Наведено результати цілісного філософського дослідження такого феномену, як парадигмальна наука. Виявлено новий онтологічний параметр підходу до вивчення науки - парадигмальність. Розглянуто основні сутнісні характеристики парадигмальної науки, закономірності та причини її становлення та розвитку. З метою вивчення специфіки парадигмальної науки, її функціонування та взаємозв'язку з іншими соціокультурними інститутами розроблено та застосовано аксіологічну методологію як найбільш адекватну об'єкту дослідження. Запропоновано новий напрямок філософського вивчення науки - аксіологія науки. Досліджено дію цінностей у всіх площинах наукового знання - гносеологічній, епістемологічній, методологічній, антропологічній, соціокультурній, метафізичній, онтологічній. Виявлено зв'язок логіки оцінок у цих сферах буття науки з ціннісною орієнтацією вченого, наукового співтовариства, дисципліни та науки як соціокультурного інституту. З позицій аксіологічного аналізу та критики розглянуто проблеми взаємодії парадигмальної науки з реаліями інформаційного суспільства, зв'язок науки з його економічними, політичними і соціальними цілями. Зазначено, що аксіологічна критика в даному випадку розуміється не як ціннісне відношення чи оцінне судження, а як метод виявлення обмежень, які накладаються на науку парадигмою.

  Скачати повний текст

Здійснено методологічний аналіз феномену інтерпретації з точки зору проблемної реальності сучасної гносеології. Досліджено основні концепції інтерпретації, представлені у світовій філософській думці. Розглянуто інтерпретацію як невід'ємний момент буття людини, її духовно-практичного освоєння дійсності, як вид соціально-культурної, комунікативно-пізнавальної діяльності, що проявляється як метод і аксіологічна процедура надання смислу. Інваріантність механізмів інтерпретації знаходить виявлення в базових універсаліях - герменевтичних ситуаціях розуміння (діалог, переклад, письмовий текст). Обгрунтування та реалізація сучасного методологічного підходу до інтерпретації необхідні та можливі на філософському, загальнонауковому, приватнонауковому рівнях в їх єдності та взаємозв'язку. Встановлено, що на сучасному етапі розвитку науково-теоретичної діяльності поняття інтерпретації набуває особливого, універсально-інтегративного статусу, допомагає більш глибоко дослідити процеси інтеграції та диференціації наукового знання та різних сфер культури, зокрема науки, релігії, освіти, мистецтва.

  Скачати повний текст

Розроблено концепцію стохастичності як інтердисциплінарної ідеї, здатної виправдовувати парадигмальні наміри нелінійних теорій. Надано оригінальне трактування взаємодії філософського та наукового детермінізмів та їх ролі у становленні провідних "засобів наукового опису". Запропоновано критичні підходи щодо традиційного тлумачення сімейства понять, семантично споріднених щодо "стохастичності". Визначено філософсько-методологічні перспективи постнекласичної наукової раціональності.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст