сітківці і прискоренню вазопроліферації без геморагічної та ексудативної фаз регинопатії. Виявлено імунокоригуючий вплив ультрафіолетового опромінювання крові, вегетотропний - лазерного опромінювання крові. Розроблено неінвазивний регіонарний метод транскутанного магнітолазерного опромінювання крові, обгрунтовано його антиоксидантну, реокоректорну, лімфотропну і вегетотропну дію у хворих на ювенільну діабетичну ретинопатію.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено питанням підвищеної ефективності лікування амбліопії у дитячому віці. Запропоновано новий метод лікування амбліопії. Він заснований на стимуляції макулярної зони амбліопічного ока за допомогою блискучих ахроматичних і кольорових зернистих зображень ("зернистих фігур"), що утворюються за допомогою спеціального оптичного пристрою. Представлено результати лікування 162 дітей з різними видами амбліопії. Клінічна апробація запропонованого методу лікування показує його високу ефективність: підвищення гостроти зору до 0,4 і вище досягнуто в 72%; повне вилікування амбліопії (гострота зору до 0,8 і вище) досягнуто в 37%; відновлення центральної фіксації досягнуто на 11 очах (з 16 очей, що мали нецентральну фіксацію до лікування). Новий метод може бути використаний самостійно, а також в комбінації з іншими методами лікування амбліопії, такими як Campbell-стимуляція. Метод ефективний, простий, надійний, фізіологічний і може бути альтернативою лазерстимуляції.

  Скачати повний текст

Наведено новий метод лікування дітей із співдружньою альтернувальною косоокістю, ускладненою функціональною скотомою пригнічення та розроблено прилад для його здійснення. Встановлено, що дана методика вперше дозволяє здійснити відновлення моно- та бінокулярних сенсорних і сенсомоторних зв'язків у пацієнтів з монолатеральною та альтернувальною косоокістю. Наведено результати клінічних досліджень 131-го пацієнта, а також результати лікування 55-ти дітей із даною косоокістю, ускладненою функціональною скотомою пригнічення. Доведено, що у дітей, з функціональною скотомою пригнічення з набутою та природженою співдружньою косоокістю віком від 3-х до 13-ти, бінокулярна система має обмежену пластичність до відновлення сенсорно-моторних механізмів бінокулярного зору. Зазначено, що ліквідацію скотоми пригнічення вдалося досягнути у 61,8 %, нормальної кореспонденції сітківки у - 38,2 % пацієнтів, відновлення нормальних сенсорно-моторних зв'язків досягнуто лише у 21,8%, що свідчить про наявність серйозних порушень у системі, яка забезпечує сенсорно-моторну координацію очей даних пацієнтів. Здійснено модифікацію відомої класифікації стану бінокулярного зору, із урахуванням характеру кореспонденції сітківок.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему досягнення високої гостроти зору для різної відстані та відновлення бінокулярного зору у разі монокулярних травматичних катаракт у дітей. Запропоновано новий спосіб ендокапсулярної імплантації гнучких інтраокулярних лінз (ІОЛ) у випадку проникаючих поранень, який забезпечує стабільну ендокапсулярну фіксацію ІОЛ у разі пошкодження передньої капсули кришталика. Розроблено нову хірургічну технологію усунення іридодіалізу, що дозволяє здійснити втручання без додаткової травматизації. На підставі аналізу росту псевдофакічного та парного здорового ока у 96-ти дітей та віддалені терміни спостережень установлено, що перенесене хірургічне втручання не уповільнює темпів росту псевдофакічних очей. Розроблено новий спосіб вибору оптичної сили ІОЛ за посттравматичної монокулярної катаракти, який базується на принципі формування слабої міопії псевдофакічного ока до 2,5 дпр. Передопераційна міопічна рефракція створила кращі умови для зорової реабілітації у порівнянні з іншими видами післяопераційної рефракції, що сприяло відновленню монокулярної гостроти зору псевдофакічного ока вдалину (0,3 - 1,0) у 95,1 %, для близької відстані (0,4 - 1,0) у 57,4 % і стійкого бінокулярного зору у 72,0 % дітей.

  Скачати повний текст

Досліджено поширеність і закономірність формування офтальмологічних ускладнень цукрового діабету I типу серед дітей і підлітків в Україні залежно від екологічних умов проживання. Установлено закономірності розвитку функціональних порушень системи зору та морфологічних змін сітківки внаслідок клінічних особливостей перебігу та метаболічних порушень цукрового діабету I типу в дітей та підлітків. Запропоновано науково обгрунтовану систему офтальмологічного скринінгу, моніторингу, вторинної профілактики та прогнозування офтальмологічних ускладнень у таких дітей та підлітків, а також досліджено ефективність запропоновної трьохетапної системи диференційованого лікування цих ускладнень.

