Наведено дані для виконання теплотехнічних розрахунків, обчислення теплотрат і теплонадходжень, а також складеного теплового балансу приміщень. Охарактеризовано технологічні процеси, проаналізовано особливості прийняття принципових рішень і розробки проектів опалення та вентиляції, а також організації розрахункового повітрообміну.

Приведены данные для выполнения теплотехнических расчетов, вычисления теплотрат и теплопоступлений, а также составленного теплового баланса помещений. Охарактеризованы технологические процессы, проанализированы особенности принятия принципиальных решений и разработки проектов отопления и вентиляции, а также органиации расчетного воздухообмена.

Наведено порівняльний аналіз технологій обігріву виробничих приміщень, що базуються на конвективному та радіаційному теплообміні. Описано конструкцію газового трубчатого нагрівача, створеного в Інституті газу НАН України, наведено його характеристики. Розглянуто переваги, які має нагрівач у порівнянні з кращими зарубіжними аналогами.

Один из возможных путей сокращения затрат на насадку компактных регенераторов - замена корундовых шаров более дешевыми материалами. Экспериментально и расчетным путем оценена возможность применения и эффективность работы насадок из различных материалов, имеющих неправильную форму элементов и неоднородный фракционный состав.

Наведено результати інженерного вибору обладнання та визначення теплового навантаження системи опалення, а також визначення опалювальної площі промислових приміщень і поверхні нагрівання інфрачервоних нагрівників залежно від висоти та їх призначення.

Розроблено та розвинено систему математичних моделей і методик для створення, аналізу й удосконалення систем газового променевого опалення приміщень виробничих будівель. Розроблено систему такого опалення, що має певні конструктивні особливості, які впливають на її ефективність. Створено математичну модель системи газового променево-панельного опалення приміщень. Розроблено методику розрахунку такої системи для виробничого приміщення. Запропоновано рекомендації щодо вдосконалення системи променевого опалення. Одержано залежність для розрахунку температурного режиму відкритого (напіввідкритого) майданчика за умов газового променевого опалення. Застосування розроблених методик і рекомендацій дозволяють вирішувати певні завдання під час проектування й удосконалення системи газового променевого опалення.

Предложен принцип оптимизации параметров инфракрасных систем обогрева производственных цехов, заключающийся в минимизации затрат на их создание и эксплуатацию при соблюдении санитарных и технологических норм.

Проаналізовано можливість застосування енергоощадних систем опалення, що базуються на інфрачервоному випромінюванні для теплозабезпечення виробничих приміщень.

Досліджено процеси теплообміну в термооболонці будівель з локальним перегрівом її нагрівальними приладами і вирішено зазначену проблему шляхом застосування нової схеми організації теплообміну в цехах з природним припливом зовнішнього повітря в приміщення. Запропоновано методику, яка полягає в вертикально-низхідному перенаправленні холодного потоку між нагрівальним приладом у низькотемпературних системах опалення і огороджувальною конструкцією шляхом зниження температури поверхні приладу, зверненого до зовнішньої стіни, до температури повітря в приміщенні та визначено найбільш раціональний температурний перепад у площині між радіатором і зовнішньою огорожею. Одержано рівняння для визначення траєкторії руху конвективного струменя, що виникає біля опалювального приладу, і комп'ютерне моделювання руху неізотермічного струменя між двома поверхнями з різними температурами для виявлення напряму руху струменя під дією сили гравітації за накладення поперечного градієнта температури.

