Изложены современные предствления о науке как особой форме общественного сознания и об естествознании как комплексе наук о природе. Проанализрованы актуальные вопросы взаимодействия естественных и математических наук (математические методы, модели, развитие вычислительной техники, кибернетический подход, средства автоматизации производства и проблемы создания искусственного интеллекта). Рассмотрены основные идеи, перспективы развития и прикладные аспекты основных наук о природе - физики, химии, биологии, астрономии, географии, геологии. Особое внимание уделено вопросам рационального взаимодействия человека и природы. Показаны перспективы использования достижений естественных наук в практической деятельности человека.

Визначено чинники підготовки вчителя біології, які формуються суспільством і є сферою причин, що стосуються навчання взагалі та до навчально-пізнавальної діяльності студентів зокрема. Розглянуто чинники навчання, зокрема, освітню мету та цілі навчання, компоненти навчально-пізнавальних видів діяльності, зміст вищої освіти студента-біолога педагогічного вузу.

Определены факторы подготовки учителя биологии, формирующиеся обществом и представляющие собой сферу причин по отношению к обучению в целом и учебно-познавательной деятельности студентов в частности. Рассмотрены факторы обучения, в частности, образовательная цель и цели обучения, компоненты учебно-познавательных видов деятельности, содержание высшего образования студента-биолога педагогического вуза.

На підставі програми спецкурсу "Організація та управління творчою діяльністю старшокласників на уроках природничо-математичного циклу" в межах вузівського курсу "Педагогіка сучасної школи" розглянуто механізми розвитку творчих здібностей старшокласників, готовність учителів до професійної діяльності. З використанням матеріалів уроків природничо-математичного циклу обгрунтовано структурно-функціональну модель управління процесом розвитку творчих здібностей старшокласників, а також проаналізовано структуру їх творчої діяльності. Розроблено комплексну методику діагностики рівнів розвитку творчих здібностей учнів, конкретизовано концепцію формування готовності майбутніх учителів до професійної діяльності шляхом розробки моделі оновлення змісту, форм і методів загально-педагогічної та методичної підготовки. Обгрунтовано необхідність виховання творчої особистості майбутнього вчителя як провідного чинника формування творчого потенціалу зростаючого покоління.

Розглянуто основні етапи розвитку природознавства як науки. Висвітлено основні положення про науку, науковий метод. Наведено класифікації методів наукового пізнання. Викладено фундаментальні концепції сучасного природознавства: системного методу, загальної структури та взаємозв'язку природничих наук, зокрема базових, геології, фізики, хімії, біології, а також фізіології та біоетики, біо- та ноосфери.

Рассмотрены основные этапы развития природоведения как науки. Освещены основные положения о науке, научном методе. Приведены классификации методов научного познания. Изложены фундаментальные концепции современного природоведения: системного метода, общей структуры и взаимосвязи природоведческих наук, в частности базовых, геологии, физики, химии, биологии, а также физиологии и биоэтики, био- и ноосферы.

Викладено основи класичної механіки, спеціальної і загальної теорії відносності, основні закони термодинаміки, а також основні положення фізики електромагнітних взаємодій, оптики. Розглянуто основні концепції походження життя на Землі, глобальні проблеми сучасної екології, основи інформаційної цивілізації, синергетики. Наведено основні характеристики сучасного Всесвіту, загальні відомості про Сонце і Сонячну систему.

Изложены основы классической механики, специальной и общей теории относительности, основные законы термодинамики, а также основные положения физики электромагнитных взаимодействий, оптики. Рассмотрены основные концепции происхождения жизни на Земле, глобальные проблемы современной экологии, основы информационной цивилизации, синергетики. Приведены основные характеристики современной Вселенной, общие сведения о Солнце и Солнечной системе.

Рассмотрена наука как результат познания мировоззрения, определена мифолого-религиозная форма познания. Предложены основные концепции физических теорий, химической формы движения материи, современной экологии, математики. Определены основные этапы развития физики, техники. Охарактеризованы концепции астрономии как отражение структуры и свойства космоса. Рассмотрены геологическая история и эволюция жизни на земле.

Розкрито теоретичні основи концепцій сучасного природознавства, висвітлено закономірності його розвитку та описано функції. Розглянуто наукові методи пізнання природи, проаналізовано хіміко-технологічну діяльність людства. Наведено характеристику біологічних основ, зокрема, зоології, анатомії, фізіології та гігієни людини. Описано прогресивні технологічні процеси на сучасному етапі, теоретичні основи харчової промисловості.

Раскрыты теоретические основы концепций современного природоведения, освещены закономерности его развития и описаны функции. Рассмотрены научные методы познания природы, проанализирована химико-технологическая деятельность человечества. Приведена характеристика биологических основ, в частности, зоологии, анатомии, физиологии и гигиены человека. Описаны прогрессивные технологические процессы на современном этапе, теоретические основы пищевой промышленности.

