Визначені вимоги до інтероперабельності між наявними системами, їх складовими та пов'язаними з ними процедурами регіональної мережі управління різними видами транспорту. Запропоновано методику визначення потреб на перевезення, яка передбачає прогнозування обсягів перевезень та моделювання пасажиропотоків з використанням розробленого статистично-облікового методу, а також дозволила зменшити похибку до 5 %, що знаходиться в межах природного коливання попиту. Аналіз закономірностей формування попиту показав статистичну неоднорідність вихідної інформації, недостатність обсягу вибірки, апріорно невідому залежність між прогнозним параметром і факторами, що його визначають. Підвищення точності інформації на підставі комплексного визначення з використанням автоматизованої системи обліку пасажирів і наступним розподіленням інформації про пасажиропотоки, дозволяє спрогнозувати подальші пересування пасажирів. Побудовано математичну модель маршруту у вигляді циклічної системи масового обслуговування, що враховує взаємодію транспорту та пасажиропотоків і розроблено імітаційний метод узгодження розкладів руху в діалоговому режимі. Наведено методику оцінювання рівня транспортного обслуговування за взаємодії різних видів транспорту з використанням інтегрального критерію, який враховує витрати часу на переміщення та вартість поїздки пасажирів. Методи узгодження прийнятих рішень з координації дій щодо формування маршрутних систем і розкладів руху дозволили комплексно оцінити рішення, які приймаються, з врахуванням всіх факторів, що впливають на процес перевезень. Реалізоване математичне моделювання існуючих маршрутів для обгрунтування їх траси й узгодження розкладів руху дозволило здійснити оптимальне використання автобусів на групі міжміських маршрутів та одержати близько 1274187 грн. економічного ефекту.

Проаналізовано стан транспортних систем України за умов процесів глобалізації та урбанізації. Розбираючи структуру транспортних систем, визначено, що найбільш помітного перевантаження під впливом згаданих процесів зазнають саме пасажирські перевезення. Беручи до уваги вимоги споживачів транспортних послуг та тенденції до персоналізації перевезень, можна зробити висновок, що жодна з існуючих транспортних систем не має ефективного персонального транспортного засобу. Для того, щоб з'ясувати, яким має бути сучасний транспортний засіб для пасажирських перевезень, приводиться порівняльна характеристика транспортної ефективності представників найбільших транспортних систем: наземних, водних, повітряних. На основі порівняння формуються обриси ефективного персонального транспортного засобу: це має бути гібрид літака та компактного автомобіля. Зроблено пропозиції щодо покращання його характеристик за рахунок застосування аеродинамічної схеми "спряжене крило".

Розглянуто проблеми роботи пасажирського транспорту. Поставлено задачі вдосконалення взаємодії міського та приміського залізничного пасажирського транспорту. Запропоновано ефективні схеми взаємодії пасажирських видів транспорту. Вдосконалено методику розрахунку потрібної кількості рухомого складу на маршрутах.

Розглянуто проблематику організації руху сучасних змішаних транспортних потоків, наведено дані дослідження потоків і аналіз дорожньо-транспортних пригод. Як захід щодо розв'язання проблем організації руху запропоновано адаптацію автоматизованих систем управління дорожнім рухом до особливих умов руху змішаних потоків.

Дан анализ планов подготовки городов Украины к проведению ЕВРО-2012. Рассмотрены особенности совершенствования объектов транспортной инфраструктуры.

Формалізовано інфраструктурний підхід до вимірювання доступності пасажирського транспорту на регіональному рівні, який водночас враховує рівень технічної забезпеченості транспортними магістралями та потреби пасажира як споживача транспортних послуг. Обгрунтовано необхідність врахування показника транспортної доступності у разі планування та розвитку систем пасажирського транспорту. Розглянуто принципи застосування інфраструктурного підходу до вимірювання транспортної доступності на прикладі Транс'європейських транспортних мереж (TEN-Т). Здійснено вимірювання транспортної доступності залізничного та автомобільного транспорту Столичного економічного району за допомогою коефіцієнтів Енгеля та Гольца. Проведено аналіз вимірювання транспортної доступності району, запропоновано рекомендації щодо усунення недоліків застосування цих коефіцієнтів.

Досліджено закономірності розподілу обсягу перевезень пасажирів між залізничним та автомобільним транспортом у приміському сполученні. Встановлено вплив параметрів транспортного процесу на вибір пасажирами виду транспорту. Розроблено регресійну модель зміни частки пасажирів, що віддають перевагу автомобільному транспорту від загального обсягу перевезень у приміському сполученні.

Досліджено проблеми забезпечення ефективної діяльності підприємств пасажирського транспорту (ППТ). Встановлено та розкрито зміст методологічних принципів забезпечення ефективної діяльності ППТ, які ураховують інтереси соціально-економічних суб'єктів та дозволяють визначити вихідні теоретичні положення щодо формування правил поведінки під час комерціалізації та соціалізації діяльності. На принципово нових засадах розроблено та узагальнено у вигляді тривимірної моделі концептуальні засади забезпечення ефективної діяльності, що передбачають формування Парето-оптимальних умов обслуговування, дозволяють розмежувати діяльність перевізників, диференціювати вид обслуговування та умови надання послуг пасажирам. Запропоновано побудувати механізм забезпечення ефективної діяльності на основі циклічного Парето-оптимального узгодження інтересів соціально-економічних суб'єктів та причинно-наслідковій логіці, що передбачає перехід від персоніфікованого обслуговування за комерційними умовами до надання пільгових і далі стандартних послуг у випадку незадоволення соціальних потреб. З урахуванням необхідності соціалізації економічної діяльності ППТ розроблено детерміновані факторні моделі грошових надходжень і компенсацій та передбачено оцінювання вартості вигід споживача. Визначено альтернативні варіанти формування умов господарювання ППТ. Доведена ефективність організації діяльності ППТ відповідно до встановлених методологічних принципів на обгрунтованих концептуальних засадах.

