В книге последовательно изложен метод, основанный на идее аналитического продолжения кулоновской константы связи в область комплексных значений, в рамках которого затем исследованы некоторые проблемы физики ядра. Для этого среди прочих были поставлены и решены такие задачи, как изучение аналитической структуры комплексной плоскости кулоновской константы связи (аналитические и асимптотические свойства матрицы рассеяния, физическая интерпретация и пороговое поведение ее полюсов, теорема Левинсона и т.д.), исследование закономерностей разделения или распада на фрагменты ядер-изобар и членов изобарических мультиплетов. Рассмотрена также обратная задача восстановления потенциала взаимодействия в принципиально новой постановке, когда фазовые сдвиги заданы при фиксированных физических значениях энергии и орбитального момента, но при различных физических значениях кулоновской константы связи. На основе проведенных теоретических исследований предложены полуэмпирические формулы для расчетов массы, энергии возбуждения, периода полураспада и некоторых других характеристик состояний атомных ядер.

Індекс рубрикатора НБУВ: В383.155

Шифр НБУВ: Ж26988 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: В383.18

Рубрики:

Мезонні, ізобарні, кваркові ефекти в ядрах

Шифр НБУВ: Ж68850/фіз. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: В383.151

Рубрики:

Оболонкова модель (модель оболонок)

Шифр НБУВ: Ж68850/фіз. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: В383.155

Рубрики:

Кластерна модель

Шифр НБУВ: Ж26988 Пошук видання у каталогах НБУВ 

У модифікованому наближенні Томаса - Фермі з використанням сил Скірма розглянуто характеристики станів сферичних ядер. Показано, що розраховані енергія зв'язку, середньоквадратичні радіуси та розподіли нуклонних густин для ядер, розташованих поблизу лінії beta-стабільності, добре узгоджуються з експериментальними результатами. Також досліджено енергії зв'язку, середньоквадратичні радіуси та розподіли густин ядер, що лежать далеко від лінії стабільності.

На основі гамільтоніана Бора - Моттельсона з п'ятьма динамічними змінними (кути Ейлера, beta-, gamma-змінні) досліджуються ротаційно-вібраційні збудження неаксіальних парно-парних ядер, які розглядаються як м'які квадрупольні ротатори, що деформуються відносно beta- і gamma-координат. Запропоновано схему обчислення енергій та хвильових функцій збуджених станів beta- і gamma-смуг ядра з використанням теорії збурень.

Індекс рубрикатора НБУВ: В383.155

Рубрики:

Кластерна модель

Шифр НБУВ: Ж26988 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: В383.157

Рубрики:

Статистична модель

Шифр НБУВ: Ж26988 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: В383.151

Рубрики:

Оболонкова модель (модель оболонок)

Шифр НБУВ: Ж26988 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено теорію квантових систем, розроблено універсальний алгоритм обчислення спектральних термів будь-якого елемента періодичної таблиці Менделєєва, який використовує поняття класичної фізики. Доведено тотожність співвідношення невизначеності Гейзенберга та постулатів Бора. На підставі узагальнення класичних уявлень визначено зміст понять стану та тунельного ефекту. З'ясовано особливості механізму квантових переходів, проаналізовано основні елементи класичної теорії валентності, доведено універсальність механізму з'ясування атомів без поділу зв'язків на іонні та ковалентні.

Изложена новая концепция образования ядер, атомов, молекул и кристаллов, отличная от общепринятой, в основу которой положено полное и безраздельное господство фундаментального закона минимума, в частности минимизации энергии. Обосновано, что принцип образования ядер определяет "конструкции" и свойства не только ядер, но и атомов, молекул, кристаллов. Отмечено, что подтверждением истинности концепции служат "воссоздание" по ее "рецепту" ядер атомов всех химических элементов Периодической системы Менделеева, определение их действительных размеров на основании принципа их архитектуры, объяснение свойств ядер, атомов, молекул и кристаллов, а также процессов и явлений микро- и макромира.

Індекс рубрикатора НБУВ: В383.15

Рубрики:

Моделі ядер

Шифр НБУВ: Ж26988 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Запропоновано зображення розв'язків у континуумі рівнянь Фаддєєва збіжними рядами та гармонічними поліномами. Для визначення коефіцієнтів розкладу одержано систему одновимірних інтегральних рівнянь.

Показано, що побудову повного базису дозволених ортонормованих станів проблеми МРГ можна здійснити, розв'язавши інтегральні рівняння з виродженими ядрами.

Індекс рубрикатора НБУВ: В383.1

Рубрики:

Теорія атомного ядра

Шифр НБУВ: Ж26988 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: В383.15

Рубрики:

Моделі ядер

Шифр НБУВ: Ж26988 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: В383.15 + В317.1

Рубрики:

Моделі ядер

Термодинаміка

Індекс рубрикатора НБУВ: В383.154

Рубрики:

Колективні моделі

Шифр НБУВ: Ж26988 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На моделі фермі-рідини досліджено дисипативний колективний рух в ядрах. Із рівнянь руху для ядерної густини, поля швидкостей і тензора тиску одержано макроскопічні рівняння для параметрів форми ядра у випадку колективного руху з великою амплітудою. Запропонований підхід застосовано для опису вимушеного симетричного поділу ядер та ізоскалярних гігантських мультипольних резонансів (ГМР) в ядрах. Динаміку вимушеного поділу ядер на ділянці спуску з бар'єра поділу до точки розриву описано за допомогою двопараметричної сім'ї лоренцевих фігур. Лінію розриву знайдено з умови нестійкості форми ядра відносно варіацій радіуса шийки. Коефіцієнт в'язкості ядерної рідини визначено із порівняння розрахованого й експериментального значень середньої кінетичної енергії уламків поділу важких ядер. За одержаними значеннями коефіцієнта в'язкості розраховано ширину гігантських квадрупольних резонансів (ГКР). Розраховані дані щодо ширини ГКР виявилися майже у два рази менші, ніж експериментальні значення, що свідчить про те, що ширини ГМР зумовлені не лише звичайною двотільною в'язкістю, але й містять додатковий недисипативний внесок, відсутній у разі визначення енергії дисипації під час спуску ядра з бар'єра поділу.