Обгрунтовано оригінальний підхід до аналізу стратифікаційних порядків суспільства на підставі вітчизняного та зарубіжного досвіду вивчення соціальної нерівності. Висвітлено перспективи використання даного підходу, описано його основні кон'юнкції, множинність стратифікаційних порядків та їх реконфігурацію у суспільствах, що трансформуються. На підставі аналізу результатів емпіричних досліджень виявлено характер стратифікаційних процесів у Львові та Донецьку. Виділено основні соціальні страти та визначено їх стратифікаційні профілі, встановлено ступінь консистентності/неконсистентності статусних позицій у різних соціальних стратах. Проаналізовано самоідентифікаційні практики львів'ян і донеччан, характерні для них типи мобільної поведінки, життєві стратегії та рівень соціальної адаптації індивідів з різних страт. Особливості структурування соціуму інтерпретовано у контексті взаємозв'язків між різними стратифікаційними порядками, які характеризуються неоднаковою здатністю диференціювати простір нерівності регіону.

  Скачати повний текст

Розроблено теоретичне положення щодо легітимізації як взаємопов'язувальної ланки між дією окремої соціальної особи та соціально нормованим соціальним простором. Розкрито суть поняття "легітимізація", висвітлено структуру загального механізму легітимізаційної діяльності, здійснено поділ явища легітимізації на різновиди та форми прояву залежно від ступеня залучення та ролі суб'єктів як учасників легітимізаційного процесу та суб'єктів соціальної взаємодії. Шляхом теоретичного синтезу декількох соціологічних підходів до розгляду взаємодії індивида та суспільства доведено, що легітимізація соціальної нерівності є засадничим фактором ствердження соціального порядку. Розкрито механізм легітимізації соціальної нерівності у суспільствах різноманітних типів. Уперше описано специфіку легітимізаційної ситуації в Україні у порівнянні з легітимізаційними практиками інших країн. Виявлено соціальні індикатори легітимізації соціальної нерівності: мову (вокеб'юлярний апарат) суб'єктів легітимізаційного процесу; поведінкову рефлексію - реакцію на соціальну нерівність як предмет легітимізаційної діяльності; просторову організацію суспільства; інформативну інфраструктуру суспільства та індикатори макропобудови комунікативного простору; легалізацію легітимізації соціальної нерівності; емпірично зафіксоване уявлення соціальних суб'єктів про існування соціальної вертикалі у суспільстві та відповідного демонстративного позиціювання своєї особи у даній вертикалі.

  Скачати повний текст