Розглянуто локалізацію гіпергенних мінералів і мінеральних комплексів продуктивної товщі Інгулецького родовища. Охарактеризовано мінералогічну зональність кори вивітрювання залізистих і сланцевих горизонтов саксаганської світи, наведено їх топомінералогічні схеми. Надано детальні характеристики рудо-, породоутворювальних і другорядних мінералів, їх генетичну класифікацію. Показано високу ефективність використання топомінералогічних даних для розв'язання прикладних мінералогічних і геологічних задач - уточнення стратиграфічної схеми родовища та визначення особливостей поширення сульфідів у межах покладів бідних гематитових руд.

Цель работы - обобщение закономерностей формирования кор выветривания, особенностей их строения и распространения на щитах Восточно-Европейской (ВЕП) и Сибирской платформ (СП), а также выявление характерных для них месторождений полезных ископаемых. Проанализированы и обобщены научные разработки отечественных ученых в области корообразования на щитах ВЕП и СП. Результаты исследований позволили выявить характерные общие черты и отличительные особенности развития кор выветривания, выделить этапы корообразования на исследуемых территориях, установить приуроченность рудных месторождений к зонам разломов или узлам их пересечения. Впервые выполнен сравнительный анализ основных характеристик кор выветривания щитов ВЕП и СП. Выявлены общие факторы, этапы корообразования и роль разломов в формировании кор выветривания.

Розглянуто особливості гранулометричного складу, морфології та проби видимого золота з різновікових кір вивітрювання України.

Рассмотрены особенности гранулометрии, морфологии и пробы золота из разновозрастных кор выветривания Украины.

The peculiarities of gold granulometry, morphology and assay from heteroaged crusts of weathering of the Ukraine are considered.

Зазначено, що давня кора вивітрювання кристалічного фундаменту Дніпровсько-Донецької западини розвинута локально, її потужність переважно становить приблизно 20 м. Дослідження, проведені у північній прибортовій зоні, дозволили вивчити профіль давньої кори вивітрювання та виділити три зони: дезінтеграції, гідрослюдизації, каолінізації. У більшості випадків присутні дві перших. Подібність продуктів вивітрювання і гідротермального метасоматозу призводить до помилки у з'ясуванні їх походження. Тому за умов Дніпровсько-Донецької западини, де кори вивітрювання залягають на глибинах більше двох кілометрів і розкриті тільки свердловинами, особливого значення набувають петрохімічні дослідження, які за поведінкою оксидів дозволяють об'єктивно встановити генезу вторинних перетворень, а саме гідротермальну або давнього вивітрювання.

Проведено аналіз золотоносності порід кристалічного фундаменту і кори вивітрювання на родовищах золота Юріївське та Балка Широка. Досліджено чинники мобілізації, міграції й осадження золота та його елементів-супутників у системі кристалічний фундамент - кора вивітрювання. Встановлено шляхи міграції, характер комплексності аномалій і чинники їх формування. З'ясовано значущість аномалій різних індикаторних елементів золота і їх комплексів у зонах кори вивітрювання для оцінювання перспективності аномальних ділянок і подальших пошуків. Встановлено градацію індикаторних елементів як пошукових ознак (наведено у порядку зменшення пошукової значущості): мідь, цинк, нікель, свинець. Відповідно до градації, індикаторним елементам присвоєно інформативні ваги у балах і розроблено просту та зручну для практичного застосування методику їх інтегрального обліку з метою оцінки перспективності аномальних ділянок для подальших пошуків. Розглянуто питання формування у зоні гіпергенезу пошукових ознак корінних родовищ золота та використання цих ознак для пошуків останніх шляхом геохімічного опробування кір вивітрювання. За набором аномалій супутників золота встановлено типи геохімічних бар'єрів у зоні гіпергенезу, розроблено метод їх непрямого встановлення (зокрема, лужного бар'єру - за співвідношенням вмісту геохімічно-споріднених нікелю та заліза).

Вперше в нікеленосних корах вивітрювання Середнього Побужжя виділено і охарактеризовано чотири морфогенетичних типи покладів хромітових руд: залізистих капелюхів; псевдоплащеподібних тіл, лінійно-втягнутих тіл та делювіальних розсипів. Вперше в гіпербазитових корах вивітрювання Середнього Побужжя встановлено закономірності вертикального і горизонтального розповсюдження хромітового зруденіння. Встановлено залежність морфології рудних тіл екзогенного генезису і їх якісно-кількісних показників від палеорельєфа, мікроландшафту та інтенсивності ерозійних процесів на ділянках поширення корінного хромітового зруденіння.