  Скачати повний текст

За результатами експериментів на 230 білих щурах і 145 кроликах вивчено загальні закономірності та особливості перебігу післятравматичного запального процесу у випадку поранення структур заднього сегмента ока. Встановлено, що передумовою післятравматичного інтраокулярного фіброгенезу та порушень електроретинографічних характеристик функції зорового аналізатора є збільшення протеолізу низько- та високомолекулярних білкових структур ока, пригнічення ензиматичного лізису фібрину і колагеназної активності.

  Скачати повний текст

Розроблено диференційований підхід щодо хірургічних втручань під час видалення різних видів вроджених катаракт на підставі обліку закономірностей частоти і строків формування вторинної катаракти у дитячому віці. Запропоновано нові оригінальні способи хірургії рідкісних ускладнень різних видів вродженої патології кришталика (вродженого заднього лентиконусу, сублюксації кришталика у випадку синдрому Марфана). Досліджено особливості морфологічної будови "депозитів" за "атипових" вроджених катаркт. Вперше встановлено, що на частоту і строки формування вторинних катаракт впливає форма вродженої катаракти і вік оперованих дітей. Доведено високу ефективність розроблених хірургічних методик та оптимальної тактики лікування.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему медикаментозного лікування дітей з міопією. Вперше патогенетично обгрунтовано доцільність застосування антиоксидантної та імуномоделюючої терапії у лікуванні дітей з набутою неускладненою міопією. У даної категорії пацієнтів залежно від ступеня тяжкості захворювання вперше виявлено інтенсифікацію вільно-радикальних процесів і зниження антиоксидантного захисту організму. Доповнено дані про виснаження стану специфічного та неспецифічного імунітету та аутосенсибілізацію до антигенів тканини ока. Вперше запропоновано для лікування дітей з набутою неускладненою міопією фітопрепарат спіруліни по 0,5 г тричі на день внутрішньо протягом одного місяця. Встановлено, що нормалізація імунологічних та корекція метаболічних порушень, обумовлених дією препарату спіруліни, сприяють активізації компенсаторно-пристосувальних механізмів акомодаційно-конвергентної системи та зорово-сенсорного апарату, що зумовило однонаправлене покращення функціонального стану зорового аналізатора - збільшення некоригованої гостроти зору на 49 % у 96 % пацієнтів і зниження градієнту прогресування міопічного процесу на 33 %.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена питанню розробки нового способу хірургічного лікування вродженого синдрому блефарофімозу у дітей. На підставі поглибленого клінічного, інструментального, морфологічного дослідження виявлені особливості топографо-анатомічної і морфологічноі побудови структур допоміжного апарату ока і орбіти при цій патології. Проаналізовані результати хірургічного лікування із застосуванням існуючих методів. Отримані дані ввійшли в основу розробки нового методу одномоментної корекції синдрому блефарофімозу, який враховує його клініко-анатомічні особливості та забезпечує корекцію всіх складових ланок. Доказана висока ефективність розробленого методу, яка полягає в отриманні кращих косметичних і функціональних результатів, а також його патогенетична спрямованість.

  Скачати повний текст

За результатами експерименту на 39 нестатевозрілих кроликах з'ясовано роль порушень гемо- та гідродинаміки ока у формуванні міопічної рефракції у період росту організму. Гіперпродукція камерної вологи на тлі зниження тиску в судинах ока в період росту організму тварини формує міопічну рефракцію зі збільшенням розмірів ока та стоншенням склери з фрагментацією її волокон і підвищеним накопичнням глікозаміногліканів. Отримано експериментальну модель міопії з використанням чинників, що зумовлюють прогресування міопії в клініці, зокрема, - підвищення внутрішньоочного тиску та зниження перфузійного тиску в басейні очної артерії. Вивчено стан гемо- та гідродинаміки ока у 124 пацієнтів (229 очей) з еметропією, стаціонарним і прогресуючим перебігом міопії. Надано оцінку змінам гідродинаміки ока під впливом різного за тривалістю зорового навантаження у разі еметропії, стаціонарному та прогресуючому перебігу міопії. Встановлено взаємозв'язок прогресування міопії від короткочасних підвищень внутрішньоочного тиску за рахунок збільшення швидкості утворення внутрішньоочної рідини під впливом зорового навантаження. Обгрунтовано доцільність застосування перед зоровим навантаженням препаратів, які знижують швидкість утворення внутрішньоочної рідини (0,5 % розчин тімололу малеату) та вилучення з комплексу терапії судинорозширювальних препаратів.

