На підставі вивчення експериментального матеріалу вперше виявлено провідні риси варіативності інтонаційної організації англійського офіційно-ділового діалогічного мовлення з урахувнаням його соціолінгвістичних особливостей. Визначено та систематизовано основні структурно-семантичні, соціолінгвістичні, функціонально-прагматичні й емоційно-модальні ознаки англійського діалогу в офіційно-діловій сфері. Обгрунтовано парадигму моделей просодичного оформлення офіційно-ділового мовлення, розкрито специфіку впливу соціолінгвістичних чинників, які обумовлюють його варіативність. Вперше на матеріалі англійської мови теоретично обгрунтовано й експериментально доведено функціонування інваріантної інтонаційної моделі офіційно-ділового мовлення та її варіантних соціолінгвістично маркованих просодичних ознак.

  Скачати повний текст

Вперше здійснено систематизацію та класифікацію соціально обумовлених емоційних і прагматичних видів англійського висловлення-подяки. Проаналізовано характер та закономірності взаємодії просодичних підсистем у процесі реалізації у мовленні даних видів досліджуваного висловлення. Експериментально визначено парадигму моделей інтонаційного оформлення висловлення-подяки, яку представлено з урахуванням впливу його функціонально-семантичних властивостей. Розглянуто інваріантну інтонаційну модель англійського висловлення-подяки та варіантні диференційні просодичні ознаки його функціонально-семантичних видів за офіційних та неофіційних умов спілкування.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено мовленнєву поведінку представників різних вікових груп та проаналізовано стратегії й тактики англійського дискурсу, зумовлені віком комунікантів. За результатами системного аналізу виявлено універсально-вікові, преферентно-вікові та ексклюзивно-вікові особливості мовленнєвої поведінки дітей/підлітків і дорослих, виділено три класифікації форм звертань представників різних вікових груп за критеріями: кількість адресатів, ступінь вираження адресата, типовість/нетиповість даної форми звертання до адресата певної вікової групи. Проаналізовано функції форм звертань у мовленні представників різних вікових груп, виявлено універсально-вікові, преферентно-вікові та ексклюзивно-вікові мовленнєві стратегії і тактики представників різних вікових груп у 14 найчастіших ситуаціях спілкування. Розглянуто особливості реалізації інформативної та комунікативної інтенції, проаналізовано вибір форми реалізації мовленнєвих актів представниками різних вікових груп.

  Скачати повний текст

Досліджено, що дискурсивні маркери є носіями процедурного значення, сигналами когерентності діалогічного тексту. Визначено функцію дискурсивного маркера в термінах сконструйованої дискурсивної моделі когерентності та когнітивної моделі розподілу інформації у діалозі. Концептуальним профілем дискурсивних маркерів є їх спрямованість на позначення локальних і глобальних відношень між сегментами діалогу. Реалізовано когерентну функцію дискурсивного маркера на трьох структурних рівнях, які визначаються як семантичний, прагматичний і топікальний. Виділено семантичні маркери, що співвідносять дві суміжні пропозиції, прагматичні маркери, які є експлікаторами відношення між двома суміжними мовленнєвими актами, і топікальні маркери, що сигналізують глобальні когерентні відношення та виступають засобами тематичної організації діалогу.

  Скачати повний текст

Проаналізовано вияви гендерної асиметрії оцінювання в англійській мові. Висвітлено особливості комунікативної прагматики англійських оцінних висловлень у діалогічному мовленні побутової сфери. Визначено просодичні засоби маркування раціональних та емоційних оцінок в чоловічому та жіночому мовленні. На основі аудиторського й акустичного аналізу встановлено інваріантні та диференційні просодичні характеристики, просодичні маркери гендерної варіативності експліцитних оцінних висловлень у сучасному англійському діалогічному мовленні.

  Скачати повний текст

Дослідження проведено у руслі когнітивно-комунікативного підходу до мови, що визначає його актуальність. Виявлено вербалізовану в сучасній англійській мові концептуальну модель неправди. Розглянуто комунікативну ситуацію неправди через змінні соціально-прагматичного контексту, виявлені та систематизовані мовленнєві стратегії, завдяки яким неправда знаходить своє дискурсивне втілення. Побудова концептуальної моделі здійснюється шляхом прототипічного моделювання на рівні дискурсу, що дозволяє чітко визначити прототип і маргінальні різновиди неправди. Виявлено, що гендерний параметр є найбільш вагомим соціальним параметром, який зумовлює використання прототипного та маргінальних різновидів неправди. Види неправди реалізуються через певні мовленнєві стратегії або групи мовленнєвих стратегій. Найбільший арсенал стратегій має прототипна неправда та різновиди неправди, що знаходяться найближче до неї - біла та етикетна неправди.

  Скачати повний текст

Вперше використано комплексний підхід до аналізу непорозуміння, що уможливило дослідження проблеми на новому рівні наукового пізнання. Напрацьовано модель ментальної репрезентації дискурсу, яка стала методологічним підгрунтям вивчення непорозуміння як типу інтерпретації на матеріалі англійських діалогічних єдностей. Визначено основні різновиди непорозуміння та з'ясовано лінгвокогнітивні чинники, які зумовлюють їх породження. Виокремлено дискурсні моделі та маркери непорозуміння в англомовних художніх творах, визначено функціональну спрямованість коригуючих реплік. Простежено реалізацію непорозуміння на різних змістових рівнях англійського діалогічного мовлення. З'ясовано основні стратегічні помилки інтерпретатора, що призводять до непорозуміння в англомовній комунікації.

