Розглянуто результати досліджень Дніпровсько-Донецької западини та Передкарпатського прогину, визначено причини виявлення низькоомних колекторів.

На основании результатов исследований Днепровско-Донецкой впадины и Предкарпатья выделены причины проявления низкоомных коллекторов.

In this article on the basis of the results studies of Dniprovsko-Donetska depression and Carpathian fore deep the reasons manifestation and studying of low-resistance collectors are allocated.

Досліджено компонентний склад ландшафтів континентального схилу Чорного моря та запропоновано їх класифікацію. Визначено й охарактеризовано ендо- й екзогеодинамічні процеси. Виконано ландшафтне районування континентального схилу з урахуванням його морфоструктурних особливостей. Вивчено структуру глибоководних ландшафтів і розроблено систему критеріїв їх сталості. Наведено регіональну оцінку сталості ландшафтів для кожного з виділених районів.

Наведено оцінку геодинамічної сталості глибоководних ландшафтів континентального схилу Чорного моря, виконану для кожного з виділених раніше ландшафтних районів регіону.

The heat flow distribution in the West Black Sea Basin is defined by cooling of the Upper-Cretaceous upwelling of the asthenosphere and the intensity of the accumulation of sediments that essentially changed depending on the geodynamic situation.

Наголошено, що у секторі Чорного моря на континентальному схилі виявлено та вивчено новий великий район розвитку магматизму в зоні зчленування Скіфської плити та Західно-Чорноморської западини — Ломоносовський підводний масив (ЛПМ). Доведено, що магматизм ЛПМ не має аналогів на сусідньому суходолі. На основі петрографічних, петрохімічних та геохімічних ознак для магматичних порід ЛПМ встановлено острівнодужний, субдукційно-зв’язаний генезис, що дозволило розглядати ЛПМ як фрагмент палеоострівної дуги. В складі ЛПМ виділено три острівнодужні серії вулканічних порід, а саме: бонінітова, вапняно-лужна та шошонітова. Розподіл порід в межах ЛПМ утворює петрохімічну зональність з наростанням калійовості порід і зменшенням магнезіальності в напрямку з південного сходу на північний захід, від фронту дуги до тилу. У складі ЛПМ виділено три серії плутонічних порід, для двох з яких, а саме плагіогранітної та трондьємітової, доведено зв’язок з надсубдукційними офіолітами. У ході зіставлення з ЛПМ магматичних проявів південно-західного краю Криму доведено їх неоднорідність: східна їх частина віднесена до магматизму пасивної континентальної окраїни, а західна - до фрагментів офіолітів ЛПМ, що збереглися. За типом магматизму ще один район на континентальному схилі - Фороський виступ - також належить до пасивної континентальної окраїни. Вперше сучасними локальними методами встановлено вік і геохімічні особливості цирконів з порід різних стадій магматизму. Доведено, що континентальна кора північної периферії Чорноморської западини була консолідована в ранньому протерозої, а її склад був неоднаковим в різних частинах регіону. Встановлено неодноразовість виявлення субдукційно-зв’язаного магматизму впродовж мезозою: перший раз - з кінця середньої юри до ранньої крейди, другий раз - в пізній крейді-палеогені. Показано, що острівнодужні серії ЛПМ могли утворитися за великої долі участі речовини давньої континентальної кори під час відкоту субдукції та задугового розтягнення, що сформувало Західно-Чорноморську западину.

Привлечение плюм-тектонического механизма позволило с новых позиций оценить роль геодинамических факторов, связанных с рифтингом и эволюцией Черноморской мегавпадины. Обосновано существенное различие в механизмах образования ее главных структурных единиц - западной и восточной впадин. А именно: первопричиной рифтогенеза западной впадины является подъем астеносферного диапира, приводящий к трехлучевому растяжению отдельных участков земной коры Скифской плиты. Механизм образования восточной впадины предусматривает раздвиг, т.е. разрыв сплошности коры и литосферы Эвксинской субконтинентальной плиты. В результате расчетов темпов осадконакопления установлено, что начало рифтогенеза и формирование непосредственно западной впадины приходится на поздний мел, а погружение в зоне восточной впадины началось в эоцене.