Досліджено комунікативно-прагматичні особливості англомовного наукового лінгвістичного дискурсу в аспекті авторизації як базового чинника його творення. Розкрито комунікативно-прагматичний, метакомукативний та оцінний компоненти семантичної структури категорії авторизації з метою встановлення риторичних норм англомовного наукового дискурсу для здійснення міжсуб'єктної мовленнєвої взаємодії з науковою спільнотою й інформативного впливу на адресата. На підставі аналізу досліджуваного матеріалу висвітлено визначальну роль автора англомовного наукового дискурсу, в якому епістемічна / модальна оцінка вірогідності реалізується за допомогою різнорівневих мовних засобів категорично / некатегорично-стверджувальної авторизації. Виявлено та доведено їх метакомунікативну природу. Розглянуто метадискурсивні вирази та встановлено способи реалізації мовленнєвих стратегій і тактик побудови англомовного наукового лінгвістичного дискурсу, що характеризують автора як авторитарну / неавторитарну мовну особистість. Запропоновано дискурсивні й інтерпретативні стратегії, спрямовані на здійснення кооперативної мовленнєвої взаємодії у сфері наукового спілкування.

  Скачати повний текст

Концепт ТЕРОРИЗМ трактовано як динамічну одиницю ментальних і психічних ресурсів індивідуальної свідомості, що виникає у ситуації міжсуб'єктної взаємодії та відображає уявлення щодо явища тероризму представників британського лінгвокультурного соціуму. Структурно концепт ТЕРОРИЗМ визначено як гештальт операційних модусів, які містять поняттєвий і ціннісний зміст і втілюються в таких іпостасях концепту, як логічне поняття, повсякденне поняття та метафоричний образ. Розмежовано логічне та повсякденне поняття ТЕРОРИЗМ, які виконують, відповідно, класифікаційну та структураційну функції. Побудовано прототипну модель концепту ТЕРОРИЗМ. Встановлено структуру поняттєвої категорії ТЕРОРИЗМ, сформованої концептом. Виявлено когнітивні метафори, що прояснюють поняттсво-ціннісний зміст концепту ТЕРОРИЗМ. Описано особливості реалізації оцінки явища тероризму у дискурсивних контекстах.

  Скачати повний текст

Досліджено структурні, семантичні та прагматичні особливості англомовного дискурсу прес-конференцій у лінгвокогнітивному та комунікативно-прагматичному аспектах. З'ясовано, що дискурс міжнародних прес-конференцій є складним або гібридним, який поєднує ознаки політичного, медійного, рекламного дискурсів і дискурсу у сфері паблік рилейшнз та реалізується на їх перетині. Визначено інтерактивні й інституційні характеристики англомовного дискурсу міжнародних прес-конференцій. Запропоновано комунікативну модель прототипної прес-конференції, яка поєднує змістово-функціональні та формально-структурні параметри. Визначено типологію дискурсу прес-конференцій, представлену повідомленням, коментарем і конфліктом. Виділено темпоральну та рольову структури дискурсу прес-конференцій. Досліджено комунікативні стратегії й тактики представників інституції та засобів масової інформації.

  Скачати повний текст

Визначено, що вивчення реалізації американського вокалізму та консонантизму в мовленнєвому континуумі є однією з актуальних проблем сучасної лінгвістики внаслідок нерозривного взаємозв'язку між породженням і сприйняттям мовлення у процесі комунікації. Завдання теоретичної та практичної розробки проблеми варіювання звуків за реалізації норм стандартної вимови й об'єктивного аналізу вимовних варіантів на матеріалі дикторського мовлення постає одним з важливих завдань сучасної фонетичної науки. Зазначено, що високий ступінь варіативності приголосних і голосних в акцентованій позиції є основною особливістю реалізації сегментного рівня дикторського мовлення в американських засобах масової інформації. Внесені корективи до існуючого уявлення про вокалічний і консонантний простір мовлення дикторів, носіїв американської вимовної норми, свідчать про якісну зміну системи за останні 40 - 45 років, що перебуває у відповідності з загальним принципом безперервного мовного розвитку.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вперше у вітчизняній лінгвістиці визначено комунікативно-прагматичні особливості англомовного публіцистичного дискурсу як актуального контексту репрезентації гендера в англомовному етнокультурному соціумі. Запропоновано базову одиницю аналізу мовних проявів гендера - мовну гендерну репрезентацію, що дозволяє співвіднести когнітивний та мовний рівні аналізу значення. Систематизовано засоби репрезентації гендера на лексичному рівні мови, розроблено їх семантико-прагматичну та ідеографічну класифікацію, а також встановлено конотації, які вони реалізують в дискурсі та які є відображенням традиційних гендерних стереотипів. Досліджено вплив семантичних характеристик "гендерно невизначених" антецедентів на вибір займенника-анафора, що визначає особливості відбиття гендерних стереотипів на граматичному рівні мови. Встановлено закономірності динаміки функціонування різнорівневих мовних гендерних репрезентацій у британському та американському публіцистичному дискурсі на трьох часових зрізах, яка відображає зміни соціально-політичної ситуації в англомовному етнокультурному соціумі під впливом феміністського руху.

