Описано уперше діагностовані у розрізах Сорокинської тектонічної зони метакоматіїти, які входять до складу нижньої ультрабазитової парагенерації метакоматіїт-толеїтової формації. Геологічні тіла останньої разом з комагматичними їм інтрузивними ультрабазитами утворюють єдину вулкано-плутонічну асоціацію. Метакоматіїти формують систему зонально побудованих потоків, у структурі яких важливу роль відіграють спініфекс-структурні зони. Петрохімічне вивчення метакоматіїтів свідчать про їх належність до порід коматіїтової серії. У метакоматіїтах під впливом накладених процесів спостережено суттєву розбалансованість первинних співвідношень головних петрогенних компонентів, що проявляється у збідненні глиноземом з одночасним збагаченням кальцієм, а також у відчутній дисперсії вмісту кремнезему та заліза. Палеовулканологічне та геолого-геофізичне вивчення ділянок поширення метакоматіїтів дало змогу вперше реставрувати фрагментарно проявлену палеовулканічну споруду центрального типу.

На прикладі Карпатського регіону України розглянута проблема техногенного сульфатного карсту. Комплексно проаналізовані умови і фактори розвитку сульфатного карсту, методи оцінки і прогнозування карстової небезпеки, морфологічні особливості карстових форм, гідрогеологічні умови і їх техногенні зміни, гідрохімічні параметри динаміки карстового процесу та методи протикарстового захисту. В якості еталонної ділянки досліджена територія затопленого Розвадівського кар'єру, в межах якого був оцінений механізм розвитку карстового процесу. Проведені дослідження та аналіз матеріалів попередніх років дозволили виконати районування території за ступенем карстонебезпечності в умовах його техногенної активізації та розробити комплекс оптимальних завдань по інженерно-геологічній оцінці території техногенно активізованого сульфатного карсту. Результати виконаних досліджень доцільно використати для територій техногенно обумовленої активізації карстового процесу з метою вивчення закономірностей його розвитку та розробки заходів по інженерному захисту процесонебезпечних територій. В роботі проаналізовано досвід реалізації методологічних, методичних та інженерних рішень на прикладі Язівського кар'єру сірки у Передкарпатті.

Розглянуто пластові типи карбонатних утворень з флішових відкладів Кросненської зони Українських Карпат. Охарактеризовано породи кросненської світи. Виявлено мінливість складу утворень, їхньої текстури, структури, положення в розрізі.

Carbonaceous formations from flysch depositions in the Krosno zone of the Ukrainian Carpathians have been reviewed. The rocks of the Krosno suite have been described. The results of different analyses (X-ray diffraction, chemical, thermal) are given. The modifications of formations' composition, their textures, structures, position in the section have been described.

Виділено різновиди кварцової мінералізації, які виникають у процесі гідротермально-метасоматичної силіцитизації рудовмісних карбонатних порід.

Varieties of quartz mineralization, which had been formed during hydrothermal-metasomatic silicification of ore-bearing carbonaceous rocks, have been distinguished.

На підставі узагальнення результатів польових камеральних, аналітичних, досліджень у межах науково-дослідних тем і проектів Інституту геологічних наук НАН України та Дослідного підприємства даного інституту, Комісії з гідроекології карсту та спалеогенезу Міжнародного спелеологічного Союзу та кафедри гідрології визначено умови взаємодії термодинамічних розрахунків системи вода - сульфатні породи, здійснено моделювання інтенсивності розчинення гіпсів. Розглянуто вплив карсту на водний стік, а також хімічних речовин у верхній частині басейну Дністра, наведено розрахунок частки підземного стоку, що проходить крізь товщу закарстованих сульфатних порід. Наведено методи вивчення агресивних властивостей природних вод щодо сульфатних порід та активності карстового процесу.

Наведено результати експериментальних досліджень карбонатно-кремнеземистих порід Придністров'я як сировини для виробництва вапняно-кремнеземистого в'яжучого, тремоліту, безцементного легкого бетону. На підставі хімічних, термографічних, рентгеноструктурних, електронно-мікроскопічних і петрографічних досліджень розглянуто мінералогічний склад вапняно-кремнеземистого в'яжучого, а також фазовий склад гідратних новоутворень щільного силікатного бетону на даному в'яжучому. На основі вказаного в'яжучого, тремоліту, безцементного легкого комплексного бетону виготовлено дослідні партії силікатної цегли та стінових блоків на Варварівському силікатному заводі.

