Досліджуються актуальні проблеми української музичної культури, теорії, історії музики, музичної естетики, культурології. Розглядаються питання трансформації монодичних принципів у покаянних мотетах, атрибуції піснеспівів київського розспіву в контексті української співацької культури XVII-XVIII ст., взаємозв'язку української та словацької духовної музичної творчості XVII-XVIII ст. Аналізуються історичні паралелі життя і творчості видатних діячів української культури XIX ст. М.Лисенка та М.Костомарова, роль братських хорів в музичній культурі Чернігівщини початку XX ст. Викладаються нові сучасні концепції музичного стилю, теорія жанру фортепіанної сонати, досліджуються оперні маргіналії Ф.Шуберта та ін.

Розглянуто стилістику монодіалогу в камерній симфонії 1990-х рр., особливості жанру камерної симфонії в сучасній українській музиці, українське партесне багатоголосся як перехід від модальної до функціональної гармонії. Проаналізовано суспільні функції музики, принципи художньо-стильової еволюції, зв'язки мистецтва готики і схоластики. Особливу увагу приділено теорії музики та проблемам музичного виконавства.

Работа посвящена поездке М.И.Глинки на Украину с целью набора певчих для Императорской Придворной Капеллы в 1838 г. Предпринята попытка разгадать истинное содержание жизненных впечатлений композитора, скрытых за маргиналиями, корректурными правками, в контексте европейской культуры конца XVIII - начала ХІХ вв.

Проаналізовано особливості української музичної культури, грунтуючись на засадах культурології. Висвітлено минуле і сьогодення київської фортепіанної школи у контексті вітчизняної музичної культури. Розглянуто театр ляльок як типологічну модель режисерського театру.

Висвітлено загальні питання музичної текстології. Акцентовано увагу на проблемі семіотичного аналізу музичного тексту. Запропоновано культурологічний підхід у прочитанні музично-поетичних текстів. Проаналізовано семантичну функцію тексту в хорових творах сучасних українських композиторів. Описано специфіку сприйняття музичного тексту камерних творів концертмейстером-ансамблістом.

Висвітлено актуальні проблеми української та зарубіжної музичної культури, теорії, історії та соціології музики, музичної психології, музичного виконавства та педагогіки. Проаналізовано історію контактів М.Лисенка з галичанами, зокрема, з А.Вахнянином. Описано семантику фатуму в творчості П.І.Чайковського. Розглянуто формування музичної фольклористики Закарпаття, музичне життя краю ХІХ - першої половини ХХ ст. в контексті розвитку української музичної культури.

Освещены актуальные проблемы украинской и зарубежной музыкальной культуры, теории и истории музыки, музыкальной психологии и социологии музыки, музыкального исполнительства и педагогики. Проанализирована история контактов М.Лысенко с галицкими деятелями, в частности, с А.Вахняниным. Описана семантика фатума в творчестве П.И.Чайковского. Рассмотрены формирование музыкальной фольклористики Закарпатья, музыкальная жизнь края ХІХ - первой половины ХХ ст. в контексте развития украинской музыкальной культуры.

Висвітлено актуальні проблеми української музичної культури, теорії та історії музики, культурології, методики викладання музичних дисциплін. Наведено характеристику хорової творчості А.Вахнянина. Проаналізовано метафору музики у поезії Л.Костенко. Розглянуто питання вивчення нотної колекції з фондів Центрального державного архіву-музею літератури та мистецтв України.

Освещены актуальные проблемы украинской музыкальной культуры, теории и истории музыки, культурологии, методики преподавания музыкальных дисциплин. Приведена характеристика хорового творчества А.Вахнянина. Проанализирована метафора музыки в поэзии Л.Костенко. Рассмотрены вопросы изучения нотной коллекции из фондов Центрального государственного архива-музея литературы и исскуств Украины.

Розглянуто питання розвитку світової та вітчизняної культури, різноманітні культурологічні аспекти вивчення музичного мистецтва, описано його національну генезу та специфічність у просторі світової загальногуманітарної культури, особливості музичного мімезису. Розкрито деякі особливості білоруської церковно-монодійної традиції кінця XVІ - XVIII ст. Проаналізовано співробітництво музикантів Петербурга і Києва у сфері музичної педагогіки кінця ХІХ - першої третини ХХ ст.

Рассмотрены вопросы развития мировой и отечественной культуры, разнообразные культурологические аспекты изучения музыкального искусства, описаны его национальный генезис и специфичность в пространстве мировой общегуманитарной культуры, особенности музыкального мимезиса. Раскрыты некоторые особенности белорусской церковно-монодийной традиции конца XVI - XVIII ст. Проанализировано сотрудничество музыкантов Петербурга и Киева в сфере музыкальной педагогики конца ХІХ - первой трети ХХ ст.