Раскрыта сущность понятия природоведения как комплекса биологических, физических, химических и географических наук, изучающих и исследующих природу. Рассмотрена история взглядов о единстве Мира, предложена макросистема клеточных живых организмов. Изложена сущность понятия жизни, освещены вопросы возникновения живых организмов по Библии, самозарождения их путем длительной химической эволюции. Охарактеризован биологический аспект современной концепции природоведения.

Розглянуто генезис і становлення окремої гілки ергономіки - ергономіки навчального експерименту, а також її об'єкт, предмет, цілі та методи. Наведено шляхи та методи ергономізації, описано номенклатуру та класифікацію показників. Запропоновано ергономічну оцінку матеріального та методичного забезпечення, розкрито ергономічні аспекти комп'ютеризації навчально-виховного процесу природничих дисциплін. Проаналізовано особливості підготовки вчителів з дисциплін природничого циклу.

Рассмотрены генезис и становление отдельного раздела эргономики - эргономики учебного эксперимента, а также ее объект, предмет, цели и методы. Приведены пути и методы эргономизации, описаны номенклатура и классификация показателей. Предложена эргономическая оценка материального и методического обеспечения, раскрыты эргономические аспекты компьютеризации учебно-воспитательного процесса естественных дисциплин. Проанализированы особенности подготовки учителей по дисциплинам естественного цикла.

Изложены общие сведения о строении окружающего мира на всех структурных уровнях (микромир, планета Земля, атмосфера, околоземный, ближний и дальний космос), о процессах в мире живой природы, взаимодействии живой и неживой материи, нетрадиционные вопросы экологии. Особое внимание уделено загадочным и таинственным явлениям природы, в частности, шаровой молнии, НЛО, Бермудскому треугольнику, внеземной жизни.

Висвітлено теоретичні засади формування та перетворення статистичних даних в екології. Охарактеризовано інформаційне та програмне забезпечення еколого-статистичних досліджень. Розглянуто види статистичних даних та узагальнюючі статистичні показники. Запропоновано методи узагальнення екологічної інформації, описано організаційні форми, види та способи статистичного спостереження, проаналізовано типові помилки та запропоновано методи контролю вірогідності даних. Наведено сучасні методики обробки екологічної інформації на базі комп'ютерних технологій. Розглянуто методи статистичного аналізу екологічного стану навколишнього середовища.

Освещены теоретические основы формирования и преобразования статистических данных в экологии. Охарактеризовано информационное и программное обеспечение эколого-статистических исследований. Рассмотрены виды статистических данных и обобщающие статистические показатели. Приведены методы обобщения экологической информации, описаны организационные формы, виды и способы статистического наблюдения, проанализированы типичные ошибки и даны методы контроля вероятности данных. Изложены современные методики обработки экологической информации на базе компьютерных технологий. Рассмотрены методы статистического анализа экологического состояния окружающей среды.

Висвітлено методологічні принципи сучасного природознавства. Розкрито їх філософську та наукову сутність, взаємозв'язок, роль у створенні теоретичних концепцій природознавства та вирішенні методологічних проблем природничих наук. Розглянуто принципи відповідності, невизначеності, доповнюваності, неможливості, симетрії, інваріантності. Увагу приділено створенню єдиної теорії фундаментальних взаємодій.

Освещены методологические принципы современного природоведения. Раскрыты их философская и научная сущность, взаимосвязь, роль в создании теоретических концепций природоведения и решении методологических проблем естественных наук. Рассмотрены принципы соответствия, неопределенности, дополняемости, невозможности, симметрии, инвариантности. Уделено внимание созданию единой теории фундаментальных взаимодействий.

Висвітлено сучасні природничо-наукові теорії будови Всесвіту, проаналізовано досягнення та парадокси класичної механіки, фізики й астрономії. Розкрито теоретичні засади методології наукових досліджень, визначено шляхи активізації технічної творчості. Проаналізовано базові принципи сучасної біоетики, наведено методи запобігання/зменшення біонебезпеки. Значну увагу приділено розгляду основних категорій авторського права та патентозахисту, з'ясовано роль інтелектуальної власності в економічному та соціальному розвитку суспільства. Розглянуто питання метрологічного забезпечення наукових досліджень у межах законодавчої бази України.

Освещены современные естественно-научные теории строения Вселенной, проанализированы достижения и парадоксы классической механики, физики и астрономии. Раскрыты теоретические основы методологии научных исследований, обоснованы пути активизации технического творчества. Проанализированы базовые принципы современной биоэтики, приведены методы предотвращения/уменьшения биоопасности. Значительное внимание уделено рассмотрению основных категорий авторского права и защиты патентов, определена роль интеллектуальной собственности в экономическом и социальном развитии общества. Рассмотрены вопросы метрологического обеспечения научных достижений в пределах законодательной базы Украины.

