Вперше здійснено розмежування свободи як об'єктивної реальності людського буття та свободи як феноменальної даності, до якої відносяться мислення та культуротворення. Уточнено зміст понять "сенс" і "значення" як нетотожних смислових аспектів у процесі культуротворення: значення як ідеального концептуального смислу, об'єктивованого в предметах культури, та сенсу як ціннісно-почуттєвого відношення суб'єкта. Обгрунтовано культуротворчий зміст поняття "мотивації", що виявляється у потребі самоздійснення та втілюється в актах вираження та розуміння. Виявлено характер культуротворення як відповіді Іншому та відповідальності перед Іншим. Визначено місце рефлексії у здійсненні свободи як прояснення й актуалізації смислів. Встановлено роль Іншого як межі свободи й об'єктивної умови культуротворення.

  Скачати повний текст

Визначено основні види й інтенції творчості, розроблено класифікацію свобод і виявлено їх рівневу організацію. Розкрито сутність понять "свобода", "творчість" і "свобода творчості", представлено їх інтерпретацію в різних філософських вченнях, а також обгрунтовано семантику й етимологію даних термінів у літературній критиці. Обгрунтовано положення, що творчість нерозривно пов'язана з пізнанням, розглянуто їх діалектичний взаємозв'язок і взаємозалежність. Виділено основні аспекти у визначенні антропологічного статусу свободи творчості, зокрема, вільний творчий аспект і свобода творчості.

  Скачати повний текст

Проаналізовано процес становлення і розвитку поняття "доля", що відноситься до найбільш давніх філософських понять, які застосовуються соціальною філософією, філософською антропологією і філософією культури. Обгрунтування ідеї долі як інтенції екзистенційно-життєвої орієнтації людини базується на фундаментальному епістемологічному принципі єдності історичного і логічного, єдності соціальної теорії і практики. Розглянуто трансісторичний і кроскультурний феномен "доля", який визначається як екзистенційно-інформаційна форма матерії, й на особистісному рівні - як інтегральна, аксіологічна функція. Життєвий світ утворюється на перетинанні соціально-історичних умов (об'єктивної долі) й аксіологічного "Я" (екзистенційно-особистісної долі).

  Скачати повний текст

Проведено соціально-філософське дослідження свободи людини та її світоглядного сприйняття. Визначено зміст і своєрідність свободи як багатовимірного, складного суспільного явища. За цього обгрунтовано розуміння свободи я феномену людського світоглядного сприйняття. Показано, що світоглядне сприйняття свободи людиною здійснюється шляхами освоєння та соціалізації. Освоєння є процесом інтеріоризації навколишнього світу, за якого відбувається формування образу свободи у контексті внутрішнього духовного світу людини. Відзначено, що соціалізація є процесом перетворення біологічного індивіда в природно-соціальну істоту, зрілу людську особистість як дедалі свідомішого суб'єкта свободи. Обгрунтовано тезу, що формування світосприйняття свободи людиною відбувається за рівнями: особистісним (визначеним тілесною організацією людини, її психологією та "індивідуальним успіхом"), міжособистісним (фокусується на відношеннях особистості та соціуму), інституційним (характеризується взаємодією людини з суспільними інститутами), політичним (коригується владним і правовим полем).

  Скачати повний текст

Проведено комплексний філософсько-правовий аналіз свободи як категорії права у контексті її розуміння як форми творчої самореалізації особистості. Розкрито сутність поняття свободи як філософської категорії. Простежено розвиток ідеї свободи в історії вчень про право, проаналізовано основні підходи, теорії та доктрини до вивчення співвідношення понять "свобода" та "право". Розкрито особливості розуміння свободи у сучасних західних правових концепціях. Виділено загальнотеоретичні характеристики свободи як категорії права. Розкрито онтолого-аксіологічний зміст категорії свободи у праві. Проаналізовано гносеолого-методологічні функції категорії свободи у праві. Узагальнено філософсько-правові особливості використання категорії свободи у праві України, зокрема, конституційному, цивільному та кримінальному. Досліджено антиномічну пару протилежностей "свобода - несвобода", запропоновано визначення порушення права як форми несвободи.

  Скачати повний текст

Поглиблено розуміння взаємозв'язку між свободою, трансцендентуванням і продукуванням нових смислів, що є умовою подолання екзистенційних криз особистості й адекватних відповідей на багатомірні виклики часу. Розкрито сутнісну парадоксальність свободи в її соціоантропологічних і культурно-антропологічних репрезентаціях, яка виступає джерелом смислоутворення. Обгрунтовано, що інтерактивним напрямом сучасного смислоутворення є ідеальні засади пошуків оптимізації відносин між природою та культурою, а також в середині культури. Виявлено регулятивний і смислопороджувальний потенціал свободи у комунітарній, персоналістській і трансперсональній царинах. Визначено, що межі трансцендентального зв'язку між свободою та справедливістю залежать від обумовленої культурою легітимації певних порядків людського існування.

  Скачати повний текст

Запропоновано нове розв'язання наукової проблеми інтерпретації феномену свободи у контексті французького філософського постмодернізму. У міждисплінарно-семіотичному аспекті висвітлено можливості та способи здійснення свободи у світоглядній парадигмі сучасності. Обгрунтовано тезу, до поширення постмодерного розуміння свободи є спробою нетеоретичного заперечення протяжності наративу "Модерн", асоційованого з засиллям теоретичного розуму та його націоналістичних світоглядних форм домінування. Розкрито роль мови як явища дискурсу, яка полягає у тому, що у французькому постмодернізмі вона є невід'ємною складовою "духовних тотальностей", якими є політичні, економічні, культурно-етичні й естетичні норми. Доведено, що французький дискурс постмодернізму є ціннісним осмисленням життєвої екзистенції та здійсненням її під "знаком свободи" у взаємозв'язку з новітніми трансформаціями європейських уявлень про свободу. З'ясовано, що постмодерністська інтерпретація свободи висвітлює її як активну громадянську, публічну й приватну позицію (та реакцію) особи у напрямку поширення політичного ліберально-демократичного простору.

  Скачати повний текст