Наведено результати лабораторних досліджень з очищення технологічного конденсату від каталізаторного пилу на фільтрах із пористої металокераміки. Одержані результати промислової перевірки підтвердили високі технологічні показники фільтрів із металокераміки у порівнянні з фільтрами із пористого полімерного матеріалу.

Досліджено характер руйнування зварних з'єднань газопроводу від колони синтезу виробництва аміаку, виготовленого зі сталей типу 18Х3МВ. Важливого значення набувають воднева корозія зварних з'єднань та азотування, які відбуваються під дією високих температур (до 350 °C) і тиску (до 32 МПа) у сумішах азоту з воднем та аміаком.

Наведено загальну характеристику і опис основних етапів на ЕОМ та системного аналізу - методу і стратегії вивчення об'єктів хімічної технології. Висвітлено положення хімічної кінетики та термодинаміки, характеристики показників ефективності проведення хімічних перетворень, основи стехіометричного та термодинамічного аналізів. Особливу увагу приділено кінетичному аналізу простих і складних реакцій, спрямованого на визначення теоретично оптимального режиму їх здійснення. Розглянуто правила складання математичного опису гетерогенно-каталітичних багатостадійних реакцій. Розкрито основи теорії хіміко-технологічних систем: основні поняття, види зображувальних моделей, основні типи технологічних зв'язків, задачі аналізу та синтезу, загальний підхід до розрахунку стаціонарних режимів. Описано технологічну схему виробництва аміаку.

Приведены общая характеристика и описание основных этапов на ЭОМ и системного анализа - метода и стратегии изучения объектов химической технологии. Освещены положения химической кинетики и термодинамики, характеристики показателей эффективности проведения химических преобразований, основы стехиометрического и термодинамического анализов. Особое внимание уделено кинетическому анализу простых и сложных реакций, направленного на изучение теоретически оптимального режима их осуществления. Рассмотрены правила складывания математического описания гетерогенно-каталитических многостадийных реакций. Раскрыты основы теории химико-технологических систем: основные понятия, виды изобразительных моделей, основные типы технологических связей, задачи анализа и синтеза, общий подход к расчету стационарных режимов. Описана технологическая схема производства аммиака.

Предложено обзор работ, касающихся принципов и использования подхода микрокинетического моделирования для описания гетерогенного катализа с применением катализатора на основе железа. Представлены основные сведения о гетерогенных химических реакторах и катализаторах. Рассмотрен механизм микрореакций на поверхности и приведено его описание в данном подходе. Приведены базовые основы и короткие данные об экспериментальных методиках исследования объемных и поверхностных свойствах катализаторов, свойствах адсорбционного слоя, а также кинетических и термодинамических характеристик гетерогенных реакционных систем. Предложен способ расчета физико-химических величин, основанный на статистико-механическом описании и его использовании для синтеза аммиака. Рассмотрен подход комп'ютерных моделирований в применении к данной проблематике.

Наведено результати експериментальних досліджень щодо ефективності роботи абсорбційно-холодильних установок у складі ділянки вторинної конденсації агрегатів синтезу аміаку. Розроблено методику й алгоритм інформаційно-програмного забезпечення для визначення кількісних функціональних залежностей з основних показників ефективності експлуатації абсорбційно-холодильних установок, адаптованого до існуючої інформаційної системи АСКТП агрегатів синтезу аміаку. Визначено рекомендації щодо встановлення засобів вимірювання концентрації слабкого розчину, наявність якого дає змогу скоротити процес розрахунків і відмовитись від лабораторних аналізів.

Наведено дані щодо експлуатації дослідно-промислових партій каталізаторів, вперше виготовлених на Сєвєродонецькому ДВП "Об'єднання "Азот". Показано роль НТЦ у розвитку технології виробництва каталізаторів та їх використання у виробництві.

Отмечено, что примером успешного применения диагностической системы ЕМА-3У может служить контроль линии синтеза аммиака, проведенный на одном из химических предприятий Украины. Здесь впервые продемонстрированы некоторые преимущества данной системы, в частности, работа в полностью автоматическом режиме непрерывного мониторинга, не требующем вмешательства оператора, и дистанционный контроль за работой системы. Результаты испытания показали перспективность внедрения мониторинговых систем АЭ диагностики на ответственных объектах химических производств.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л223.3-13

Рубрики:

Синтез аміаку

Розглянуто причини руйнування зварних швів обладнання агрегатів виробництва аміаку та спосіб реконструкції агрегату, за якого відбувається зниження енергоємності виробництва та зменшення корозійного зношення обладнання.