Важливість пасажирського транспорту в економічно розвиненому суспільстві - ключова тема роботи. Пасажирські перевезення виконуються різними видами транспорту, при цьому місце, роль і географія використання кожного з них залежать від багатьох факторів. Максимальна якість і задоволення потреб населення в перевезеннях в основному забезпечується раціональним та економічним застосуванням технології. Пасажири з урахуванням якості транспортних послуг обирають вид транспорту, що врешті й формує транспортні витрати. Конкуренція сприяє покращанню якості обслуговування транспортом пасажирів і підвищенню ефективності всіх компонентів системи. Умови виконання перевезень є складними та характеризуються постійними змінами в розмірах, підвищенням вимог до реалізації та проведенням політики енергозбереженості, ефективністю використання основних засобів транспорту та відсутністю амортизації. За наявності об'єктивних і суб'єктивних труднощів, які пов'язані з соціально-економічною значущістю, потреба в пасажирському транспорті в суспільстві постійно зростає. Розкрито способи підвищення ефективності пасажирських перевезень в Україні шляхом подальшого вдосконалення комплексного державного регулювання та нормативно-правової бази перевезення пасажирів, реструктуризації управління пасажирського комплексу на основі принципів ринкової економіки й орієнтації системи на потреби пасажирів. Крім цього, важливим є забезпечення максимальної координації та інтеграції всіх елементів перевізного процесу на кожному виді транспорту, а також взаємодія всіх видів транспорту, та забезпечення впровадження комплексних автоматизованих систем управління пасажирськими перевезеннями. Забезпечення високої якості послуг населенню разом з ефективним використанням рухомого складу надасть змогу раціоналізувати організацію пасажирських перевезень, а досягти раціонального рівня обслуговування пасажирів є можливим на основі принципу компромісного рішення шляхом зіставлення витрат, доходів і визначення прибутку.

Сучасна економіка розвивається колосальними темпами, економічні відносини стають більш комплексними. У забезпеченні сталого розвитку цих відносин важливу роль відіграє транспорт. Транспортний комплекс України поєднує в собі різні види транспорту, такі як: автомобільний, залізничний, авіаційний, морський та річковий, трубопровідний. Проаналізовано кількість перевезених пасажирів за останні роки. В транспортній системі України основний обсяг перевезень пасажирів здійснюється автомобільним, залізничним транспортом. За умов конкуренції на ринку пасажирських перевезень основними завданнями є надання максимального сприяння автомобільним перевізникам на державному рівні. Наведено залежності у % відповідного періоду попередніх років. Статистичний аналіз транспортної галузі надасть реальні результати основних задач та проблем, які виникають при перевезеннях різними видами пасажирського транспорту. Проаналізовано окремі показники розвитку транспортної системи України. Увага приділена пасажирообігу у міському та приміському транспорті.

Зменшення частки використання автомобільного транспорту для міжміських переміщень є одним зі способів досягнення цілей сталого розвитку на транспорті та позитивно вплине на стан довкілля. Мета роботи - визначення на підставі аналізу результатів опитувань, проведених у м. Львів, тенденції вибору користувачами транспортної системи виду вузла зовнішнього транспорту (ВЗТ) для подальшого виконання міжміської поїздки. Для цього сформовано мультиноміальну логіт-модель вибору ВЗТ на підставі розрахунку корисності вибору студентами залізничного та автобусного вузла. Мультиноміальні логіт-моделі (МЛМ) широко застосовуються для моделювання поведінки користувачів, що підтверджується численними дослідженнями. Для їх коректного застосування необхідно визначити набір чинників, які впливають на здійснення вибору, та розрахувати коефіцієнти МЛМ на підставі вивчення поведінки користувачів у межах конкретної території проектування. Чинниками, що впливають на вибір виду вузла зовнішнього транспорту, є характеристики ВЗТ (пропускна здатність і кількість відправок у певному напрямку) і тривалість та вартість переміщення. Вплив цих чинників відрізняється залежно від довжини поїздки: розраховано коефіцієнти МЛМ вибору виду ВЗТ окремо для поїздок довжиною до 100 км, від 100 до 200 км і більше 200 км. Також в модель було введено такі показники, як тривалість переміщення по місту та часовий період відправки, проте в процесі розрахунку значущості параметрів логіт-моделі виявилося, що ці показники не мають на користувачів досліджуваної групи суттєвого впливу. В результаті досліджень визначено характеристики виконуваних поїздок із розподілом по виду вузла. Отримані дані сприяють кращому розумінню поведінки користувачів цього класу під час вибору ними способу виконання міжміської поїздки та можуть бути використані для оптимізації функціонування вузлів зовнішнього транспорту.