Розроблено теоретичну модель нестаціонарної концентраційної поляризації діафрагми. Показано, що напруженість електричного поля у діафрагмі та швидкість електроосмотичного потоку рідини через неї суттєво залежать від загальних поляризаційних процесів в експериментальній комірці. Проведено порівняння теоретичних та експериментальних залежностей величини струму та швидкості електроосмосу від часу.

Рассчитан импедансный спектр двух сопряженных электрохимических реакций с учетом конечных скоростей адсорбции и переноса заряда в рамках модели Гельмгольца для двойного электрического слоя. Импеданс представлен в виде дробно-рационального разложения по степеням частоты, а также в виде эквивалентной схемы.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г574.2

Рубрики:

Структура подвійного електричного шару. Заряд та ємкість подвійного шару

Шифр НБУВ: Ж69583/Сер.А Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розроблено та реалізовано модель електрокінетичного руху проби на базі числового розв'язку рівняння конвективної дифузії за допомогою методу кінцевих різниць. Обчислено характер розподілу монодисперсної розчиненої речовини (амінокислоти пролін) уздовж зони проби, що мігрує в буферному розчині в прямому сепараційному каналі прямокутного перерізу мікроаналітичної електрохемілюмінесцентної системи капілярного електрофорезу (КЕФ). Показано, що збільшення напруги, що задає аксіальне електричне поле під час проведення КЕФ, призводить до "звуження" профілів електрофоретичної елюції; час проходження концентраційного піку нелінійно залежить від прикладеної напруги; залежність між положенням піку та довжиною каналу є практично лінійною.

Досліджено вплив прикладеної напруги та тривалості електрофорезу на кількість осаджених продуктів із колоїдних розчинів.

  Скачати повний текст

Досліджено вплив морфології та поруватої структури нанопористого вуглецю, одержаного з антрациту, на місткісні характеристики суперконденсаторів, виготовлених на його основі. Показано, що значення питомої місткості вуглецевого матеріалу корелює із значенням загального об'єму пор; кореляція місткості з питомою поверхнею є менш строгою. Встановлено, що загальна місткість матеріалу забезпечується місткістю подвійного електричного шару, а внесок псевдомісткості є мінімальним і становить менше 2 %.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г574.2

Рубрики:

Структура подвійного електричного шару. Заряд та ємкість подвійного шару

Шифр НБУВ: Ж26618 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено залежність інтегральної ємності суперконденсатора від потенціалу. Встановлено, що функціональна залежність ємності від потенціалу має лінійний характер. Показано, що нехтування впливом потенціалу на ємність суперконденсатора призводить до істотних похибок під час розрахунків енергоємності.

На базі контактної теореми сформульовано специфічні правила сум в теорії подвійного електричного шару. Вони стосуються кореляційних функцій електроліту, коли один з іонів знаходиться на поверхні. Надано просту інтерпретацію одержаних співвідношень.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г574.2

Рубрики:

Структура подвійного електричного шару. Заряд та ємкість подвійного шару

Шифр НБУВ: Ж41279 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Г574.2

Рубрики:

Структура подвійного електричного шару. Заряд та ємкість подвійного шару

Шифр НБУВ: Ж41279 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Г574.2

Рубрики:

Структура подвійного електричного шару. Заряд та ємкість подвійного шару

Шифр НБУВ: Ж41279 Пошук видання у каталогах НБУВ 

У дослідженні модель синглетного виділеного взаємодіючого центра (SRISM) застосовано до вивчення залежності електромісткості плоского електричного подвійного шару від заряду електрода, використовуючи примітивну модель подвійного шару для високогустинного електроліту, що моделює іонну рідину. Іони представляються як заряджені тверді сфери, а електрод є однорідно зарядженою плоскою поверхнею. Місткість цього модельного плину розраховано за допомогою методу SRISM із замиканнями, що базуються на гіперланцюжковому (HNC) підході і замиканнях Коваленка - Гірати (KH), і порівняно з симуляціями. Якщо величина заряду електрода не є дуже великою, HNC замикання виглядає найбільш перспективним. KH результати є прийнятними для електроліту за високих густин, але гіршими - низьких.