  Скачати повний текст

Досліджено антропометричні показники та фізіологічні особливості серцево-судинної та дихальної систем за умов відносного спокою, а також під час виконання статичного і динамічного навантажень у дітей з обмеженими зоровими функціями. Установлено, що діти молодшого шкільного віку відстають від однолітків за зростом та масою тіла, мають певні відмінності у системній гемодинаміці, формують специфічні функціональні відповіді на фізичне навантаження статичного та динамічного характеру. Показано, що більш суттєві відмінності мозкового кровотоку слабозорих дітей стосуються басейну хребетних артерій, а не басейну внутрішніх сонних артерій, і, переважно, у правій сфері великого мозку. З'ясовано, що у дітей з вадами зору більше випадків асиметрії у показниках церебральної гемодинаміки правої та лівої півкуль мозку. У дітей з обмеженими зоровими функціями спостерігаються гірші показники об'ємних і швидкісних характеристик зовнішнього дихання у режимах спокійного та форсованого дихання. У слабкозорих дітей виявлено більше випадків вентиляторної недостатності, особливо обструктивного характеру.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження протягом 11-ти років дітей віком 6,5 - 17 років, що мешкають на радіаційно забрудненій (РЗ) і "незабрудненій" (НЗ) місцевості однієї клімато-географічної зони. Відзначено прискорення еметропізації дітей віком 7 - 12 років, що народилися після Чорнобильської аварії та мешкають на РЗ у порівнянні з дітьми даного віку за умов НЗ. Установлено уповільнення рефрактогенезу в дітей віком 13 - 16 років з РЗ, що народилися до аварії на ЧАЕС. Установлено, що ризик гіперметропії дітей віком 15 - 16,5 років, народжених до аварії, що мешкають на РЗ у 2,3 раза вищий, ніж у дітей цього віку з НЗ, а ризик міопії - у 1,9 раза. Визначено вищу частоту змішаного астигматизму в дітей з РЗ (1,6 %) у порівнянні з дітьми з НЗ (0,45 %, p = 0,03). Виявлено фактори, що зумовлюють ризик порушень рефракції у школярів, що мешкають у РЗ, а саме: наявність захворювань травного тракту, органів дихання, ЛОР-органів, патології сполучної тканини, алергічних захворювань (за цього ризик виникнення міопії збільшується в 1,5 - 3 раза). Відхилення у фізичному розвитку призводять до збільшення частоти міопії в 1,4 раза та гіпертермії - в 1,3 раза у порівнянні з дітьми без зазначених відхилень).

  Скачати повний текст

Досліджено функціональні особливості зорового сприйняття еметропічним та міопічним оком у дітей шкільного віку. Доведено, що у школярів зі збільшенням віку відбувається подальший розвиток зорових функцій і підвищення показників гостроти зору та її складових порогових характеристик, контрастної чутливості, кольоровідчуття та бінокулярного зору. Встановлено показники вікової норми досліджених зорових функцій для дітей віком 7 - 9-ти, 10 - 13-ти та 14 - 16-ти років. Виявлено, що внаслідок міопії у школярів усіх вікових груп погіршується гострота зору, мінімум розділення, контрастна чутливість, кольоровідчуття за рахунок червоного та синього кольорів. З'ясовано, що рівень порушення цих зорових функцій прямо пропорційний ступеню міопії та обернено пропорційний віку школяра. Визначено, що ступінь покращання зорових функцій з оптичною корекцією залежить не лише від її виду, а й від віку школяра та ступеня міопії. Встановлено, що контактна корекція забезпечує найкраще зорове сприйняття в дітей шкільного віку з міопією будь-якого ступеня.

  Скачати повний текст

Вивчено параметри кардіореспіраторної системи слабозорих дітей віком 4,5 - 6,5 років за умов відносного спокою та у разі фізичних навантажень. Установлено, що особливості кардіореспіраторної системи таких дітей характеризуються ознаками гіпервентиляції та зниженням резервних можливостей дихальної системи, формуванням гіперкінетичного типу кровообігу, менш економічною роботою серця за умов відносного спокою, перерозподілом мозкового кровотоку переважно на рівні магістральних судин і судин артеріального типу середнього калібру, менш адекватною реакцією системної гемодинаміки на фізичне навантаження, збільшенням парасимпатичних впливів на серце, високим рівнем нейтралізації та функціонального напруження вегетативної регуляції серцевого ритму, зниженням вегетативної реактивності та вегетативного забезпечення фізичної діяльності.

  Скачати повний текст