У рамках моделі точкових джерел поля з "віртуальними" магнітними зарядами, розташованими в тілі зорі, знайдено залежність кросовера в магнітних хімічно пекулярних зорях від фази твердотільного обертання зорі для випадку центрованого симетричного магнітного диполя.

Досліджено космічні нетеплові радіоджерела, у спектрах яких спостерігається чітко виражений максимум випромінювання на певній частоті. Розраховано такі спектри для ряду квазарів, радіогалактик і залишків наднових зірок у межах різних фізичних процесів, які призводять до деформації степеневих спектрів, характерних для синхротронного механізму генерації. Розглянуто можливість визначати за спектральними вимірами такі параметри космічного середовища, як електронну температуру, міру емісії (густини елекронів), поперечну до напряму руху релятивістських електронів складову напруженості космічних магнітних полів.

Індекс рубрикатора НБУВ: В642

Рубрики:

Власне радіовипромінювання і радіозображення небесних об'єктів

Шифр НБУВ: Ж14258 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: В642

Рубрики:

Власне радіовипромінювання і радіозображення небесних об'єктів

Шифр НБУВ: Ж14258 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено розрахунок енергії імпульсу та моменту кількості руху електромагнітного поля безмасового точкового заряду, доведено їх зростання, а також проаналізовано ефективність рівняння руху на власні вектори та значення тензора напруженності зовнішнього електромагнітного поля.

Приведен расчёт энергии импульса и момента количества движения электромагнитного поля безмассового точечного заряда, доказан их рост, а также проанализирована эффективность уравнения движения на собственные векторы и значение тензора напряженности внешнего электромагнитного поля.

Обговорено відмінність зображень джетів позагалактичних джерел у радіо- та рентгенівському діапазонах і можливість одержання додаткової інформації про фізичні умови в джерелах. Дослідження проведено в межах дифузійної моделі поширення релятивістських електронів від вузлів і гарячих точок джетів з урахуванням комптонівських та синхротронних втрат.

Розглянуто двовимірне відновлення зображень космічних об'єктів за допомогою нелінійного ітераційного методу. Для одержання високоякісного відновлення зображення поверхні джерела з активними утвореннями використовуються три види апріорної інформації. Це кутовий розмір джерела, його середня яскравісна температура та невід'ємність ітераційного розв'язку. Крайня роздільна здатність обмежується просторовою дискретністю реєстрації зображення.

Розглянуто фактори, які чинять суттєвий вплив на результати вимірювань ефективної тривалості розпаду великих мас речовини, що містить довгоживучі радіоактивні ядра-хронометри, які до цього часу, практично, не брали до уваги. Для конкретних моделей взаємодії космічних протонів з ядрами-хронометрами вперше аналітично та числово розглянуто внесок процесів вибивання альфа-частинок у зменшення ефективного періоду піврозпаду ядер-хронометрів на поверхні Землі. Одержано результати, що свідчать про те, що вік Землі може бути на кілька порядків меншим, ніж очікувалося раніше.

Представлены краткая история Отдела космической радиофизики РИ НАНУ, научные направления исследований, проводимые в рамках государственных и международных программ, основные результаты и достижения, полученные сотрудниками отдела за годы его существования.

Рассмотрены статистические характеристики радиоисточников (РИ) на частоте 22 ГГц в рамках подготовки полетной программы "РадиоАстрон". Оценена ожидаемая плотность РИ с инвертированными спектрами (ИС). Проведены наблюдения РИ из предварительного каталога "РадиоАстрон" и выполнено сравнение ожидаемых и измеренных угловых плотностей РИ с ИС. Сравнены оптические свойства объектов с ИС и источников полной выборки поисковых обзоров. Приведены спектральные характеристики выборки РИ, измеренных на двух частотах. Сделаны выводы о полноте и достоверности предварительного каталога "РадиоАстрон".

Теоретически и экспериментально исследованы эффекты мерцания дискретных космических источников (ДКИ) на естественных и искусственных неоднородностях авроральной ионосферы. Экспериментальные наблюдения выполнены с использованием многолучевой фазированной антенной решетки панорамного ВЧ риометра Poker Flat, расположенного на Аляске. Для спокойных ионосферных условий и слабых мерцаний восстановлен пространственный спектр и оценены поперечные скорости движения френелевых неоднородностей. Для случаев сильной турбулизации ионосферы и насыщенных мерцаний теоретически показана возможность определения интервала временной когерентности излучения в точке наблюдения. Проанализированы примеры мерцаний ДКИ на искусственных ионосферных неоднородностях, стимулированных работой мощного нагревного стенда. Предсказан и обнаружен эффект ракурсного рассеяния излучения ДКИ на искусственных магнитоориентированных мелкомасштабных неоднородностях. Обсуждены перспективы систематических исследований эффектов мерцаний и ракурсного рассеяния для специальных режимов работы нагревного стенда.