  Скачати повний текст

Висвітлено морфологічні та синтаксичні зміни лексичних одиниць у мові американської публіцистики. З'ясовано, що динаміка функціональних змін виявляється у появі новотворів, чисельність яких свідчить про їх комунікативну цінність і відповідний дериваційний потенціал. Досліджено активність та розвиток новотворів у мові американських публіцистичних текстів. За результатами аналізу динамічних явищ мови виявлено, що гнучкість лексичних одиниць у функціональному аспекті зумовлена раціональним і ощадним використанням внутрішніх мовних ресурсів. Значну увагу приділено концептуальним метафорам, оскільки вони є підгрунтям мовних змін в американській публіцистиці. Зазначено особливості семантичних змін у процесі словотворення. З'ясовано найбільш продуктивні способи словотворення, виявлено моделі творення нових лексичних одиниць у мові американської публіцистики. Розглянуто термінологізацію, транстермінологізацію та детермінологізацію, які супроводжуються розширенням словникового складу зазначеної мови. Установлено, що кількість термінів у повсякденному житті зростає, оскільки вони відповідають потребам комунікації.

  Скачати повний текст

Досліджено структурні, семантичні та прагматичні особливості заголовка англомовного журнального мікротексту-повідомлення. Поєднання трьох даних аспектів вивчення заголовка дає можливість визначити його роль у репрезентації текстової інформації. Проаналізовано структурні моделі, що використовуються у заголовках журнального мікротексту-повідомлення. Розвинуто питання про функції, які виконує заголовок. Розкрито роль заголовка у смисловій організації всього мікротексту, наведено класифікацію семантичних типів заголовків і встановлено логіко-семантичні відношення між заголовком і текстом повідомлення. Виявлено прагматичні типи заголовків у комунікативній системі адресант - адресат, встановлено критерії та умови транспортування одного прагматичного типу заголовка в інший тощо. Наведено нові дані щодо функціональної спрямованості заголовків, що виражаються іронічними мовленнєвими актами та впливають на сприйняття інформації адресатом.

  Скачати повний текст

Виявлено лінгвокогнітивні механізми функціонування заперечення в сучасному американському газетному дискурсі. Запереченя визначено як когнітивно-дискурсивний феномен, що репрезентує зміну міжреферентних відношень, сформованих у ході дотекстової концептуалізації дійсності адресатом. Запропонована методика лінгвокогнітивного аналізу дозволила співвіднести семантику досліджуваних одиниць із відношенням сенсомоторного походження та виявити перцептивний, силовий і перцептивно-силовий складники заперечного значення. Встановлено, що в композиційно-смисловій структурі текстів новин заперечення акцентують відношення між учасниками подій у постійній, змінній або протиставній перспективі. Виявлено, що в аналітичних статтях заперечення фокусують або рефокусують увагу читача залежно від конкретних міжреферентних відношень або сприяють репрезентації подій в узагальненому плані.

  Скачати повний текст

Запропоновано комплексну характеристику ідеологічного дискурсу (ІД) як типу інституціонального дискурсу, що об'єктивується в інформаційному просторі англомовної редакційної статті. Виділено ідеологему як домінантний тип концептів ІД, з'ясовано її характерні риси та властивості, способи маніфестації у тексті. Описано метод дискурс-аналізу, що дозволяє розглянути особливості ІД на рівні глибинних і поверхневих структур. Виявлено та проаналізовано ключові комунікативні стратегії ІД, реалізація яких забезпечується різними комунікативними тактиками, та синергетичний вплив яких скеровує інтерпретацію повідомлення у закладеному адресантом руслі.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано основні характеристики сучасного медіа-дискурсу та дискурсу жіночих журналів. З'ясовано особливості жанрової моделі інтерв'ю у сучасній пресі та конститутивні риси жанру "інтерв'ю-монолог" у жіночих журналах. Досліджено риси композиційної та функціонально-смислової організації цього жанру, а також роль невербальних елементів у його структурі та композиції. Виявлено важливу роль оцінної лексики - іменників, прикметників, дієслів і прислівників - у формуванні ідеологічного потенціалу інтерв'ю-монологу. Окреслено домінантні принципи його типової організації, показано парадоксальну, діалектичну природу цього жанру, розкрито комунікативні механізми формування його маніпулятивної сутності.