Розглянуто питання специфіки музичного мімезису. Проаналізовано співробітництво музикантів Петербурга і Києва у сфері музичної педагогіки кінця ХІХ - першої третини ХХ ст. Висвітлено музичний романтизм як явище піаністичної культури, утвердження нового способу диригування, фортепіанну творчість відомого харківського композитора М.Кармінського (1930 - 1995 рр.). Описано феномен "журналізації" у культурі нового тисячоліття.

Рассмотрены вопросы специфики музыкального мимезиса. Проанализировано сотрудничество музыкантов Петербурга и Киева в сфере музыкальной педагогики конца ХІХ - первой трети ХХ ст. Освещены музыкальный романтизм как явление пианистической культуры, утверждение нового способа дирижирования, фортепианное творчество известного харьковского композитора М.Карминского (1930 - 1995 гг.). Описан феномен "журнализации" в культуре нового тысячелетия.

Розглянуто питання про екранізацію опери Д.Верді "Отелло". Визначено ігрові інтенції стилю у сучасній творчості композиторів, зокрема, музики до балету Д.Поліщука "Baroque game". Проаналізовано особливості національної музичної культури у загальноєвропейському контексті поліетнічного середовища Буковини в ХІХ - на початку ХХ ст., формування музичної культури Волині в історико-культурологічному аспекті. Розкрито значення музичної архаїки в аерологічній музиці Закарпаття.

Рассмотрен вопрос об экранизации жанра оперы Д.Верди "Отелло". Определены игровые интенции стиля в современном творчестве композиторов, в частности музыки к балету Д.Полищука "Baroque game". Проанализированы особенности национальной музыкальной культуры в общеевропейском контексте полиэтнической среды Буковины в ХІХ - начале ХХ ст., формирования музыкальной культуры Волыни в историко-культурологическом аспекте. Раскрыто значение музыкальной архаики в аэрологической музыке Закарпатья.

Освещены полемические аспекты проблемы музыкальной темпоральности. Рассмотрены вопросы истории развития музыкальной герменевтики. Проанализировано значение памяти как культурной универсалии, определена семантическая функция памяти в православном богослужении. Описаны свойства религиозного мифа, изучена феноменология мифа, символа и сознания.

Розглянуто проблему інтерпретації В.Шекспіра в романтичному симфонізмі ХІХ ст. Висвітлено проблеми сценічної інтерпретації опер Г.Генделя, зокрема опери "Роделінда". Описано жанрову модель безсюжетного камерного балету у вітчизняному музикознавстві. Проаналізовано роль педагогіки професора О.Ейдельмана в історичному розвитку львівської фортепіанної школи, міжетнічні особливості музичних діалектів Закарпаття.

Рассмотрена проблема интерпретации В.Шекспира в романтическом симфонизме ХІХ ст. Освещены проблемы сценической интерпретации опер Г.Генделя, в частности оперы "Роделинда". Описана жанровая модель бессюжетного камерного балета в отечественном музыковедении. Проанализированы роль педагогики профессора А.Эйдельмана в историческом развитии львовской фортепианной школы, межэтнические особенности музыкальных диалектов Закарпатья.

Проаналізовано роль музики у контексті естетичних концепцій німецької філософії Нового часу. Розглянуто питання історії формування нонконформістського руху у світовому культурному контексті. Визначено позастильові фактори формування пізнього композиторського стилю, шляхи формування та стилістичну еволюцію української сонати для скрипки та фортепіано. Розкрито концептуальні засади мистецької освіти в процесі європейської інтеграції.

Проанализирована роль музыки в контексте эстетических концепций немецкой философии Нового времени. Рассмотрены вопросы истории формирования нонконформистского движения в мировом культурном контексте. Определены внестилевые факторы формирования позднего композиторского стиля, пути формирования и стилистическая эволюция украинской сонаты для скрипки и фортепиано. Раскрыты концептуальные основы художественного образования в процессе европейской интеграции.

Розглянуто проблему комунікаційних технологій в музичній культурі доби романтизму. Проаналізовано роль архетипів в художньо-світоглядних традиціях творчості українських композиторів. Описано жанрово-стильові особливості комплексу "гармонія-фактура" фортепіанних творів Б.М. Лятошинського, а також особливості виконання фортепіанних творів сучасних українських композиторів.

