Індекс рубрикатора НБУВ: Р11(4УКР)23 + Х819(4УКР)14-30

Рубрики:

Організація охорони здоров'я

Адміністративне право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж100946 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Рассмотрен вопрос улучшения выживаемости пациентов с остановкой сердца в догоспитальных условиях с использованием автоматических наружных дефибрилляторов в общественных местах.

Наведено досвід використання автоматичних зовнішніх дефібриляторів у громадських місцях з метою надання домедичної допомоги постраждалим з раптовою серцевою смертю.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р35,39

Рубрики:

Загальна терапія

Шифр НБУВ: Ж100946 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто інфекційні ускладнення в постраждалих з політравмою. Проаналізовано нозологічну структуру інфекційних ускладнень, які виникають у постраждалих у відділенні ВРІТ і відділенні політравми. Нозологічна структура інфекційних ускладнень у відділенні ВРІТ і політравми є досить різноманітною та суттєво відрізняється одна від одної. Проаналізовано виникнення інфекційних ускладнень на 3 і 10 день лікування. Виявлено, що основними є ускладнення з боку дихальної системи, які трапляються в 70 % загального масиву постраждалих.

Розкрито проблему та деякі шляхи вирішення надання екстреної медичної допомоги постраждалим з асоційованою травмою таза на догоспітальному етапі.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р11(4УКР)232 + Х819(4УКР)14-30

Рубрики:

Організація охорони здоров'я

Адміністративне право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж100946 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р11(4УКР)232

Рубрики:

Організація охорони здоров'я

Шифр НБУВ: Ж100946 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено аналіз медико-санітарних утрат під час проведення контртерористичних операцій за останні роки. На прикладі Росії, Лівії та Афганістану виявлено, що обсяги втрат серед мирного населення значно переважають утрати серед військових. Нозологічна структура медико-санітарних утрат за сучасних умов характеризується перевищенням більш тяжких поєднаних пошкоджень внаслідок впливу нових високоенергетичних засобів ураження. Зважаючи на характеристики сучасних бойових дій та їх медико-санітарні наслідки, можна стверджувати, що медичний захист є вкрай недостатнім внаслідок неадекватності чинних систем медичного захисту мирного населення за сучасних умов.

Зазначено, що в наш час, коли техногенні, екологічні катастрофи, дорожньо-транспортні пригоди, нещасні випадки, різноманітні травми, наслідки вибухів, вогнепальні поранення частішають щороку, актуальною залишається проблема прийому масових випадків у лікарні. Висвітлено особливості організації медичного персоналу приймального відділення КМКЛШМД м. Львів під час масового надходження хворих і потерпілих, наведено план реагування структурних підрозділів лікарні та алгоритм надання екстреної медичної допомоги на ранньому госпітальному етапі.

Наведено результати ретроспективного аналізу лікування вогнепальних поранень кінцівок у 488 постраждалих. Вогнепальні переломи довгих кісток склали понад 35 %, поранення магістральних судин - 9 %, периферичних нервів - 12 %. Первинну хірургічну обробку (ПХО) ран виконано в 65 % випадків. Доведено необхідність дотримання під час ПХО певних класичних принципів, таких як: обережне ставлення до шкірної рани; уникнення прямолінійних розтинів, які б співпадали з віссю кінцівки та впродовж м'язових масивів; більш часте застосування косопоперечних доступів з використанням конфігурації самої вогнепальної рани, а також способом "конвертування" з плавними переходами, що забезпечує вільний доступ до глибоких відділів рани; висічення м'язової тканини ріжучими інструментами за можливості впродовж волокон; декомпресивна фасціотомія; радикалізм у видаленні підшкірної та міжфасціональної клітковини; реконструктивно-відновлювальні операції під час пошкодження магістральних судин, нервових стовбурів; різні види металоостеосинтезу у випадку переломів кісток на завершальних етапах хірургічної обробки.

Проаналізовано нормативно-правові документи з питань організації надання екстреної медичної допомоги у приймальних відділеннях багатофункціональних лікарень за умови надзвичайних ситуацій і масового надходження постраждалих. Матеріал викладено оглядово та стосується виключно загальних принципів. Проведений аналіз надає змогу вивчити наявний досвід і можливість його врахування під час реформування приймальних відділень у відділення невідкладної медичної допомоги як компонент системи екстреної медичної допомоги.

Зазначено, що високий рівень травматизму та смертності внаслідок травм та отруєнь залишається серйозною проблемою в Україні та багатьох країнах світу. Дослідження останніх 20-ти років довели тісний причинно-наслідковий зв'язок алкоголізації та травми. Незважаючи на суттєві досягнення в питанні організації лікувально-діагностичного процесу в постраждалих з алкогольною травмою, її наслідки у значному відсотку випадків на сьогодні залишаються фатальними. У першу чергу, це пов'язано з несвоєчасністю виявлення стану та ступеня алкоголізації постраждалого й адекватної оцінки впливу алкоголю на подальший розвиток травматичної хвороби. Багаторічні дослідження постраждалих з множинними пошкодженнями та ізольованою травмою на базі відділень Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги (2004 - 2013 рр.) на підставі рангового аналізу довели, що існує безпосередній причинно-наслідковий зв'язок між рівнем алкоголізації та характером травматичних ушкоджень.

