Методом малокутової рентгенографії досліджено надмолекулярну структуру поліуретансемикарбазиду (ПУС), у склад якого вводилась різна кількість хлориду заліза. Показано, що модифікація ПУС цією сіллю ефективна лише, коли її кількість складає 0.2 - 0.4 моль (на 1 моль дигідразидного фрагмента жорстких блоків), при цьому спостерігається підсилення сегрегації гнучких та жорстких блоків, збільшення розміру жорстких доменів, густини укладки в них жорстких блоків і, як наслідок, граничної міцності полімера. В той же час подальше підвищення долі хлориду заліза в ПУС до 0.5 і 0.6 моль ініціює подрібнення жорстких доменів з тенденцією до їх повного руйнування і депресію фізико-механічних властивостей полімерної матриці.

Методами динамічної механічної релаксації та сорбції парів розчинників досліджено напіввзаємопроникні полімерні сітки напів-(ВПС) з поліуретану та полівінілпірролідону. За даними сорбції парів розчинників розраховано вільну енергію змішування полімерів під час формування напів-ВПС. Показано, що полімери, складові напів-ВПС, термодинамічно несумісні. Встановлено, що досліджена напів-ВПС являє собою двофазну систему з неповним фазовим розподілом. Склад фаз розраховано за даними в'язкопружних властивостей напів-ВПС.

Досліджено структуру та електричні властивості поліуретансемікарбазидів, які відрізняються молекулярною масою й, будовою гнучкого та жорсткого блоків. Уперше показано, що ці полімери шляхом сорбції солей металів набувають здатності до іонної провідності, чутливості до температури та магнітних характеристик металів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г721.184

Рубрики:

Полімери вінільних похідних шестичленних гетероциклів з двома та більше гетероатомами

Шифр НБУВ: Ж29112 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова:
Індекс рубрикатора НБУВ: Г721.184

Рубрики:

Полімери вінільних похідних шестичленних гетероциклів з двома та більше гетероатомами

Шифр НБУВ: Ж21854 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Г721.184

Рубрики:

Полімери вінільних похідних шестичленних гетероциклів з двома та більше гетероатомами

Шифр НБУВ: Ж21854 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Przedstawiono wyniki badan wplywu dodatku komonomerow stabilizujacych wiazanie acetalowe: 1,3-dioksanu; 1,3-dioksepanu oraz formali 1,2-butanodiolu; 1,3-butanodiolu; 2,3-butanodiolu; 1,2-pentanodiolu i 1,2-heksanodiolu, na wlasciwosci fizykochemiczne polioksymetylenu. Zestawiono je z wynikami otrzymywanymi w standardowej reakcji trioksanu z dioksolanem w obecnosci BF3 jako katalizatora. Wskaznik szybkosci plyniecia oraz frakcja niestabilna zaprezentowana jest w zaleznosci od ilosci komonomeru. Badania stanowia fragment prac prowadzonych w Instytucie Chemii Przemyslowej nad modyfikacja chemiczna istniejacej technologii Tarnoformu.

На основі аніоноактивних водних поліуретанових дисперсій методом електроосадження одержано поліуретанові покриття та досліджено їх властивості. Показано можливість електрохімічної модификації цих покриттів епоксидіановим олігомером і формальдегідом.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г721.184

Рубрики:

Полімери вінільних похідних шестичленних гетероциклів з двома та більше гетероатомами

Шифр НБУВ: Ж21854 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Синтезовано напів-ВПС і градієнтні напів-ВПС на основі поліуретану та полівінілпірролідону. Проведено порівняльне дослідження термодинамічної сумісності, ІЧ-спектральних параметрів, динамічних механічних властивостей, морфологічних особливостей та фізико-механічних характеристик синтезованих систем. Показано, що досліджені системи термодинамічно несумісні, характеризуються додатними значеннями вільної енергії Гіббса, унікальними фізико-механічними характеристиками. Склад і ступінь мікрофазового поділу в градієнтних напів-ВПС суттєво відрізняються на різній глибині зразків.

За допомогою методу ДСК вивчено вплив функціональності вихідних мономерів на властивості кінцевих гетероциклічних полімерних сіток (ГПС). Кількісний аналіз одержаних даних дозволяє зробити висновок, що ГПС, одержані на основі трифункціонального мономеру, хімічно більш гетерогенні та мають більш низьку ефективну густину сітки, можливо, за рахунок більш низької рухливості вихідного трифункціонального мономеру у порівнянні із двофункціональним.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г262.5-271.3 + Г721.182-4

Рубрики:

Тіазол

Полімери вінільних похідних п'ятичленних гетероциклів з двома та більше гетероатомами