Нещодавно запропоновану теорему про локальне друге контактне значення [Henderson D., Boda D., J. Electroanal. Chem., 2005, 582, 16] для профілю заряду електричного подвійного шару поєднано з існуючими в літературі даними Монте-Карло з метою оцінки контактної поведінки електрод-іонних розподілів, передбачених теорією функціонала густини. Результати для контактних значень розподілів ко- і протиіонів та їх добутку одержано для випадку симетричної валентності в межах обмеженої примітивної моделі плоского подвійного шару для низки концентрацій і температур електроліту. В цілому, теоретичні результати досить добре задовольняють теорему про друге контактне значення, узгодження із симуляціями - напівкількісне або краще. Добуток ко- і протиіонних контактних значень як функція густини заряду поверхні електрода якісно узгоджується з симуляціями, але відхилення між обома зростає за вищих концентрацій.

Досліджено електричний подвійний шар, сформований між двома зарядженими стінками щілиноподібної пори, та примітивну модель розчинника (ПМР) для розчину електроліту. Розвинену версію методу зваженого функціонала густини для електростатичної міжчастинкової взаємодії застосовано до вивчення профілів густини, адсорбції та селективності адсорбованих іонів і компонентів розчинника. Зазначено щодо залежності диференційної електроємності від прикладеної напруги на електродах і в порі. Обговорено властивості моделі по відношенню до поведінки примітивної моделі, а саме, у відсутності твердокулькового розчинника. Спостережено, що диференційна електроємність ПМР за прикладеного електростатичного потенціалу має "двогорбову" форму, незважаючи на високу концентрацію іонів. Знайдено осцилюючу залежність диференційної ємності ПМР від ширини пори, що є дуже подібним до примітивної моделі.

Досліджено вплив середнього магнітного поля на процес формування дисперсних ферум-оксигенвмісних мінеральних фаз методом ротаційно-корозійного диспергування. Показано, що під дією магнітних сил на поверхні електрода підсилюється магнітна взаємодія між частинками феришпінелі, що веде до їх агрегації та запобігання переходу в дисперсійне середовище. У плівці приповерхневого шару електроду утворюється парамагнітна фаза лепідокрокіту. Частинки слабомагнітних фаз феригідриту, Fe(II) - Fe(III) шаруватих подвійних гідроксидів та гетиту коагулюють і осаджуються на дні кювети. Встановлено, що надання середнього магнітного поля сприяє одержанню мономінеральних дисперсних фаз, які можуть бути використаними під час створення матеріалів функціонального призначення.

Проведено экспериментальное исследование закономерностей электроосмотического переноса порового раствора при электроочистке дерново-подзолистой почвы. Изучено влияние конструкционных особенностей системы, включающей электрохимически активную пористую диафрагму, на скорость и стабильность электроосмотического потока. Показано, что при использовании модификации, обеспечивающей интенсивную электроосмотическую промывку десорбирующим раствором почвы, загрязненной никелем, степень очистки и выход никеля по току увеличиваются почти в 2 раза по сравнению с обработкой в стандартных условиях.

Исследованы зависимости величины и знака электрокинетического потенциала частиц каолинита от pH дисперсионной среды. Изучены закономерности достижения равновесного pH порового раствора и скорости электроосмоса в модельной дисперсии в зависимости от концентрации вводимых растворов щелочи и кислоты. Показано, что существует достаточно широкий интервал высоких значений pH порового раствора, в котором электрокинетический потенциал частиц и скорость электроосмоса через дисперсию сохраняют почти постоянные значения, создавая оптимальные условия для ее обезвоживания. Установлены основные закономерности кинетики и эффективности обезвоживания дисперсий с использованием электрического поля и давления.

На базі теорії імпедансної спектроскопії досліджено вплив ємності подвійного електричного шару на виникнення періодичних осциляцій і бістабільності у модельній електрохімічній системі з потенціалозалежною адсорбцією/десорбцією електроактивних частинок і попередньою хімічною реакцією у дифузійному шарі Нернста на пласкому електроді. Показано, що вплив розглянутого параметра є істотним лише у високочастотній області, тому його врахування не веде до зміни положень біфуркаційних точок системи.