Рассмотрена проблема коммуникационных технологий в музыкальной культуре эпохи романтизма. Проанализирована роль архетипов в художественно-мировоззренческих традициях творчества украинских композиторов периода Порубежья. Описаны жанрово-стилевые особенности комплекса "гармония-фактура" фортепианных произведений Б.М. Лятошинского, а также особенности выполнения фортепианных произведений современных украинских композиторов.

Проаналізовано традиції, обряди, ритуали як основу детермінанта художньої освіти. Описано особливості вокальної лірики видатного композитора ХХ ст. С.С. Прокоф'єва. Розглянуто питання складово-фактурної організації як домінантної ознаки жанру фортепіанної сонати, інтерпретації сучасної хорової музики. Визначено духовні константи творчої особистості диригента.

Проанализированы традиции, обряды, ритуалы как основа детерминанта художественного образования. Описаны особенности вокальной лирики выдающегося композитора ХХ ст. С.С. Прокофьева. Рассмотрены вопросы слагаемо-фактурной организации как доминантного свойства жанра фортепианной сонаты, интерпретации современной хоровой музыки. Определены духовные константы творческой личности дирижера.

Висвітлено проблеми мистецтвознавства та культурології. Розглянуто питання розвитку світової та вітчизняної культури, різноманітні культурологічні аспекти вивчення музичного мистецтва, визначено його національну генезу та своєрідність у просторі світового музикознавства.

Освещены проблемы искусствоведения и культурологии. Рассмотрены вопросы развития мировой и отечественной культуры, разнообразные культурологические аспекты изучения музыкального искусства, определены его национальный генезис и своеобразие в пространстве мирового музыковедения.

Рассмотрены вопросы гармонии в музыкально-теоретическом трактате "Мусикийская грамматика" Н.П. Дилецкого - выдающегося представителя отечественной музыкальной культуры второй половины XVII в. Проанализированы композиционные особенности цикла "Тема и восемь вариаций" для симфонического оркестра Б. Чайковского. Освещены проблемы периодизации истории жанра фортепианного концерта в творческом наследии В.А. Моцарта. Раскрыты истоки жанра французской лирической оперы.

Висвітлено культурологічні та хорознавчі аспекти інтерпретації сучасних духовно-музичних хорових композицій. Розглянуто питання новаторства та експерименту в зарубіжній та вітчизняній музиці ХХ ст. Розкрито історико-культурологічні засади художньо-світоглядних традицій в творчості українських композиторів 1980 - 1990 рр., образний зміст камерно-симфонічної творчості Є. Станковича. Визначено монологізм як провідну тенденцію камерно-інструментальної музики ХХ ст. за матеріалами сонат для скрипки та фортепіано сучасних українських композиторів.

Освещены культурологические и хороведческие аспекты интерпретации современных духовно-музыкальных хоровых композиций. Рассмотрены вопросы новаторства и эксперимента в зарубежной и отечественной музыке ХХ ст. Раскрыты историко-культурологические основы художественно-мировоззренческих традиций в творчестве украинских композиторов 1980 - 1990 гг., образное содержание камерно-симфонического творчества Е. Станковича. Определен монологизм как ведущая тенденция камерно-инструментальной музыки ХХ ст. по материалам сонат для скрипки и фортепиано современных украинских композиторов.

Висвітлено проблеми сучасного камерно-вокального виконавства в Україні. Проаналізовано роль гендерної проблематики в проекції на творчість львівських композиторок наприкінці ХХ - початку ХХІ ст., взаємодію джазу й академічної музики як феномен стильової конвергенції. Розглянуто питання експресії електроакустичного сонору в "Ескізі до дитячого голосу" І. Небесного у контексті звукової парадигми композиторської творчості на межі тисячоліть, відображення головних особливостей оркестрового стилю М. Римського-Корсакова у його підручнику "Основи оркестровки" та оркестровій сюїті "Шахерезада". Розкрито релігійно-філософські ідеї в опері Ф. Шрекера "Христофорус".

Освещены проблемы современного камерно-вокального исполнительства в Украине. Проанализированы роль гендерной проблематики в проекции на творчество львовских композиторов конца ХХ - начала ХХІ ст., взаимодействие джаза и академической музыки как феномен стилевой конвергенции. Рассмотрены вопросы экспрессии электроакустического сонора в "Эскизе к детскому голосу" И. Небесного в контексте звуковой парадигмы композиторского творчества на границе тысячелетий, отражения главных особенностей оркестрового стиля М. Римского-Корсакова в его учебнике "Основы оркестровки" и оркестровой сюите "Шахерезада". Раскрыты религиозно-философские идеи в опере Ф. Шрекера "Христофорус".