Досліджено зв'язок між енергією активації, термодинамічними функціями та кінетичною енергію перетворення активованого комплексу реакції. Знайдені емпіричні рівняння розрахунку енергії активації можна рекомендувати для кількісної оцінки констант швидкостей газових реакцій.

Надано огляд робіт стосовно принципів і застосувань підходу мікрокінетичного моделювання до опису гетерогенного каталізу аміаку з використанням каталізатора на основі заліза. Стисло представлено основні відомості про гетерогенні хімічні реактори та каталізатори. Розглянуто механізм мікрореакцій на поверхні та його опис у даному підході. Наведено базові засади та стислі дані про експериментальні методики дослідження об'ємних і поверхневих властивостей каталізаторів, властивостей адсорбційного шару та кінетичних і термодинамічних характеристик гетерогенних реакційних систем. Представлено спосіб розрахунку фізико-хімічних величин, заснований на статистико-механічному описі, та його застосування до синтезу аміаку. Стисло розглянуто підхід комп'ютерних моделювань у застосуванні до даної проблематики.

Описаны основные процедуры комплексного технического освидетельствования резервуаров большого объема для хранения жидкого аммиака: визуально-оптический контроль внутренней поверхности резервуара, выявление и оценка неровностей на стенке и днище, уточнение объемов применения других видов контроля; неразрушающий контроль сварных соединений (СС) и металла стенки и днища резервуара ультразвуковым, магнитопорошковым и капиллярным методами; определение механических характеристик металла; металлографические исследования и химический анализ СС и основного металла.

Уперше для аміачного виробництва у процесі вторинної конденсації науково обгрунтовано необхідність перерозподілу тисків в абсорбційно-холодильній системі та визначення їх показників за умов обмеження утилізаційної теплоти, що забезпечує підвищення холодопродуктивності та незалежність температурного режиму від сезонних коливань температури атмосферного повітря. Уперше за результатами аналізу даних промислової експлуатації встановлено закономірності сумісного впливу процесів тепло- та масообміну на ефективність роботи абсорбера, одержано рівняння для кількісного визначення частки активної поверхні масопередачі, виявлено екстремальний характер залежності для кількості абсорбованої пари холодоагента від гідродинамічного режиму розчину. З'ясовано закономірності впливу інтенсивності дренування флегми на ефективність процесу охолодження циркуляційого газу у випарниках та визначено існування оптимальної її величини, рівень якої визначається тиском і конденсацією холодоагента. Здійснено синтез енергоощадної системи охолодження циркуляційного газу у блоці вторинної конденсації з підвищеною холодопродуктивністю та абсорбційною холодильною установкою, які передбачають додаткову утилізацію низькопотенційного тепла у пароежекторній холодильній системі.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л223.3

Рубрики:

Синтез аміаку

Шифр НБУВ: Ж69121 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто особливості роботи агрегату синтезу аміаку за умов зміни витрати продувних газів та одержано кількісні залежності їх впливу на енергоефективність агрегату. Кількісно визначено оптимальну витрату цих газів, а отже, і вміст інертів у газовій суміші на вході колони синтезу, що забезпечують мінімальне споживання природного газу у виробництві аміаку.

Розглянуто особливості експлуатації відділення синтезу аміаку базового для України агрегату серії АМ-1360 за умов підвищеної температури атмосферного повітря. Розроблено апаратурно-технологічне оформлення конденсаційних систем вилучення продукційного аміаку в циклі синтезу, що забезпечує підвищення енергоефективності агрегату синтезу за рахунок зниження витратних норм природного газу, електроенергії та глибоко знесоленої води.

Рассмотрено влияние технологических параметров приготовления железохромового катализатора конверсии оксида углерода, приготовленного на базе железного купороса - отхода производства титановых белил, на его физико-химические свойства и эксплуатационные характеристики.

Рассмотрены особенности работы блока вторичной конденсации крупнотоннажных агрегатов синтеза аммиака в условиях изменения температуры атмосферного воздуха. В промышленных условиях установлены функциональные зависимости влияния температуры на эффективность блока вторичной конденсации, что позволило разработать и внедрить технологию повышения энергоэффективности его эксплуатации.

Проведен анализ возможных аварийных режимов электронагревателя, колонны синтеза аммиака. Предложен метод регулирования электропитания электронагревателя, позволяющий исключить аварийные режимы.

Розглянуто математичну модель процесу теплообміну сепараційної частини конденсаційної колони. Проаналізовано вплив матеріальних потоків на температурний режим циркуляційного газу після сепарації та одержане, за експериментальними даними, рівняння для розрахунку температури, необхідної для визначення поверхні теплообміну конденсаційної колони.