U-Pb ізохронним методом продатовано монацит з катаклазованої жили граніту, що прориває метаморфічні породи хащувато-завалівської світи бузької серії (2 012,3±0,7 млн років). Запропоновано виділити у "Кореляційній хроностратиграфічній схемі НСК України" на рівні 2 000 млн років хащуватський комплекс алохтонних двопольовошпатових високоглиноземистих гранітів з турмаліном, що просторово асоціюють з породами бузької серії.

U-Pb изохрона прорывает породы хащевато-завальевской свиты бугской серии (2 012,3±0,7 млн лет). Предложено выделить в "Корреляционной хроностратиграфической схеме НСК Украины" на уровне 2 000 млн лет хащеватский комплекс аллохтонных турмалинсодержащих двуполевошпатовых высокоглиноземистых гранитов, которые пространственно ассоциируют с породами бугской серии.

Monazite of cataclasite granite vein that cuts up rocks of the Khashchevate-Zavallia suite of Bug series has been dated by U-Pb isochronous method (22012,3±0,7 Ma). It is offered to allocate the Khashchevate Complex of allochthonous tourmaline-bearingtwo-feldspar high-alumina granites associated with rocks of the Bug series in Correlation Chronostratigraphic Scheme of NSC of Ukraine at a level 2000 million years.

Представлено результати синтезу цикронійвмісних гранатів з різним ступенем заміщення Ca елементами-імітаторами високоактивних відходів (Sr, Th, Ce, La і Gd) за допомогою методу сумісного упарювання відповідних азотнокислих розчинів солей. Одержані сполуки вивчено за допомогою методу рентгенографічного аналізу, ядерної гамма-резонансної та ІЧ-спектроскопії. Встановлено, що в гранатах ізоморфне заміщення кальцію Sr, Th, Ce, La і Gd знаходиться в межах від 15 до 35 % у перерахунку на суму оксидів. Дослідження проведено з метою визначення можливості використання гранатів як мінеральної матриці для іммобілізації радіонуклідів рідкісноземельної та актиноїдної фракцій високоактивних відходів, що утворюються в ході переробки відпрацьованого ядерного палива.

Висвітлено головні критерії оцінювання якості коштовних і декоративних каменів. Надано загальні відомості про самоцвітну сировину, розглянуто її класифікацію й основні показники якості. Розкрито особливості вивчення й оцінювання якості дорогоцінних і декоративних каменів. Увагу приділено питанням дизайну природного каменю, зокрема, дизайну ювелірних, ювелірно-декоративних виробів і архітектурного дизайну. Охарактеризовано механічні, оптичні властивості та спеціальні методи дослідження кам'яносамоцвітної сировини. Висвітлено принципи різьблення по каменю та гравірування. Подано інформацію про види обробки дорогоцінних металів, специфіку виготовлення ювелірних виробів без оправ, давньоримську та флорентійську мозаїки, особливості культового будівництва Кам'янця-Подільського.

Гранитные массивы каменномогильского комплекса (возраст ~ 1,8 млрд лет) характеризуются уникальной металлогенической специализацией, сочетающей редкометальные (Nb, Ta, Li, Be) рудопроявления с Y-РЗЭ минерализацией. Выделены два типа гранитов комплекса: роговообманковые (+биотит) иттрий-редкоземельные, бедные F и редкими металлами, и высокодифференцированные биотитовые (+мусковит) литий-фтористые редкометальные, но обедненные Y и РЗЭ. Их сочетание обусловило специфическую редкометально-редкоземельную специализацию комплекса.

