Висвітлено питання впровадження новітніх технологій і монтажу обладнання на будівництві, а саме, створення нових касетних установок на підставі запропонованих і прорахованих інноваційних рішень.

Освещены вопросы внедрения новейших технологий и монтажа устройства в строительстве, а именно, создания новых кассетных установок на основе предложенных и просчитанных инновационных решений.

Paper deals west European countries experiences related to existing multi dwelling building stock made of large panel technology in second half of last century. The actual problems and applied technical solutions are presented. Though for east Europe discussed problems partially are not important now, in coming years could be more significant, and the proposed solutions might become useful.

Досліджено питання розробки технології виготовлення залізобетонних виробів панельної конструкції у вертикальному положенні з інтенсивним набиранням міцності бетону на ранній стадії тверднення на основі комплексного застосування прогресивних технологічних прийомів, що забезпечують можливість здійснення раннього зняття опалубки. Визначено вплив послідовності подачі компонентів та введення пари у бетонозмішувач на властивості розігрітої бетонної суміші та запропоновано метод роздільного, двохетапного її готування: на першому етапі - подача заповнювачів і введення пари, на другому - подача цементу, гарячої води та домішок.

Предложена конструкция и технология изготовления большепролетного диска перекрытия для многоэтажных зданий различного назначения. Эффективность конструкции предопределена рациональным сочетанием плитной бетонной части и металлической пространственной структуры.

Проанализированы данные относительно объемов производства газобетонных изделий (ГБИ) автоклавного твердения в Украине за 2009 г. и состояние этой отрасли. Отмечен небольшой прирост их производства и введения новых заводов. Отмечено, что в вопросах удельного производства ГБИ Украина значительно отстает от Республики Беларусь, Польши и России. Приведены общие и удельные данные производства ГБИ автоклавного твердения в основных европейских странах за 2008 г.

Проаналізовано ефективність шести типів плит перекриття, які відрізнялися за матеріалом, внутрішньою формою та вагою. Розглянуто та порівняно однакові за розмірами, але різнимм за конструктивними характеристиками та матеріалами плити перекриття, а саме: I - суцільна залізобетонна; II - багатошарова залізобетонна з середнім шаром із керамзитобетону; III - багатошарова залізобетонна з середнім шаром із газобетону; IV - монококова залізобетонна з пустототвірними вставками з ППС; V - суцільна керамзитобетонна; VI - монококова керамзитобетонна з пустототвірними вставками з ППС. Встановлено, що монококова плита з залізобетонної у 2,4 разу, а від суцільної керамзитобетонної - у 1,4 разу. Розроблено та реалізовано технологію виготовлення ефективних монококових полегшених плит перекриття з урахування особливостей існуючих технологічних ліній діючого заводу залізобетонних конструкцій ЗБВ N 2 у м. Львові. Сформовано блок-схему виробничого процесу. У результаті отримано конструкції монококових плит із однаковими, у порівнянні з суцільними монолітними, зовнішніми розмірами, але які за своїми характеристиками є значно ефективнішими за класичні. Випробування плит підтвердило правильність технології їх виготовлення, пов'язану з перервою у 30 хв між укладанням ефективного середнього шару та заливкою бетону ребер і верхньої полиці. Така технологія забезпечила сумісну роботу всіх шарів під час випробування.

У багатоповерхових будинках різного призначення протягом багатьох десятиліть застосовували переважно збірні типові каркаси з регулярною сіткою колон і постійною висотою поверхів. Такі типові збірні та нетипові каркаси мають такі недоліки, як різнотипність збірних елементів, висока трудомісткість виготовлення, складність монтажу та вартість будівництва. Для уникнення цих недоліків запропоновано і розроблено нову систему каркасів із нерегулярною сіткою колон і змінною висотою поверхів. У цій системі каркасів прийнято нову, відмінну від типових та інших відомих, схему поділу рам каркасів на збірні елементи, а саме - поділ на великорозмірні однотипні елементи ригелів і колон. Такі однотипні великорозмірні елементи каркаса з'єднуються між собою та стикуються в багатопрогонові не у вузлах, а в зонах нульових моментів у прогонах ригелів. Однотипність збірних елементів ригелів і колон нових каркасів створює умови для виготовлення їх на розробленій авторами одній мобільній технологічній лінії на місці будівництва.

Проаналізовано ефективність шести типів плит перекриття, які відрізнялися за матеріалом, внутрішньою формою та вагою. Розглянуто та порівняно однакові за розмірами, але різнимм за конструктивними характеристиками та матеріалами плити перекриття, а саме: I - суцільна залізобетонна; II - багатошарова залізобетонна з середнім шаром із керамзитобетону; III - багатошарова залізобетонна з середнім шаром із газобетону; IV - монококова залізобетонна з пустототвірними вставками з ППС; V - суцільна керамзитобетонна; VI - монококова керамзитобетонна з пустототвірними вставками з ППС. Встановлено, що монококова плита з залізобетонної у 2,4 разу, а від суцільної керамзитобетонної - у 1,4 разу. Розроблено та реалізовано технологію виготовлення ефективних монококових полегшених плит перекриття з урахування особливостей існуючих технологічних ліній діючого заводу залізобетонних конструкцій ЗБВ N 2 у м. Львові. Сформовано блок-схему виробничого процесу. У результаті отримано конструкції монококових плит із однаковими, у порівнянні з суцільними монолітними, зовнішніми розмірами, але які за своїми характеристиками є значно ефективнішими за класичні. Випробування плит підтвердило правильність технології їх виготовлення, пов'язану з перервою у 30 хв між укладанням ефективного середнього шару та заливкою бетону ребер і верхньої полиці. Така технологія забезпечила сумісну роботу всіх шарів під час випробування.

У багатоповерхових будинках різного призначення протягом багатьох десятиліть застосовували переважно збірні типові каркаси з регулярною сіткою колон і постійною висотою поверхів. Такі типові збірні та нетипові каркаси мають такі недоліки, як різнотипність збірних елементів, висока трудомісткість виготовлення, складність монтажу та вартість будівництва. Для уникнення цих недоліків запропоновано і розроблено нову систему каркасів із нерегулярною сіткою колон і змінною висотою поверхів. У цій системі каркасів прийнято нову, відмінну від типових та інших відомих, схему поділу рам каркасів на збірні елементи, а саме - поділ на великорозмірні однотипні елементи ригелів і колон. Такі однотипні великорозмірні елементи каркаса з'єднуються між собою та стикуються в багатопрогонові не у вузлах, а в зонах нульових моментів у прогонах ригелів. Однотипність збірних елементів ригелів і колон нових каркасів створює умови для виготовлення їх на розробленій авторами одній мобільній технологічній лінії на місці будівництва.