  Скачати повний текст

Досліджено мовленнєву системність, діалогічну єдність "офератив - деклінатив", поданих як функціонально-адаптивну систему, фукціонування якої у розмовному дискурсі обумовлено внутрішньосистемною взаємодією офератива-стимула та деклінатива-реакції, адаптацією даної системи під впливом соціокультурних і когнітивних факторів екстралінгвального середовища. Виявлено, що незалежно від впливу на систему таких соціальних факторів позамовного середовища,як стать комунікантів, "дистанція влади" та ступінь знайомства між ними, в ній спостерігається універсальна тенденція - значна перевага непрямих інтерогативних офератів і мітигованих деклінативів, які є стратегіями негативної ввічливості, над прямими декларативними та імперативними оферативами та категоричними деклінативами, які є стратегіями позитивної ввічливості. Отже, в процесі функціональної адаптації системи діалогічної єдності "офератив - деклінатив" вирішальними є когнітивні фактори екстралінгвального середовища - культурно обумовлені когнітивні сценарії.

  Скачати повний текст

Досліджено семантичну організацію окличних висловлень (ОВ) і специфіку їх функціонування у сучасному англомовному діалогічному дискурсі. Запропоновано результати лінгвістичного аналізу окличних висловлень з використанням комунікативно-прагматичного та когнітивно-дискурсивного підходів до вивчення процесів їх продукування та функціонування. На підставі критерію співвідношення емоційного та розумового у пропозиційній структурі окличних висловлень виокремлено афективний непропозитивний монопропозитивний і емоційно неінтенсивний поліпропозитивний типи окличних висловлень. Визначено зв'язок кожного з цих типів з психічним станом продуцента висловлення. Досліджено прагмасемантичну структуру окличних висловлень і розроблено іллокутивну таксономію комплексних мовленнєвих актів ОВ. Виявлено й описано комунікативні стратегії, тактики та ходи, спрямовані на модифікацію емоційного фону мовленнєвої взаємодії у бажаному комунікантові напрямі, з'ясовано роль ОВ у динаміці змін його інтенсивності. Проаналізовано конвейційні норми емоційної взаємодії комунікантів і відповідні комунікативні стратегії, які формують емотивну компетенцію мовців англомовного соціуму.

  Скачати повний текст

За результатам теоретичного аналізу літератури з досліджених питань, а також вивчення класифікації мовленнєвого матеріалу на засадах теорії аргументації визначено типи діалогічних єдностей: кооперативну, координуючу та евристичну. Удосконалено методику проведення фонетичного аналізу, з використанням якої та за допомогою новітніх комп'ютерних технологій виявлено та унаочнено в інтонаційних ознаках аргументативних діалогічних єдностей (частоту основного тону, інтенсивність і темп). Розвинуто традиційний опис просодичного оформлення репліки-стимула та репліки-реакції діалогічної єдності, розроблено інтонаційні портрети кожного з досліджених типів діалогічних єдностей. За результатом електроакустичного аналізу одержано об'єктивні фізичні ознаки трьох типів діалогічних єдностей, що реалізують функцію переконування, які узгоджуються з результатами перцептивного аналізу. Запропоновано положення, що просодія є важливим механізмом формування та передавання переконувального значення реплік аргументативних діалогічних єдностей. Серед акустичних ознак, які найбільш чітко відрізняють аргументативні типи діалогічних єдностей, виокремлено тональний контур завершення та характер руху тону у фразах. Відзначено, що важливе значення щодо ідентифікації типів аргументативних діалогічних єдностей мають частота основного тону перших наголошених та ядерних складів, частотний інтервал структурних елементів фраз, їх частотний діапазон, пікова інтесивність перших наголошених та ядерних складів, тривалість перших наголошених і ядерних складів, середньоскладова тривалість фраз і особливості паузації на межі репліки-стимула та репліки-реакції, які складають діалогічну єдність.

  Скачати повний текст

Проведено всебічне дослідження ділового діалогічного дискурсу як соціально обумовленої комунікативної події, що функціонує в інституційно-виробничій сфері і характеризується особливою формою організації мовного матеріалу, детермінованою метою спілкування, співвідношенням інтенцій комунікантів та їх статусно-рольовими характеристиками. Базовою одиницею аналізу визначено дискурсивну процедуру, розглянуту як функціонально-структурну одиницю, спрямовану на реалізацію певного комунікативного наміру. На основі співвідношення інтересів комунікантів розроблено типологію ділового діалогічного дискурсу. Визначено такі типи дискурсу як доповнюючий, координативний та трансигентний. Розглянуто діловий діалогічний дискурс як спільну діяльність комунікантів, проаналізовано мовленнєві дії кожного з учасників інтеракції. Доведено, що комунікативна прагманастанова кожного типу дискурсу реалізується певним набором дискурсивних процедур, які номінуються відповідними мовними маркерами.

  Скачати повний текст

Вперше проведено комплексне дослідження діалогічної єдності питання - відповідь (ДЄПВ), що інтегрує внутрішньоструктурні мовні риси та екстралінгвістичні аспекти їх реалізації. Запропоновано визначення ДЄПВ як мікроодиниці дискурсу, здійснено моделювання її когнітивних основ. Описано структуру системи ДЄПВ, визначено релевантні чинники середовища, проаналізовано їх взаємодію. Встановлено наявність стійких кореляцій між репрезентаціями фактуальної/концептуальної інформації та макротемою, структурно-синтаксичними, структурно-семантичними, семантико-прагматичними характеристиками системи. Виявлено стійкі та нестійкі, ризоморфні кореляції між репрезентаціями інформації про соціальні ознаки комунікантів, їх стратегії та типом мікротеми, комунікативно-прагматичними характеристиками. Встановлено, що властивості діалогічної єдності питання -- відповідь зазнають впливу контекстуальних чинників і водночас конструюють їх, що відображає інтерактивність системи та середовища.

  Скачати повний текст