  Скачати повний текст

Досліджено семантичні, структурні та прагматичні особливості приватних газетних оголошень (ПГО) в сучасній британській періодиці. ПГО розглянуто як складову особливого типу дискурсу - споживацько-інформаційного, що визначається за двома критеріями - функцією тексту (інформуванням) і його адресатом (споживачем інформації). Виявлено основні семантичні структури ПГО, запропоновано класифікацію оголошень. Виокремлено оферативні ПГО, оголошення-запити й оголошення-оповіщення. Встановлено, що ПГО належить до креолізованих текстів, що визначено наявністю у композиційній структурі двох кодових систем: вербальної та невербальної. На підставі дослідження інтенціонального змісту ПГО виявлено дві ілокутивні сили: інформування (реалізується експліцитно) і спонукання (представлено імпліцитно). Визначено основні комунікативні цілі адресантів ПГО: інформування, вплив і досягнення комунікативного успіху. Зазначено, що для їх втілення застосувуються комунікативні стратегії інформування, привернення уваги та основні постулати мовленнєвої комунікації: якості, кількості, відношення, способу та ввічливості. Розглянуто максиму скромності в оферативних і шлюбних оголошеннях. Встановлено, що їх особливістю є фактор бенефактивної спрямованості дій на адресата.

  Скачати повний текст

Вперше проведено вивчення англомовних текстів з кінематографічної проблематики (ТКП) у лінгвокогнітивному та комунікативному аспектах. Розкрито вторинну природу даного виду ТКП як первинних креолізованих текстів. На підставі результатів лінгвокогнітивного дослідження ТКП визначено їх семантичну структуру та викоремлено ключові концепти, вербалізовані в даних текстах. З'ясовано комунікативно-композиційну структуру, а також комуніктативні стратегії та тактики побудови англомовних ТКП різних жанрів.

  Скачати повний текст

Досліджено повідомлення про стихійні лиха на україномовних та англомовних інтернет-сайтах як мовленнєвий жанр в межах новинного дискурсу та порівняння подібних рис і розбіжностей у їх формуванні в англо- й україномовній лінгвокультурах. Проаналізовано структуру даних повідомлень у межах функціонально-комунікативного та фреймового підходів до мовленнєвих жанрів. Виокремлено особливості мовного втілення мовленнєвого жанру "повідомлення про стихійні лиха" на інтернет-сайтах українською й англійською мовами. Виявлено розбіжності у творенні повідомлень про стихійні лиха українською й англійською мовами, що зумовлено відмінностями обох лінгвокультур. Визначено, що англомовним сайтам характерне більш емоційне подання негативних новин, що відповідає поп-культурі, а україномовні - на противагу ЗМІ відкритих демократичних суспільств, не звикли урізноманітнювати повідомлення коментарями різних сторін-учасників подій.

  Скачати повний текст

Вперше розглянуто особливості використання номінативних одиниць сучасної англійської мови для відтворення концепту "злочинець" в американській художній прозі та газетній публіцистиці кінця XX - початку XXI ст. Виявлено комунікативні стратегії та тактики, які використано у мовленні персонажів сучасних американських художніх творів у ситуаціях "Розслідування" та "Допит". Вперше виокремлено та класифіковано сучасні американські публіцистичні тексти з юридичної тематики на підставі їх функціональних особливостей.

  Скачати повний текст

На підгрунті когнітивно-дискурсивного підходу проаналізовано об'єктивацію концепту ЗНАМЕНИТІСТЬ у сучасному англомовному газетному дискурсі. Концепт ЗНАМЕНИТІСТЬ визначено як дискретну ментальну одиницю, яка існує у вигляді гештальної структури взаємопов'язаних операційних модусів (класифікаційного, структураційного й індентифікаційного), які інтегрують об'єктний і суб'єктний зміст і проявляются у вигляді таких іпостасей концепту, як логічне та повсякденне поняття, стереотипне уявлення, метафоричний образ і символ. Розкрито роль суб'єкта дискурсу в формуванні поняттєво-ціннісного, образно-ціннісного та символічного змісту концепту ЗНАМЕНИТІСТЬ. Доведено, що у контексті дискурсу даний концепт підлягає смисловій рекомбінації, що полягає у підміні його об'єктних ознак суб'єктними. Виявлено, що символьна іпостась концепту різниться для представників різних соціальних груп англомовної лінгвокультурної спільноти.