Газове господарство є складною інженерною системою, в яку входять газові мережі, різні типи сховищ природних і зріджених вуглеводневих газів, пристрої для спалювання газу. Реалізація газифікації України включає процеси проектування, спорудження та експлуатації газового господарства. Всі елементи системи газопостачання повинні відповідати таким вимогам: економічність, народногосподарська ефективність, висока надійність, екологічність, безпечність експлуатації. Збільшення виробництва тепла для сільськогосподарської діяльності і комунально-побутових потреб ставить важливі задачі зі збільшення ефективності і економічності виробництва і розподілу тепла, покращання методів і технічних засобів газопостачання. Для вирішення цих задач необхідно ретельно вивчати споживачів тепла і їх особливості, знайти найбільш раціональні шляхи газопостачання різних об'єктів. Дана проблема вимагає глибокого вивчення і вирішення. Мета роботи - аналіз сучасних методик дослідження та врахування впливу температурних режимів на ефективність роботи системи опалення в умовах сільського населеного пункту. Досягнення цієї мети передбачає розв'язок наступних задач: виявити й обгрунтувати особливості методики розрахунку впливу температурних режимів на ефективність роботи системи опалення: встановити залежність роботи системи опалення від температури зовнішнього повітря. Проведені дослідження базуються на використанні методів математичної статистики. Досліджено існуючі сучасні методики врахування впливу температурних режимів на ефективність експлуатації системи опалення. Проведено огляд сучасних методик врахування впливу температурних режимів на ефективність експлуатації систем опалення в умовах населених пунктів та надасть змогу провести узагальнення та на основі їх розробити проектні та конструктивні рішення, які дозволять значно зменшити тепловтрати будинків і, як наслідок, обсяг споживання газу.

Виготовлено вдосконалений промисловий зразок роторно-імпульсного теплогенератора (РІТ), інтегрований в теплову систему опалення промислової споруди. РІТ не займають істотних позицій на ринку опалювальної техніки через відсутність достовірних даних про ефективність використання такого обладнання в теплових системах опалення промислових споруд. Змінено конструкцію розробленої кавітаційної камери, визначено параметри каналів, розташованих між ротором і статором. Встановлено, що оптимальна ширина зазору між каналами ротора та статора за максимального ккд 0,7 склала 8 - 10 мм. У процесі інтегрування кавітаційної камери РІТ у теплову систему змінено конструкцію теплообмінника "труба в трубі" на пластинчастий. Проведено стендові дослідження енергоефективності роботи теплової системи. Визначено показники енергоефективності системи з удосконаленим РІТ, виконано аналіз шляхом порівняння з аналогами, наведеними в літературі. Доведено, що вдосконалення теплової системи надало можливість отримати поліпшені показники енергоефективності. Стендові випробування показали, що ккд удосконаленою теплової системи на ~ 17 % вище ккд теплових систем на базі багатоступеневих РІТ. Розроблено автоматичну систему контролю й управління тепловою системою з використанням віброчастотних датчиків для оцінки ефективності процесу кавітації. Проведені пуско-налагоджувальні роботи надали змогу визначити можливість застосування розробленої автоматичної системи з відповідним програмним забезпеченням для контролю й управління роботою теплової системи. Отримані дані порівняльного аналізу надають можливість рекомендувати розроблений РІТ як гідну альтернативу використовуваним теплоагрегатам в теплових системах опалення промислових будівель і споруд.

Запропоновано нагрівальну систему для прогнозування теплового стану, контролю та регулювання обігріву технологічно активних зон виробничих споруд. Це надає можливість забезпечити якісний рівень дотримування стандартів теплового режиму у виробничих спорудах завдяки застосування енергозберігаючих багатофункціональних систем багаторівневої системи обігріву. У цьому випадку обігрівні прилади резисторного типу розташовані нижче рівня підлоги, у разі живлення їх нагрівачів від традиційних і нетрадиційних поновлювальних джерел енергії. Проведено моделювання теплових процесів у нагрівальній системі, яке зведено до рішення задачі теплопровідності в системі плоских шарів. Складовою частиною цього рішення є визначення температури поверхні підлоги у вигляді функціонального ряду, що встановлює зв'язок між стандартами на нагрівання поверхні підлоги та потужністю енергопотоків у багаторівневій системі обігріву. Такий підхід надає можливість реалізувати структурно-функціональне керування енергопотоками та у цьому випадку забезпечити оперативність і точність дотримування заданих стандартів теплових параметрів мікроклімату технологічно активної зони виробничих споруд різного функціонального призначення.