Викладено результати дослідження мінерального та хімічного складу сульфідвмісних конкрецій, а також вивчення хімічного складу пермсько-карбонових підземних вод Дніпровсько-Донецької западини у зв'язку з вирішенням проблеми джерела надходження рудної речовини під час сульфідоутворення та формування стратиформних рудних родовищ в осадових товщах. Установлено, що основну роль носія сульфат-іона та металів виконують неметаморфізовані, збіднені на іон кальцію розчини. Головним джерелом сульфідної сірки в ході формування стратиформного зруденіння є біогенний пірит. Формування піриту відбувається на початку, а акумуляція міді та поліметалів - наприкінці раннього діагенезу.

За результатами досліджень зроблено висновок, що базитові дайки північно-західної частини Українського щита відносяться до трьох формаційних типів та утворюють п'ять різновікових комплексів порід: дайки діабаз-лампрофірової формації; дайки формації континентальних толеїтових базальтів; дайки формації сублужних олівінових базальтів, що утворюють три різновікові комплекси порід (коростенський, посткоростенський, постврученський). Дайки вивчених комплексів утворюють закономірні структурні парагенезиси зсувного типу в зонах регіональних розломів. Геохімічна та металогенічна спеціалізація дайок зумовлена сингенетичними і епігенетичними процесами. Найбільш значимі рудні концентрації в дайках (Ni, Cu, Ti, Fe, P) пов'язані з сингенетичними рудоутворними процесами.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д432.3-3

Рубрики:

Палеозой-мезозой (загальні роботи)

Шифр НБУВ: Ж16489 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д432.3-24

Рубрики:

Палеозой-мезозой (загальні роботи)

Шифр НБУВ: Ж22224 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д432.3-24

Рубрики:

Палеозой-мезозой (загальні роботи)

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

The processes of mantle evolution on the basis of the comparison of mantle xenolithes in rocks similar to kimberlites of the contact zone of the Priasov'e massif and Donbas are considered. In the process of Hercynian activization, the depletion of the unexhausted mantle occurs (Pokrovo-Kireevo xenolithes). The exhausted mantle is formed (xenolithes and xenocrysts of the Yuzhnaya pipe).

Рассмотрены модели относительной кинематики Балтики и Лаврентии в среднем палеозое, основанные на результатах палеомагнитных исследований. Построения выполнены как по материалам мировой базы палеомагнитных данных, так и оригинальным материалам, полученным авторами. По результатам анализа траекторий кажущейся миграции полюсов для разных блоков и новых палеомагнитных определений для силурийско-раннедевонского фрагмента Восточно-Европейской платформы (юго-западная часть Украины, Подолия) построены две кинематические модели, приведены их количественные характеристики, сделаны выводы в пользу каждой из них.

Зазначено, що нижньосередньопалеозойський сересуйський вулканогенно-осадовий структурно-формаційний комплекс (СФК) охоплює три кременисті формацiї: силурiйську сересуйську кременисто-сланцеву, нижньосередньодевонську айритаську вапняково-вулканогенно-кременисту, нижньокам'яновугiльну каракольську кременисто-карбонатну. Вивчені речовинні, текстурні та петрохімічні особливості порід формацій СФК надають змогу зробити висновок, що він розвивався на корі океанічного типу, яка з часом трансформувалась у кору перехідного типу. Утворення СФК можна зiставити з геодинамічними умовами абiсальної рівнини та континентального підніжжя океанічних басейнів.

Палеомагнітні визначення мають пріоритетну роль за палеотектонічних реконструкцій, які відображають горизонтальні та ротаційні переміщення окремих блоків земної кори. Побудовані на їх основі кінематичні моделі Східноєвропейської платформи в палеозої, по мірі надходження фактичного матеріалу, постійно уточнюються. Наведено результати палеомагнітних досліджень осадових відкладів силуру та нижнього девону південно-західної частини України (район Поділля, басейн річки Дністер). Досліджено 23 відслонення, які стратиграфічно корелюються з венлокським, лудловським, прижидольським відділами силуру та лохковським ярусом девону. Визначено, що породи є палеомагнітно інформативними. У різнофаціальних товщах різними методами виділено компоненти природної залишкової намагніченості, найстабільніша з яких (ChRM) є первинною і потрапляє на силурійсько-девонський сегмент траєкторії позірної міграції полюсів для Балтики/стабільної Європи. Встановлено, що в сіроколірних породах ця компонента зумовлена наявністю магнетиту як детритового, так і хімічного походження, тоді як менш стабільна компонента "пермського" напрямку пов'язана з наявністю аутигенного магнетиту, що утворився в результаті перемагнічування осадових товщ в ході тектонічних подій, які супроводжували еволюцію південно-західної окраїни Східноєвропейської платформи. У червоноколірних породах визначено п'ять генерацій гематиту, з якими пов'язана компонента первинної намагніченості, а також формування "пізньої" хімічної намагніченості "пермського" напрямку. Нові палеомагнітні полюси задовольняють сучасним критеріям надійності палеомагнітних даних, що дало змогу уточнити кінематичну модель Балтики/стабільної Європи у палеозої. Розраховано координати палеомагнітних полюсів, які узгоджуються з палеозойським сегментом референтної кривої траєкторії позірної міграції полюсів для Балтики/стабільної Європи.

У Західній частині Приазовського блока знаходиться велика антиклінорна структура, яка складена породами мезоархейської (3,2 - 3,0 млрд років) граніт-зеленокам'яної асоціації. Вона розділена Білоцерківською структурою (БЦС) субширотного простягання на дві частини - північну, що включає Гуляйпільський і Ремівський блоки, та південну - Салтичанський антиклінорій. Визначено, що U-Pb вік плагіогнейсів Ланцівської антикліналі БЦС становить 3299 +- 11 млн років. За геохімічними характеристиками біотитові гнейси відповідають ТТГ. На відстані 30 км у західній частині БЦС раніше нами були виявлені кварцеві діорити такого ж віку - 3297 +- 22 млн років. Ці дані показують, що БЦС є блоком давнього фундаменту. На Іванівській ділянці східної частини Салтичанського антиклінорію вивчено дислоковані тронд'єміти. Визначено, що U-Pb вік тронд'ємітів 3013 +- 15 млн років. Ці тронд'єміти, таким чином, є одновіковими з ТТГ шевченківського комплексу, які проривають осадово-вулканогенні породи зеленокам'яних структур Приазовського мегаблока. Пізньопалеоархейські (3,3 млрд років) тоналіти, поширені на Західному Приазов'ї, знайдено також на мега-блоці КМА Воронезького кристалічного масиву, та, ймовірно, вони є у складі гнейсового фундаменту Середньопридніпровського блока, де у Високопільській зеленокам'яній структурі було знайдено кластогенний циркон такого віку. Ці дані вказують на вірогідне існування більш давнього протократону віком 3,3 млрд років, на якому формувалися мезоархейські (3,2 - 3,0 млрд років) зеленокам'яні пояси східної частини УЩ і мегаблока КМА.