  Скачати повний текст

Запропоновано модель орієнтаційного простору сучасного англомовного медіа-дискурсу як вербально-візуальної реальності, створеної засобами масової інформації згідно з послідовністю орієнтування людини у навколишньому середовищі. Доведено, що конструювання подій в орієнтаційному просторі медіа-дискурсу забезпечується його чотирма вимірами, а саме: лексико-граматичним, номінативно-синтаксичним, текстовим і гіпертекстовим. Гіпертекстову організацію медіа-дискурсу виявлено у розміщенні на сторінках видань зображень, заголовків і текстів з урахуванням черговості візуального орієнтування адресата. Лексико-граматичний вимір зумовлює застосування мовних одиниць, призначених для конструювання рефрентів, а номінативно-синтаксичний вимір - суб'єктно-предикатних засобів встановлення міжреферентних відношень. Текстовий вимір грунтується на та тактико-стратегічному конструюванні подій у координатах сприняття, часу та простору у взаємозв'язку з потребами читачів. Склад і взаємодія зазначених вимірів підпорядковані впливу на людину за рахунок подання реальності у певних ракурсах.

  Скачати повний текст

Запропоновано новий підхід до зіставно-типологічного вивчення концепту PR / ПІАР / ПИАР у різномовних газетних дискурсах. Розроблено комплексну методику аналізу структури концепту PR / ПІАР / ПИАР в англійській, українській та російській мовах. Виявлено особливості ядерної організації даного концепту на підставі фреймової ситуації у різномовних газетних дискурсах. Зіставлено метафоричне відображення уявлень представників американської, української та російської лінгвокультур стосовно піару як соціальної практики шляхом репрезентації периферійного образного компонента досліджуваного концепту в газетному дискурсі. Проаналізовано особливості вираження периферійного ціннісного компонента концепту PR / ПІАР / ПИАР за результатами вільного асоціативного експерименту, проведеного з носіями англійської, української та російської мов.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості побудови британського газетного новинного дискурсу (БГНД) його автором з урахуванням передбачуваної реакції читача. Смислові особливості ВГНД розглянуто як результат структурно-семантичних і комунікативно-прагматичних процесів його побудови автором. Запропоновано модель мовленнєвої діяльності автора БГНД щодо створення його планів змісту та повідомлення. Досліджено соціолінгвальні характеристики БГНД, які впливають на специфіку застосування певних семантичних, комунікативно-прагматичних і загальнокомунікативних стратегій/тактик для побудови динамічної семантичної макроструктури БГНД та забезпечення бажаного впливу на читача. Систематизовано основні підходи до розуміння дискурсу (журналістські, лінгвістичні та філософські). Розкрито суть поняття "британський газетний новинний дискурс". Обгрунтовано головні функції досліджених газет та доведено провідну роль новин у структурі британських щоденних загальнонаціональних широкоформатних газет. Детально висвітлено соціолінгвальну природу британського газетного новинного дискурсу та його роль у суспільстві Великої Британії. Розглянуто жанрову структуру тексту новин. Проаналізовано процес масмедійної комунікації, засобом якої є досліджені газети. За класичною формулою Г.Лассвела доведено, що взаємодія всіх компонентів структури комунікації є збалансованою, що є поясненням високих світових стандартів британських газетних новин. Досліджено структурно-семантичні характеристики плану змісту БГНД, які виявляються за застосування автором семантичних міжпропорційних відношень, що складають реляційний каркас відповідних семантичних стратегій/тактик побудови плану змісту БГНД, які є в логіко-когнітивному аспекті універсальними для всіх мов. Визначено мас-медійну специфіку використання певних комунікативно-прагматичних і загальнокомунікативних стратегій/тактик для конструювання плану повідомлення БГНД. Здійснено розширений варіант контент-аналізу з урахуванням реалізації комунікативної та когнітивної функції мови в широкому соціолінгвальному аспекті у межах комунікативної лінгвістики з метою виявлення семантико-прагматичних характеристик БГНД. Наведено дані щодо частотності використання відповідних стратегій/тактик для трьох досліджених типів газетних новин: політичної, економічної та спортивної тематики.

  Скачати повний текст

Виконано аналіз поверхневої та глибинної структур та засобів реалізації категорій інформативності (КІ) відповідно до домінуючої комунікативної інтенції та прагматичної настанови в нехудожньому типі тексту. Здійснено комплексний лексико-синтаксичний, композиційно-змістовний і прагматичний аналіз газетних повідомлень про погоду (ГПП). Розроблено композиційно-змістовну модель ГПП. Тексти інформаційного жанру проаналізовано з огляду на ефективність інформації за умов газетної комунікації. Ідентифіковано вербальні та невербальні засоби прагматичного впливу на читача. Виявлено "локальні" прагматичні настанови, що реалізуються в лінійно розгорнутих відрізках тексту розміром від речення до слова/словосполучення.

  Скачати повний текст