Мета роботи - дати характеристику сировинній базі природного каменю, що використовувалася населенням зрубної археологічної культури на території Присамар'я в середині II тис. до н. е. Проведено мінералого-петрографічне дослідження сировини кам'яних артефактів, знайдених під час розкопок поселення Тернівка-1 у Павлоградському районі Дніпропетровської області та визначено її ймовірне походження. Порівняно результати мінералого-петрографічного аналізу з геологічними даними про аналогічні породи, що утворюють природні відслонення. Вивчення останніх проведено під час перших геолого-знімальних досліджень території України, переважно у першій половині XX ст. Досліджений матеріал був представлений уламками жертовника, точилами, сколами, скребками та фрагментами різноманітних виробів. У результаті проведених аналізів з'ясовано, що більшість артефактів було виготовлено з пісковиків. Вони представлені кварцовими та плагіоклаз-кварцовими відмінами з регенераційним кварцовим (включаючи слюдистий), глинистим, гетит-гідрогетитовим, кварц-гетитовим, опал-халцедоновим і карбонатним цементом. Також були присутні вироби з вапняку, долериту, аргіліту та кременю. У результаті визначення походження сировини артефактів встановлено, що населення доби пізньої бронзи, яке мешкало в долині р. Самари, намагалося повністю забезпечувати свої господарські потреби місцевою кам'яною сировиною. Остання, переважно, представлена різноманітними пісковиками, розповсюдженими в долині ріки, її приток та балок, що в неї впадають. Проте незначна частина

виробів сюди постачалася, зокрема, крем'яні знаряддя та деякі пісковикові вироби походять з території сучасного Донбасу, а вироби з магматичних порід привозилися з території Українського щита.

Наведено результати уран-свинцевого ізотопного датування порід калій-уранової формації Інгульського мегаблоку Українського щита. На прикладі Калинівського родовища, розташованого в межах Братсько-Олексіївського рудного району (Братський синклінорій), приблизно в 18 км на північний схід від м. Первомайськ, показано, що вік гранітів Лисогірського масиву, визначений за допомогою уран-свинцевого ізотопного методу за акцесорним монацитом, практично співпадає з віком уранової мінералізації, встановленим тим самим методом за уранінітом. Це, разом із геологічними спостереженнями, вказує на послідовний та одноактний характер розвитку процесу уран-рідкісноземельного зруденіння калій-уранової формації, який починається формуванням гранітоїдів, проходить через стадію метасоматичних змін вмісних порід під впливом флюїдів і завершується формуванням зруденіння.

Наведено докази гравітаційно-осадового генезису ератичних валунів Балаклавської улоговини. Уламковий матеріал у складі олістостроми є продуктом руйнування материнського масиву, розташованого на південь від Балаклави в акваторії Чорного моря, та містить сліди сульфідної і золоторудної мінералізації.

З метою вивчення природної блочності проведено структурні дослідження на діючому щебеневому Лезниківському кар'єрі та вивчено документацію 50 розвідувальних свердловин, пробурених на схід від кар'єру. Проведено структурні дослідження корисної копалини на діючому Лезниківському кар'єрі (Житомирська обл., Україна). Вивчено просторову орієнтацію тріщин, тріщинуватих зон, тектонічних порушень. Відмічено закономірні зміни в елементах залягання субгоризонтальних тріщин.

Whewellite-weddellite stones can be formed both during simultaneous or almost simultaneous crystallization of weddellite and whewellite and with alteration of weddellite and whewellite layers, which makes obvious almost rhythmic changes of the conditions of stone formation, that helped crystallization or sedimentation of whewellite mostly in the form of microspherulites. During the simultaneous crystallization of mono- and dihydrate oxalates, whewellite can fill the space in an open spherulite, being cemented by weddellite.

Досліджено та встановлено геометричні закономірності змін якісних показників покладів пірофілітової сировини на базі використання сучасних програмних прикладних пакетів. На основі математичного та комп’ютерного моделювання встановлено основні типи взаємозв’язків між показниками якості пірофілітових сланців, залежність мінливості якісних показників від параметрів залягання покладу. Розроблено методики багатофакторної геометризації пірофілітових сланців за комплексним показником якості та пріоритетністю розробки технологічних зон на основі комплексного врахування показників якості. На основі комплексного аналізу просторової мінливості якісних показників покладу із застосуванням сучасних комп’ютерно-інформаційних технологій виконано поділ родовища на технологічні зони залежно від параметрів якості сировини та напрямків її використання, встановлено закономірність розміщення основних технологічних типів пірофілітової сировини.

