Висвітлено історичні етапи становлення та розвитку парку як природно-антропогенного та дозвіллево-розважального простору, види та зміна концептуальних засад парків. На підставі узагальнення наявної літератури, даних періодичних видань, фото та відеоматеріалів, а також власних спостережень, уточнено деякі аспекти інституалізації парків на українських землях, виявлено особливості розвитку парків відповідн до змін дозвіллєво-розважальних парадигм європейської культури, сучасні тенденції в розвитку парків у Європі й Україні.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено визначенню історико-теоретичних передумов становлення паркової культури як соціально-культурної системи, її сучасний стан, тенденції розвитку; дано обгрунтування поняття "паркової культури" й охарактеризовано типологію зарубіжних парків як поліфункціональних соціокультурних установ, їх місце і роль в соціокультурній сфері суспільства. Виявлено соціально-культурні аспекти підвищення ефективності паркової діяльності; визначено особливості і закономірності її функціонування; переконливо доведено пріоритетну значущість парків серед інших соціокультурних інституцій, їх комплексний устрій і багатофункціональність; грунтовно розглянуто принципи, функції, напрямки і технології, моделі культурно-просвітницької, дозвіллєвої діяльності різних типів парків та рекреаційних зон зарубіжжя.

  Скачати повний текст