Шифр НБУВ: Ж29112 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Фотоініційована полімеризація гідрофільного N-вініл-2-піролідону на поверхні полісульфонових ультрафільтраційних мембран зумовлює утворення на ній прищепленого полівініл-2-піролідону (ПВП), кількість якого залежить від тривалості попереднього опромінювання мембран, а також прищепленої полімеризації. Наявність прищепленого ПВП до поверхні мембран підтверджено за допомогою ІЧ-спектроскопічних методів. Результати вимірювання крайових кутів змочування мембран водою свідчать про істотну гідрофілізацію їх поверхні. Дослідження селективності мембран з прищепленим ПВП по відношенню до розчинів білка показали, що із збільшенням кількості прищепленого ПВП на поверхні полісульфонових мембран помітно зростає коефіцієнт його затримання.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л71-1с + Г721.18

Рубрики:

Високомолекулярні сполуки (полімери) та пластмаси

Полімери вінільних похідних гетероциклічних сполук

Шифр НБУВ: Ж16871 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Методами ДСК, ДТА, ТГА, ИК- и ПМР-спектроскопии исследованы закономерности синтеза азотсодержащих гетероциклических соединений взаимодействием фурфурилглицидилового эфира с малеимидом, 5,5'-диметилгидантоином и бисмалеинатом 5,5'-диметилгидантоина с образованием аддуктов Дильса-Альдера (ДА). Изучена способность аддуктов ДА к образованию сетчатых полимеров при их полимеризации в присутствии комплексных ониевых катализаторов. Получены защитные покрытия с высокими физико-механическими свойствами.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г252.615.3-27 + Г721.18

Рубрики:

Ангідриди кислот

Полімери вінільних похідних гетероциклічних сполук

Шифр НБУВ: Ж69583/Сер.А Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розроблено методики визначення коефіцієнта внутрішньої дифузії електроліту через гідрогелеві оболонки. Проведено експериментальні дослідження, які підтверджено теоретичними даними. Показано можливість використання коефіцієнтів внутрішньої дифузії для прогнозування швидкості вивільнення твердої фази з капсульованих частинок в гідрогелевих оболонках.

  Скачати повний текст

Вивчено питання розробки методів синтезу олігомерних азо- та поліазоініціаторів. Встановлено закономірності процесів формування блок-сополімерів заданої будови фотоініційованою радикальною полімеризацією з використанням одержаних олігомерних азоініціаторів, досліджено властивості синтезованих сполук. Розроблено методи синтезу азоацилгідразонів кетонів. Показано, що вони є ефективними фотоініціаторами радикальної полімеризації у синтезі олігомерів. Вперше синтезовано олігомерні азо- та поліазоініціатори радикальної полімеризації на базі азо-біс-ізобутирогідразону циклогексанону та бутадієн-ізопренового каучуку або олігопропіленгліколів. Методом фотоініційованої радикальної полімеризації з використанням олігомерних азо- та поліазоініціаторів синтезовано три- та поліблочні сополімери з різною довжиною блока стиролу. Доведено, що синтезовані методом фотоініційованої радикальної полімеризації блок-сополімери є двофазними системами. З'ясовано, що за умов двостадійного синтезу блок-сополімерів співіснують дві хаотично взаємопроникні мікрофази, які складаються зі стирольних і дієнових блоків, а під час одностадійного синтезу блок-сополімерів утворюється добре упорядкована, тривимірна гратка ізольованих доменів стиролу всередині дієнової неперервної матриці. Показано, що методом фотоініційованої радикальної полімеризації з використанням поліазоініціаторів можна спростити процес синтезу блок-сополімерів до одностадійного.

Досліджено структурно-морфологічні особливості та теплові переходи в сегментованих поліуретанах (ПУ) з карбоксильними та Li-, Na-, K-карбоксильними групами у складі гнучкого поліефірного (полі(тетраметиленгліколь)) сегмента та різною довжиною жорсткого сегмента, а також діелектричну релаксацію та іонну провідність в даних системах. Проведено систематичне дослідження ряду відповідних модельних ПУ з застосуванням методик широко- та малокутового розсіювання рентгенівських променів, диференціальної сканувальної калориметрії, широкополюсної діелектричної релаксаційної спектроскопії. Показано, що нейтралізація карбоксильних груп призводить до пригнічення процесів кристалізації поліетерних блоків. Визначено, що в даних ПУ іономерах, поряд з наявністю типової для сегментованих ПУ мікрофазово розшарованої структури, відбувається формування агрегатів іонних груп, яке супроводжується збільшенням ступеня сегрегації блоків різної природи та зниженням іонної провідності майже на порядок. Іонна та протонна провідність досліджених ПУ зростає за умов зменшення довжини жорстколанцюгових сегментів. Час релаксації провідності є суттєво більшим за час релаксації сегментальної рухливості поліефірних ланцюгів. Установлено, що даний ефект збільшується у разі переходу від кислотної до іонної форми ПУ.