Вивчено геологічні особливості локалізації проявів жильного кварцу зі сприятливими гемологічними характеристиками. Кварцовожильні тіла, сировина яких перспективна щодо використання як каменесамоцвітна, просторово та генетично пов'язані з гранітами, пегматитами, гнейсами, мігматитами та тектонітами (тектоно-метасоматичні зони). Геологічні критерії якості жильного кварцу та масштаби розповсюдження декоративних різновидів визначаються генетичними особливостями, регіональною позицією, складом вміщуючих порід, структурно-тектонічними, метаморфічними, метасоматичними, структурно-тектонічними та віковими факторами. Важлива роль у формуванні показників якості кварцу належить епігенетичним перетворенням сировини. Гемологічними показниками якості кварцу є його декоративні, технологічні та споживчі властивості. Колір, прозорість і здатність приймати дзеркальне полірування визначають естетичне сприйняття виробу; твердість - вид інструментів обробки; тріщинуватість, розмір і форма зразка - форму та розмір виробу. Споживчі властивості обумовлюють безпеку використання кварцової сировини. Встановлено п'ять сортів кольорового жильного кварцу, що визначають напрями його використання як каменебарвної сировини. За умов становлення ринкових відносин у економіці держави супутній видобуток кварцовожильної сировини проявів південно-східної частини Українського щита може забезпечити прибуток за відносно невеликих затратах часу та коштів на їх розвідку й освоєння.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д452.217-446 + Н311.015

Рубрики:

Граніти

Подрібнені кам'яні матеріали

Шифр НБУВ: Ж25086 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д452.217-4

Рубрики:

Граніти

Шифр НБУВ: Ж14166 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На основании петрогеохимического сопоставления редкометалльных гранитов протерозойской тектономагматической активизации с редкометалльными гранитами более поздних временных интервалов (фанеро- и мезозойского) сделан вывод об их тождественности. Но между ними существуют различия в металлогенической специализации. Для древних редкометалльных гранитов с редкоземельной специализацией они обусловлены, по мнению авторов, вовлечением в процесс субдукционного магмообразования океанических пелагических осадков, богатых редкоземельными элементами. Редкометалльные граниты фанеро- и мезозойской тектономагматической активизации с редкометалльной минерализацией (олово-молибден-вольфрамовой) образовались в процессе рифтогенного растяжения за счет подтока мантийных флюидов с более глубинных горизонтов мантии.

Наведено результати експерименту з оцінки зниження міцності природного каменю за багаторазового динамічного навантаженя. Встановлено, що на втомну міцність гранітів впливає вміст кварцу, зі збільшенням кварцу міцність зростає. Як виявилося, текстура граніту має не менший влив на міцність каменю, зі збільшенням зерен в граніті, незважаючи на значний вміст кварцу, втомна міцність каменю знижується. Збільшення акцесорних мінералів у гранітах призводить до зменшення втомної міцності.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д452.217с52

Шифр НБУВ: Ж14166 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Дисертація присвячена вирішенню актуальної науково-практичної проблеми розробки наукових основ технології супутнього видобування блоків в умовах щебеневих гранітних кар'єрів, яка спирається на розроблені сейсмобезпечні технології проведення короткоуповільненого підривання при проектуванні масових вибухів у кар'єрі, що забезпечують припустимий рівень тріщиноутворення на ділянках, які придатні для видобування блочного каменю та на невибухові технології видобування блочного каменю. Розроблено методику геометризації масивів природного каменю з метою одержання комплексної моделі родовища та визначено перспективи супутнього видобування блоків облицювального каменю на основі досліджень зниження міцності природного каменю при багаторазовому неруйнівному навантаженні. Розроблено класифікацію природного каменю, що враховує питому енергоємність руйнування. Вперше встановлено й експериментально підтверджено допустимі значення напружень розтягнення і швидкості коливань гранітної основи уступів блочного каменю під дією сейсмічних навантажень з урахуванням його власних частот коливань. Розроблено алгоритм розрахунку та побудови ізоліній допустимих масштабів вибухів з коригуванням їх параметрів в часі наближення фронту робіт до ціликового масиву кожного горизонту дільниці з видобутку щебеневої продукції кар'єру. Розроблено технологічні рішення і технічні засоби, які підвищують ефективність виробничих процесів супутнього видобутку природного каменю та класифікацію системи розробки блочних ділянок природного каменю в щебеневих кар'єрах. Розроблено технологічні схеми видобутку блоків природного каменю та проведення капітальних траншей.