Проаналізовано функціонування системи екстреної медичної допомоги в Республіці Польща. Вивчено її складові елементи: персонал системи екстреної медичної допомоги, фінансове забезпечення, санітарна авіація, відділення невідкладної медичної допомоги. Ввзаємодію всіх вищевказаних компонентів розглянуто на прикладі Малопольського воєводства. Інформація щодо функціонування служби екстреної медичної допомоги є надзвичайно цінною для ознайомлення, оскільки в Україні відбуваються аналогічні процеси реформування служби.

Зазначено, що питання надання екстреної медичної допомоги на дошпитальному етапі як медичними, так і немедичними працівниками, постало дуже актуально та гостро. У світлі останніх подій, що розвивались в Україні, з'явилось багато нових вимог і потреб до такого навчання, різко збільшилась кількість громадян-немедиків, які хочуть навчитись допомагати як собі, так і іншим за виникнення станів, що загрожують життю та здоров'ю людини. На прикладі організації та функціонування навчально-тренувального відділу Львівського обласного центру медицини катастроф показано користь запровадження європейського підходу в системі навчання та підготовки персоналу для надання медичної та домедичної допомоги в разі настання невідкладних станів чи дій у осередках екстрених подій.

Дослідження проведено у 39 хворих на хронічний гепатит (ХГ) і 85 хворих на цироз печінки (ЦП), проведено імпульсну доплерографію та кольорове доплерівське картування (дуплексний доплер) судин портальної системи на ультразвуковому сканері. Виявлено значні порушення доплерографічних показників венозного й артеріального кровоплину, особливо у хворих на цироз печінки. Виділено 5 типів портальної гемодинаміки у хворих з урахуванням функціонального класу за Чайльдом - Пью і проявів портальної гіпертензії. Науково обгрунтовано доцільність та ефективність застосування спеціалізованих доплерографічних індексів для контролю перебігу ХГ і ЦП. Одержані результати надають додаткові можливості діагностики та лікування хворих на ХГ і ЦП.

Проаналізовано результати лікування хворих у КМКЛШМД у хірургічному відділенні N 4 за період 2007 - 2012 рр. із атеросклеротичною гангреною кінцівки, виявлено причини несприятливих результатів ампутації. Вивчено результати обстеження та лікування 218 хворих з атеросклеротичною гангреною кінцівки. Успішним результатом ампутації вважали первинне загоєння післяопераційної рани кукси. Нагноєння, вторинне загоєння, реампутації, а також летальний результат віднесли до несприятливих результатів ампутації. Встановлено, що несприятливі результати ампутації кінцівки обумовлені технічними погрішностями хірургічного втручання, неправильно обраним рівнем, неадекватним дренуванням рани кукси, невдалою операцією на артеріях кінцівки, неадекватною емпіричною антибактеріальною терапією, віком хворого, тривалістю критичної ішемії. Вирішувати питання про необхідність ампутації кінцівки у хворих з атеросклеротичною гангреною слід після оцінки можливості відновної судинної операції. Під час визначення рівня ампутації кінцівки необхідно об'єктивно оцінювати ступінь порушення регіонарного кровообігу з використанням лазерної доплерівської флоуметрії. Під час підготовки до ампутації кінцівки слід приділяти особливу увагу корекції реологічних і коагуляційних властивостей крові, нормалізації функціонального стану міокарда, а також спеціалізованої психотерапевтичної підготовки для своєчасної та адекватної психологічної адаптації хворого.

На підставі рандомізованого одночасного ретроспективного дослідження результатів лікування 119 постраждалих з поєднаною закритою абдомінальною травмою встановлено діагностичну цінність показника абдомінального перфузійного тиску як функціонально-значимого предиктора початку розвитку органної дисфункції. Кваліметрична оцінка тяжкості стану постраждалих із застосуванням шкали MODS-II і показника абдомінального перфузійного тиску надає можливість встановити термін вірогідної летальності вже на ранньому госпітальному етапі.

Зазначено, що проблема сучасної діагностики інфекційних ускладнень у постраждалих з політравмою та ефективного контролю за перебігом захворювання на сьогодні є досить актуальною. На прикладі 116 постраждалих з політравмою та різними клінічними формами інфекційних ускладнень вказано на роль ІЛ-6 у ранній діагностиці розвитку запалення. Виявлено прямий кореляційний зв'язок між рівнем ІЛ-6 і тяжкістю перебігу інфекційного ускладнення, а також можливість діагностування його без наявної клінічної картини. Рівень ІЛ-6 надає змогу диференціювати розвиток локальної та генералізованої інфекції, що надає можливість прогнозувати лікування та прогноз у постраждалих з політравмою. Визначення рівня ІЛ-6 є досить чутливим маркером розвитку інфекційних ускладнень у постраждалих з політравмою.

Отмечено, что в большинстве случаев при политравме обнаруживается неадекватное лечение пациента на догоспитальном этапе. Именно поэтому при таких ситуациях требуется помощь квалифицированного врача. Высокая квалификация достигается путем регулярного последипломного самообразования врача. Пострадавшим на догоспитальном этапе должна оказываться экстренная медицинская помощь согласно четко установленным алгоритмам помощи. Использование современных средств оказания экстренной медицинской помощи на догоспитальном этапе благотворно сказывается на конечном результате лечения, в том числе и за счет уменьшения времени транспортировки в специализированное лечебное учреждение. Проанализированы результаты лечения пострадавших в результате механической травмы на догоспитальном этапе. Описаны основополагающие моменты этапов оказания экстренной медицинской помощи пострадавших, основанные на принципе существования системы экстренной медицинской помощи в Германии.