Рассмотрена деформация солнечным ветром спектра космических лучей, ускоренных в Галактике. Предположена степенная зависимость от расстояния до Солнца коэффициента диффузии космических лучей в межпланетном турбулентном магнитном поле, а также его независимость от энергии частиц. Спектр на границе гелиосферы задан в виде степенной функции от полной энергии частиц.

Індекс рубрикатора НБУВ: В642.2

Рубрики:

Радіовипромінювання дискретних джерел

Шифр НБУВ: Ж15835 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Визначено вміст кисню в Галактичних НП областях. Встановлено параметри радіального розподілу вмісту кисню у диску Галактики. Показано, що знайдений вміст кисню на сонячній галактичній відстані узгоджується з вмістом кисню у міжзоряному середовищі, який визначений з високою точністю за міжзоряними лініями поглинання в спектрах зір. Відзначено, що даний факт підтверджує правильність використання двозонної моделі НП областей. Проведено дослідження вмісту неону та кисню в НП областях семи спіральних галактик за допомогою P-методу. Визначено параметри радіального розподілу вмісту неону та кисню в дисках даних галактик. На підставі порівняльного дослідження розподілів вмісту неону та кисню в кожній галактиці показано, що нахили розподілів узгоджуються. Встановлено, що відношення вмісту неону та кисню є постійним у межах похибок. Визначено радіальні розподіли вмісту кисню у дисках восьми спіральних галактик. Виконано дослідження глобальної азимутальної асиметрії в розподілі вмісту кисню в дисках досліджуваних галактик. Виявлено, що розподіл вмісту кисню у дисках восьми спіральних галактик є азимутально симетричним, принаймні у першому наближенні.

Вперше в декаметровому діапазоні хвиль проведено комплексні спостереження радіовипромінювання сонячної шумової бурі. Виявлено один максимум у розподілі ступеня поляризації та немонотонну геліодовготну залежність параметрів декаметрових сплесків ІІІ типу. Розроблено і застосовано багатопараметричну процедуру класифікації сплесків ІІІ типу, що дозволило виявити три компоненти випромінювання - основний тон, другу гармоніку і відбиту другу гармоніку. Встановлено, що ДКМ буря складається зі сплесків, які є суперпозицією компонентів випромінювання. Наведено результати пошуку декаметрового випромінювання змінних зірок типу UV Кита. Зареєстровано сім сплесків, що мають зоряне походження. Показано, що можливими механізмами їх генерації є плазмовий та електронно-циклотронний лазерний механізми.

Здійснено дослідження таких структурних елементів астрофізичних об'єктів, як джети та тори. Розглянуто питання розподілу інтенсивності випромінювання вузлів джетів позагалактичних джерел у радіо- та рентгенівському діапазонах. В межах дифузійної моделі розраховано функцію розподілу електронів для джерела інжекції, що рухається, а також теоретичні розподіли інтенсивності випромінювання для вузлів типових радіоджерел. З'ясовано, що неоднорідне магнітне поле може призводити до відмінностей розподілу інтенсивності у вузлах в радіо- та рентгенівському діапазонах. Показано, що дослідження в міліметровому (субміліметровому) діапазоні дозволяють визначити максимальну енергію частинок по високочастотному завалу радіоспектра. Доведено, що у випадку тороїдального вихора виродженого нейтронного газу виникає область стійкості, яка залежить від циркуляції. Запропоновано дипольно-тороїдальну модель затіняючих торів активних ядер галактик, яка може з'ясувати кореляцію, що спостерігається між оптичними спалахами та появою компонент джетів.

  Скачати повний текст

Нелинейное интегральное преобразование Вигнера, относящееся к классу квадратичных преобразований Коэна, применяется к анализу реальных сигналов и процессов в методах дистанционного радиозондирования геокосмоса. На примерах анализа воздействия на геокосмос взрыва вулкана Сент-Хелленс 18 мая 1980 г. и очень сильной рентгеновской солнечной вспышки 5 декабря 2006 г. продемонстрирована эффективность преобразования Вигнера при изучении нестационарных, нелинейных и сверхширокополосных сигналов и процессов в задачах космической радиофизики, в частности, при исследовании процессов, сопровождающих действие мощных нестационарных источников возмущений.

Виконано порівняння об'єднаного та індивідуальних каталогів положень радіоджерел, створених у межах підготовки ICRF2. Показано відмінності між каталогами та виконано "зовнішнє" оцінювання їх точності.

Предложен метод предварительного обнаружения сигналов от небесных объектов, основанный на сравнении с порогом значений пространственной свертки между принятым излучением, в окрестности пика цифрового изображения, и маской, соответствующей форме ожидаемого сигнала. Предложена новая модель распределения значений пространственной свертки, представляющая собой смесь нормального закона распределения и "хвоста" в области больших значений пространственной свертки. Для определения порога отбраковки пиков цифрового изображения, в окрестности которых отсутствуют сигналы от небесных объектов, производится приближенное выделение нормальной ("фоновой") составляющей смеси распределений значений пространственной свертки по разработанному вычислительному методу. Метод использован в разработанной системе автоматизированного обнаружения новых и известных астероидов.