Розкрито суть поняття "модернізація" як теоретичного конструкту, який визначає творчо-перетворювальну функцію розвитку. Запропоновано тезу, що теорія модернізації є не субтеорією соціології розвитку, не доповненням до інших теорій, наприклад теорії "індустріального суспільства", а є теорією соціології розвитку, у якій суспільний розвиток розглянуто як самостійний процес. Розроблено періодизацію рефлексії щодо теорії модернізації у соціологічному дискурсі, яка складається з чотирьох періодів, а саме: класичного (остання третина XVIII - початок XX ст.), конституювання (1920 - 1960-ті рр.), розвитку (1970 - 1980 рр.), дивергенції (кінець XX - початок XXI ст.). Здійснено аналіз змісту основних періодів розвитку теорії модернізації та встановлено, що у кожному з них використовувалися методи, притаманні соціологічному дискурсу кожного періоду. Запропоновано тезу, що теорії постмодернізму характеризуються певною динамікою та логікою розвитку та є теоріями соціології розвитку. Розглянуто значення для конституювання сучасної теорії модернізації методу історичного аналізу, доведено, що даний метод створює засади розуміння модернізації як нелінійного, багатовекторного процесу.

  Скачати повний текст

Здійснено історико-соціологічний аналіз концепції постструктуралістського синтезу П.Бурьє. Досліджено умови формування проблеми теоретичного синтезу в соціології, установлено характерні особливості структуралістської та постструктуралістської методології дослідження соціальних явищ. Проаналізовано теоретичні засади та розкрито логіку понять соціологічної концепції П.Бурдьє.

  Скачати повний текст

Здійснено теоретичний аналіз соціологічної концепції мислення К.Мангейма. Концептуалізовано поняття "соціальне мислення", проаналізовано його евристичні можливості. Доведено, що існує взаємозв'язок між структурою мислення та соціально-груповою структурою суспільства. Проаналізовано функціональну роль оціночних суджень як складових соціального мислення, а також взаємозв'язок проблеми істини в соціології з проблемами одержання й утримання влади.

  Скачати повний текст

Досліджено онтологічні ознаки суспільства модерну, які виокремлюються теоретиками Франкрутської школи. В результаті отримано типологію онтологічних ознак, яка складається з трьох груп, таких як: фундаментальні онтологічні ознаки, які визначають структуру та характер організації суспільства модерну; онтологічні ознаки, які ідентифікуються як патології суспільства модерну; онтологічні ознаки інструментального характеру, які можуть бути використані як засоби подолання патологій суспільства модерну. Розглянуто патології і проаналізовано засоби їх подолання, запропоновані представниками Франкрутської школи.

  Скачати повний текст

Вперше досліджено та систематизовано соціально-історичні та ідейно-теоретичні джерела постмодерністського теоретизування та узагальнено основоположні постмодерністські концепції. З'ясовано теоретико-методологічні принципи, понятійно-категоріальний апарат та основні методологічні установки соціологічного постмодернізму та його значення для подальшого розвитку соціологічної теоретичної думки. Доведено обумовленість виникнення постмодерністського теоретизування інтеграційними процесами, насамперед, в економічній сфері, які з часом призвели до глобалізації та інформатизації сучасного світу та поглибили "постматеріальну" (постматеріалістичну) переорієнтацію нормативно-ціннісних установок західної спільноти. Досліджено теоретико-методологічні витоки постмодерністського теоретизування та обгрунтовано висновок про певну спадкоємність у теоретичній соціології. Встановлено, що цілеспрямоване застосування принципів плюральності й ототожнення реальності з текстом, деконструкції та децентралізації як методологічних установок, а також ключових понять і категорій (постмодерну, постмодерністської ситуації, постмодерного суспільства, мовних ігор, гіперреальності, симулякра, симуляції, спокуси, спокушання, місця проживання [habitat] спільноти, само-монтування [self-assembly]) дозволяють реконструювати суспільство, в якому найзначущою стає знакова реальність. Доведено, що в постмодерністській методології соціологічного пізнання втрачає доцільність прагнення створити єдину всеохоплюючу теорію, заперечується евристичність системного підходу, визнається рівнозначність різних концептуальних теорій, втрачаються міждисциплінарні межі, а проблема істини взагалі не розглядається.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано пізнавальні функції концепту та розроблено теоретичну модель прояву політичної свідомості в гумористичному дискурсі на повсякденному рівні соціально-політичних взаємодій. Доведено, що концепт гумористичного дискурсу дозволяє описати та розкрити, як здійснюється усвідомлення, артикуляція та подолання когнітивних, аксіологічних та афективних протиріч між офіційним образом політичної реальності та знаннями, цінностями й емоціями суб'єктів повсякденних взаємодій. Надано характеристики та компоненти обох вимірів, обгрунтовано класифікацію контекстуальних факторів. На основі авторського якісного емпіричного дослідження уточнено теоретичні розробки, зокрема, показано формування "альтернативного" образу соціально-політичного простору та конструювання політичної ідентифікації в гумористичному дискурсі.

  Скачати повний текст