Здійснено соціально-філософський аналіз проблеми індивідуалізму, розкрито його суть та перспективи розвитку у контексті гармонізації індивідуалістичних і колективістських тенденцій на тлі демократизації сучасного українського суспільства. З'ясовано, що принцип індивідуалізму набував поширення, розвитку, зазнавав змін та інновацій власного тлумачення залежно від історичних епох, політичних режимів, культур і релігій, які визначають співвідношення категорій індивідуального та колективного. Показано, що індивідуалізм як багатогранне і складне явище взаємопов'язане та межує з великою кількістю категорій і понять філософії, соціології, психології, етики, політології. Розкрито зміст поняття "індивідуалізм", яке детермінується сучасними реаліями, та запропоновано твердження, що суть індивідуалізму полягає не в абсолютизації егоїстичних інтересів окремої особистості, не у протиставленні її суспільству, а в усвідомленні цінності, неповторності кожної окремої особистості поряд з власною, у відповідальності за власні вчинки та їх наслідки, у дотриманні універсальних морально-етичних норм. За результатами дослідження зроблено висновок, що індивідуалізм за умов гармонізації з колективістським початком та демократією надає значного поштовху та стимулів для розвитку людської цивілізації, поєднує у собі власні негативні та позитивні прояви, які формуються окремою особистістю та соціумом.

  Скачати повний текст

Розкрито сутність, природу та моральні функції харизматичної особистості та спільноти. Досліджено процес соціальної та культурної еволюції особливого типу людини - "людини-маси" в його цілісності. Виявлено соціально-історичні та психологічні фактори формування харизматичної особистості. У контексті гуманістичної етики й етики комунітаризму вперше доведено, що виникнення феномену "маса" створює умови для уникнення індивідом морального вибору та зняття особистісної відповідальності. Виявлено тенденцію еволюції самосвідомості "людини-маси" до формування споживацького розуміння життєвих можливостей та індивідуальних свобод, які сприймаються у відриві від змісту етичної категорії відповідальності. З'ясовано, що основними принципами морального оцінювання взаємодії харизматична особистість - спільнота є моральні принципи альтруїзму й егоїзму, колективізму й індивідуалізму, принцип конформізму. Визначено роль харизматичної особистості у процесі суспільного розвитку, зокрема, досліджено її вплив на формування морального клімату сучасного суспільства. Встановлено, що за умов соціально-політичної кризової ситуації, обумовленої та взаємопов'язаної з кризами у духовно-моральній сфері, у масовій свідомості відбувається зміна консолідаційних засад до визнання та фокусування на ролі харизматичної особистості. Виявлено позитивну та негативну дієвість харизматичної особистості: інтеграційну та деструктивну. Окреслено спектр очікувань у масовій свідомості українців щодо харизматичного державного діяча, ідеалу якого відповідає самовіддана, сильна, відповідальна, інтегруюча особистість.

  Скачати повний текст