Видання є першою спробою опису компонентів сучасної наукової картини світу. Викладено новітні досягнення наук про природу, людину, суспільство, технології та техніку. Висвітлено взаємозв'язки різногалузевих знань, доведено взаємообумовленість їх прирощення. Обгрунтовано ідею непересічної значимості впорядкованого наукового світорозуміння для підготовки успішного фахівця будь-якої галузі науки та техніки.

Издание является первой попыткой описания компонентов современной научной картини мира. Изложены новейшие достижения наук о природе, человеке, обществе, технологии и технике. Освещены взаимосвязи разноотраслевых знаний, доказана взаимообусловленность их наращивания. Обоснована идея непреходящего значения упорядоченного научного миропонимания для подготовки успешного специалиста любой отрасли науки и техники.

Розкрито проблеми ефективного усвідомленого формування пізнавальних умінь і видів пізнавальної діяльності в процесі засвоєння біологічних знань студентами ВНЗ. Проведено цілісний науковий аналіз теоретичних і практичних витоків дослідження. Визначено сутність навчального завдання як системного явища. Охарактеризовано види пізнавальної діяльності та дії, що є їх компонентами, а також вміння, які формуються під час їх виконання у студентів природничих факультетів педагогічних ВНЗ.

Раскрыты проблемы эффективного осознанного формирования познавательных умений и видов познавательной деятельности в процессе усвоения биологических знаний студентами ВУЗ. Проведен целостный научный анализ теоретических и практических истоков исследования. Определена сущность учебного задания как системного явления. Охарактеризованы виды познавательной деятельности и действия, являющиеся их компонентами, а также умения, формирующиеся при их выполнении у студентов естествоведческих факультетов педагогических ВУЗ.

Наведено загальні відомості про будову навколишнього світу на всіх структурних рівнях (мікро- та макросвіт, Земля, атмосфера, навколоземний, близький та далекий космос), процеси в живій природі, взаємодію живої та неживої матерії, питання екології. Увагу приділено різним явищам природи (кульовій блискавці, НЛО, Бермудському трикутнику, позаземним явищам).

Даны общие сведения о структуре окружающей среды на всех структурных уровнях (микро- и макромир, Земля, атмосфера, околоземной, ближний и дальний космос), процессах в живой природе, взаимодействии живой и неживой материи, вопросах экологии. Внимание уделено разным явлениям природы (шаровой молнии, НЛО, Бермудскому треугольнику, внеземным явлениям).

Висвітлено актуальні погляди на світ і природу. Досліджено питання історії природознавства, сучасний стан, місце в сучасній культурі та цивілізації. Розглянуто ідеї та перспективи розвитку природознавчих наук, які аналізують з позиції єдиних методів, у тому числі й основних положень філософії. Науку та її історію розглянуто у взаємозв'язку з іншими формами духовної культури.

Увагу приділено проблемі пошуку шляхів підвищення якості природничо-наукової підготовки іноземних студентів на підготовчих факультетах. Установлено, що організація процесу навчання іноземних студентів на підготовчих факультетах ВНЗ України сформувалася внаслідок політичних і соціальних умов, що несуть історичне підгрунтя з часів заснування підготовчих факeльтетів у колишньому СРСР. Розкрито зміст і особливості підготовки іноземних студентів на підготовчих факультетах. Обгрунтовано педагогічні умови, що дозволяють реалізувати особистісно орієнтований підхід до навчання іноземних студентів, дотриматися принципів методики викладання природничих дисциплін нерідною мовою, сприяють формуванню всіх структурних компонентів природничо-наукової підготовки і підвищенню їх ефективності.

Освещены наиболее важные концепции и положения наук о природе в их развитии и взаимосвязи. Изложены сведения о том, что собой представляет пространство, почему широкое использование энергии лежит в основе современной цивилизации и по какой причине развитие экономики и качества жизни в обществе в значительной мере определяется такими показателями, характеризующими уровень социально-экономического развития стран, как энерговооруженность населения и удельная энергоемкость валового внутреннего продукта. Освещены основные концепции представления организации материи. Исследовано понятие поля, лежащего в основе многих представлений современного мира. Даны сведения о колебаниях и волнах в природе. Рассмотрены понятия о современных технологиях, микро- и наномире, наноструктурированные тела, которые находятся в фокусе внимания мировой научной и инженерной общественности благодаря ряду необычных физических свойств. Изложены естественнонаучные представления о цифровом мульмимедийном мире и современных коммуникационных системах.

Розглянуто навколишній світ як цілісну систему. Розкрито сутність, закони та закономірності фізичних, хімічних, фізико-хімічних, біологічних і географічних систем, що дозволяє сформувати науково-природничу картину світу. Приділено увагу внутрішній будові Землі, її фізичним властивостям, а також хімічному складу земної поверхні. Охарактеризовано сучасний екологічний стан навколишнього середовища. Подано інформацію про причини та джерела розвитку екологічної кризи.