Приведены результаты экспериментальных исследований карбонатно-кремнеземистых пород Приднестровья как сырья для производства известково-кремнеземистого вяжущего, тремолита, безцементного легкого бетона. На основе химических, термографических, рентгеноструктурных, электронномикроскопических и петрографических исследований рассмотрены минералогический состав известково-кремнеземистого вяжущего, а также фазовый состав гидратных новообразований плотного силикатного бетона на данном вяжущем. На основе данного вяжущего, тремолита, безцементного легкого комплексного бетона на Варваровском силикатном заводе изготовлены опытные партии силикатного кирпича и стеновых блоков.

Розглянуто напрями підвищення ефективності випробування карбонатних відкладів у процесі буріння шляхом розробки технічних засобів для забезпечення багатоциклового випробування колекторів карбонатно-тріщинуватого типу зі зміною величини депресії на пласт.

Рассмотрены направления повышения эффективности испытания карбонатных отложений в процессе бурения путем разработки технических средств для обеспечения многоциклового испытания коллекторов карбонатно-трещиноватого типа с изменением депрессии на пласт.

The directions of increase of efficiency of test carbonate of adjournment are indicated during drilling by development of means for maintenance multicycle of test of collectors carbonate - jointed type with modifications of depression on a layer.

Показано зростання можливостей виявлення та деталізації карбонатних колекторів сейсморозвідкою під час використання нових технологій обробки та інтерпретації її даних. Запропоновано використання Багатойського родовища для удосконалення методики вивчення карбонатних колекторів і використання цієї методики під час пошуково-розвідувальних робіт на Багатойсько-Орельському мегаатолі та інших площах.

Показано увеличение возможностей выявления и детализации карбонатных коллекторов сейсморазведкой при использовании новых технологий обработки и интерпретации ее данных. Предложено использование Богатойского месторождения для совершенствования методики изучения карбонатных коллекторов и применение этой методики при поисково-разведочных работах на Богатойско-Орельском мегаатолле и других площадях.

Increased abilities of seismic for carbonate reservoirs exploration are shown. Using of Bagatoika field for new technologies development is proposed. Application of these technologies at Bagatoika-Orelsk megaatoll is proposed.

Наведено результати процесів розчинення та вилуговування соляних порід для оцінки наслідків регульованого затоплення калійних шахт. Досліджено кінетику розчинення полімінеральних порід у воді та розсолах різної мінералізації за лабораторних і натурних умов. Одержано хімічний склад розсолів, який є неагресивним (нейтральним) до соляних порід.

Відзначено, що ювеліт - один з найпоширеніших мінералів у біолітах. Мінералогічні дослідження й аналіз опублікованих матеріалів свідчать, що цей мінерал у геологічних об'єктах трапляється, як правило, у вигляді індивідуалізованих кристалів (двійників), а в біологічних - для нього типові сфероїдолітові сфероліти, рідше зернисті утворення; в уролітах виявлений також біогенний ювеліт у вигляді дендритоподібних агрегатів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д344.4

Рубрики:

Осадочні породи хімічного і органічного походження

Шифр НБУВ: Ж14166 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д344.41 + И41

Рубрики:

Алітові (алюміністі) породи

Збагачення корисних копалин

Шифр НБУВ: Ж28347 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Комплексно досліджено дерново-підзолисті грунти, підстелені щільними карбонатними породами, у межах Малого Полісся. Розкрито умови їх формування, закономірності географічного поширення. На базі літературних джерел досліджено їх генезу й еволюцію. Вивчено морфологічну будову профілю. Визначено фізичні та фізико-хімічні властивості та проаналізовано їх залежність від глибини залягання щільних карбонатних порід. Вивчено мікроморфологічні особливості досліджених грунтів, визначено хімічний склад генетичних горизонтів, грунтотвірних і підстилаючих порід. Проаналізовано диференціацію профілю досліджених грунтів. З'ясовано, що глибина залягання карбонатних порід суттєво впливає на властивості цих грунтів. Рекомендовано здійснити певні зміни у агровиробчому групуванні грунтів України та поділити десяту агровиробничу групу на 2 агрогрунти (перша - з підстиланням грунтів від 0,5 до 1 м та друга - 1 - 1,5 м).

