Розкрито психолого-педагогічні підходи до проблеми сімейного виховання дітей і зміст поняття нейротизму як ускладнення розвитку дитини. Визначено сутність феномену "моральне виховання дітей з нейротичними ускладненнями розвитку" (НУР), критерії, показники, рівні моральної вихованості молодших школярів з даною патологією. Визначено, теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови морального виховання в сім'ї молодших школярів з НУР (підвищення компетентності учителів початкових класів щодо співпраці з батьками учнів з НУР з метою морального виховання, розробка та запровадження педагогічної просвіти батьків цих учнів щодо морального виховання в сім'ї, урахування в кореляційно-педагогічній роботі особливостей розвитку дітей з нейротичними ускладненнями, гуманістично зорієнтований процес взаємодії школи та сім'ї у моральному вихованні дітей з НУР). Впроваджено корекційно-педагогічний комплекс на основі розробленої експериментальної моделі, яка забезпечує змістово-методичне наповнення процесу морального виховання молодших школярів.

  Скачати повний текст

Проаналізовано наукові погляди на природу міжособистісних взаємин батьків і дітей. Розкрито психолого-педагогічну суть зазначених взаємин з дітьми дошкільного віку. Виокремлено істотні характеристики гармонійних батьківсько-дитячих взаємин і особливості їх порушень. Досліджено моделі психолого-педагогічної корекції цих взаємин, а також умови життя й особливості виховання дітей старшого дошкільного віку в сім'ї, відмінності у позиціях батька та матері щодо їх взаємин з дитиною та особливості поведінки батьків і дітей у конфліктних ситуаціях. Здійснено експериментальну перевірку педагогічних умов формування гармонійних взаємин батьків з дітьми старшого дошкільного віку. Охарактеризовано динаміку змін у даних взаєминах, здійснено оцінку ефективності розробленого корекційно-педагогічного комплексу.

  Скачати повний текст

Досліджено суть, вікові та психологічні особливості прояву амбівалентності як чинника розвитку особистості у ранній юності за умов сім'ї. Розкрито взаємозв'язки цього психічного явища з амбівалентністю ставлень до сімейних стосунків і особистісною амбівалентністю старшокласників. Проаналізовано науково-теоретичні концепції та підходи до вивчення даної проблеми у зарубіжній і вітчизняній психології, розглянуто вікові особливості прояву. Визначено структуру амбівалентності ставлень до сімейних стосунків у ранньому юнацькому віці (когнітивна, афективна, поведінкова компоненти), критерії її діагностування (самостійність - залежність, прийняття - емоційне знехтування, турбота - гіпоопіка/гіперопіка), самооцінка амбівалентності, фрустраційна інтолерантність - толерантність, агресивність - доброзичливість) та рівні прояву (низький збалансований, середній незбалансований, високий дезінтегрований). Розроблено й апробовано психокорекційну програму щодо зниження амбівалентності особистості у ранній юності за умов сім'ї шляхом створення психо-педагогічних умов впливу. На підставі аналізу результатів впровадження програми доведено її ефективність та позитивний вплив на особистісне зростання сташокласників.

  Скачати повний текст

Показано, що міжпоколінна конфліктність підлітків на тлі нормативної кризи виявляється у стратегіях конфліктної поведінки в сім'ї. Родинні традиції реалізуються на двох рівнях (особистісному та груповому), що дозволяє на основі аналізу їх структурно-змістових показників виокремити чотири типи сімей з різною орієнтацією на родинні традиції. Доведено, що попри вікову інтолерантність підлітки виявляють більшу готовність до узгодженої міжпоколінної взаємодії (цілісність, збалансованість, несуперечливість окремих складових), ніж середнє покоління. З'ясовано, що розвиток толерантності членів родин з низьким рівнем орієнтації на традицію у процесі комунікативно-поведінкового тренінгу призводить до оптимізації готовності підлітків і дорослих до узгодженої міжпоколінної взаємодії.

  Скачати повний текст

Проведено соціальний та психолого-педагогічний аналіз динаміки розвитку і стану сучасної української сім'ї. Охарактеризовано її основні функції, структуру та типологію. Виявлено роль і значення сімейної комунікації, охарактеризовано специфіку роботи з батьками, вікові, фізіологічні та психологічні особливості виховання молодших школярів. Досліджено динаміку регіонального розвитку сімейного виховання та його результативність. Обгрунтовано шляхи підвищення педагогічної культури батьків і визначено доцільне співвідношенння сімейного та суспільного виховання. Запропоновано нові методи взаємодії батьків і професійних педагогів. Проведено діагностику статусу батьківської сім'ї молодшого школяра та процесу сімейного виховання як бази для його безперервної та динамічної корекції. Представлено корелятивний аналіз результатів регіонального досвіду. Обгрунтовано варіативну модель впровадження у практику сімейного виховання традицій української народної педагогіки. Обгрунтовано шляхи ефективного використання інноваційного досвіду в процесі гуманізації суспільства.

  Скачати повний текст