Розроблено практичний підхід до питання одержання метил-трет-бутилового ефіру, екологічно чистого високооктанового компонента для автомобільних бензинів взаємодією ізобутилену та метанолу в присутності катіонообмінних смол як каталізаторів процесу. Досліджено алкілювання метанолу ізобутиленом на проточній установці, вивчено вплив природи вживаного катіоніту, температури здійснення реакції, об'ємної швидкості на конверсію реагентів та селективність.

Розглянуто реакції алкілування галогеналкілами та приєднання акрилової кислоти та її похідних - акрилонітрилу та акриламіду до полідіетиленаміногуанідин-гідрохлориду та полігексаметиленгуанідин-гідрохлориду.

Рассмотрены реакции алкилирования галогеналкилами и присоединения акриловой кислоты и ее производных - акрилонитрила и акриламида к полидиэтиленаминогуанидин-гидрохлориду и полигексаметиленгуанидин-гидрохлориду.

Reactions of alkylation by halogenalkyles and addition of acrylic acid and it derivates - acrylonitrile y acrylamide to hydrochlorides polyalkylenaminoguanidine and polyhexametylenguanidine.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г221,0 + Г223.71 + Л611.71

Рубрики:

Кінетика і механізм органічних реакцій

Алкілування

Алкілування (метилування, етилування)

Шифр НБУВ: ВС46957 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Визначено оптимальні умови синтезу in situ та наступної модифікації гідроксидом натрію гранульованого цеоліту Y на основі Просянівського каоліну (Україна) з виходами 70 - 75 % , високою міцністю та мезопористістю гранул. Отримано синтезовані каталізатори з унікальним спектром кислотності. Експериментальні результати узагальнено у вигляді принципово нового механізму алкілування з провідною роллю первинних карбокатіонів на основі ізобутану та незначною роллю карбоній - іонів - трет - бутилу.

Встановлено високу структурну чутливість фожазитів щодо води навіть до 1000 °C. Вперше показано, що гідротермальний іонний обмін і термопарова модифікація оптимізують кислотний спектр каталізатора завдяки вилученню кислотних центрів олігомеризації бутенів. Виявлено коливальний перебіг реакції газофазного алкілування ізобутану бутенами. У ході вивчення кислотності каталізаторів алкілування з використанням методу крекінгу кумолу встановлено, що ця реакція також триває у коливальному режимі. Коливання трактовано як періодичну конкуренцію між прекурсорами коксу та ізобутаном або кумолом на поверхні каталізатора. Оптимізація кислотного спектра в поєднанні з реалізацією коливального режиму у рідкофазному алкілуванні дозволила подвоїти тривалість міжрегенераційної роботи каталізатора.