Наведено відомості про генезис природного мінералу - бішофіту, його властивості та способи видобування. Проаналізовано особливості використання у виробництві стратегічного металевого магнію, високоякісного оксиду магнію для плавленого периклазу, будівельних матеріалів, одержання магнійфосфатних зв'язок для вогнетривкого бетону. Розглянуто питання застосування бішофіту в галузі охорони здоров'я людини та тварин, зокрема, у виготовленні магніймістких ліків, бальнеологічних та косметичних засобів.

Даны сведения о генезисе природного минерала - бишофита, его свойствах и способах добычи. Проанализированы особенности использования в производстве стратегического металлического магния, высококачественного оксида магния для плавленного периклаза, строительных материалов, получения магнийфосфатных связок для огнеупорного бетона. Рассмотрены вопросы применения бишофита в области охраны здоровья человека и животных, в частности, в изготовлении магнийсодержащих лекарств, бальнеологических и косметических средств.

Розроблено літогенетичну типізацію кам'яної солі, охарактеризовано її п'ять основних літогенетичних типів: діагенетичний, катагенетичний, галотектокінетичний, контактово-метасоматичний, метагенетичний. Визначено основні та другорядні процеси та фактори, що характерні для різних стадій літогенезу соленосних формацій. Відносно розвитку сучасних уявлень теорії літогенезу в літогенезі соленосних формацій розрізняють: регіональний фоновий літогенез занурення з стадіями діа-, ката-, галотектокінезу, регіональний накладений літогенез активізації (динамо- та/або термальної) (стадія регресивного літогенезу та гіпергенезу), локальний накладений літогенез (гідротермальний, гідротермально-метасоматичний, контактово-метасоматичний). Літогенетичні типи кам'яної солі охарактеризовано за їх фізико-механічними функціональними властивостями, що є теоретичним підгрунтям вибору перспективних структур (площ) і ділянок за геолого-геохімічних роботах, що супроводжують розробку родовищ і підземне будівництво у соляних товщах.

Визначено і проаналізовано гранулометричний склад нерозчинного залишку карбонатних грунтотворних порід Розточчя і дерново-карбонатних грунтів, що сформувалися на їх елювії. Установлено, що нерозчинний залишок накопичується під час розчинення та вилуговування карбонатів порід і входить до складу мінеральної частини грунтів. Гранулометричний склад дерново-карбонатні грунти успадкували від грунтотворних порід.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д344.42

Рубрики:

Карбонатні породи

Шифр НБУВ: Ж69629 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д344.42-4

Рубрики:

Карбонатні породи

Шифр НБУВ: Ж69802 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Распределение вещества в нижнедокембрийской толще юго-западного района Украинского щита отражает крайне неравновесное состояние системы - хаос с элементами зарождающейся упорядоченности. В такой системе с неизохимическим характером преобразований пород и нелинейным развитием процессов становится невозможным проведение стандартной реконструкции - путем установления последовательности событий с привлечением теории метаморфизма, метасоматоза и пр. Предыдущими работами [19, 21] установлены две генеральные тенденции изменения химизма пород толщи: толеитовая и производная от нее, известково-щелочная. С помощью корреляции петро- и геохимических характеристик метабазит-гипербазитов района идентифицирован источник и пути преобразования пород толеитовой серии. Данная работа продолжает исследование пород известково-щелочного тренда. При этом отстаивается непопулярная точка зрения, что не тоналиты, а анортозиты, комплементарные основным и ультраосновным породам района, служат субстратом эндербитов и вместе с ними представляют древнейшие породы щита.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д344.42

Рубрики:

Карбонатні породи

Шифр НБУВ: Ж24005 Пошук видання у каталогах НБУВ