Рассмотрены факторы создания транспортной системы, технологические процессы и системы по перевозке и переработке грузов как экономические объекты. Раскрыты системы и принципы их формирования. Описаны типы, элементы, структура технологических процессов современных морских транспортных судов. Обоснованы основные транспортные характеристики грузов, способы их рационального размещения в трюмах, сохранной и безопасной перевозки морем. Изложена нормативная база технологии перевозок основных категорий грузов, особенности их обработки и перегрузки в морских портах.

Рассмотрены особенности осуществления морских перевозок в каботажном и заграничном плавании. Даны сведения о судовых помещениях, обязанностях обслуживающего персонала пассажирского судна, правилах внутреннего распорядка и безопасности для пассажиров и членов экипажа, санитарных требованиях к морским судам, устройстве спасательных средств, пассажирской и багажной документации.

Освещены теоретические и практические вопросы коммерческой эксплуатации судна, связынные с выполнением перевозок грузов и пассажиров в системе международного торгового судоходства. Раскрыто содержание коммерческих условий рейсового чартера, коносамента, договоров фрахтования судов на время, определены особенности коммерческих условий специализированных чартеров. Приведены международные транспортные конвенции, регулирующие морскую перевозку грузов. Дана характеристика мирового фрахтового рынка и его брокерского обслуживания. Рассмотрены этапы коммерческой подготовки судна к рейсу, порядок оформления перевозки грузов и различные виды контроля в порту. Определены основания для заявления морского протеста с целью обеспечения доказательств для защиты прав и законных интересов судовладельца в случае аварии судна. Раскрыты сущность и основные аспекты качества морской перевозки грузов, страхования рисков и ответственности перевозчика.

Запропоновано класифікацію та транспортні характеристики вантажів, які перевозяться морським транспортом. Описано механізм регулювання волого-теплового повітрообміну вантажів, які знаходяться у вантажних приміщеннях судна. Наведено методику регулювання мікроклімату вантажних приміщень судна залежно від стану системи зовнішнє середовище - трюмний мікроклімат - вантаж. Висвітлено методи розрахунку вантажного плану універсальних і спеціалізованих суден. Визначено обов'язки перевізника з забезпечення збереження вантажів у процесі перевезення. Увагу приділено технологіям перевезення навалочних, лісових, генеральних, продовольчих, наливних і небезпечних вантажів. Описано основні транспортні властивості вантажів.

Предложены классификация и транспортные характеристики грузов, перевозимых морским транспортом. Описан механизм регулирования влажно-теплового воздухообмена грузов, которые находятся в грузовых помещениях судна. Приведена методика регулирования микроклимата грузовых помещений судна в зависимости от состояния системы внешняя среда - трюмный микроклимат - груз. Освещены методы расчета грузового плана универсальных и специализированных судов. Определены обязанности перевозчика по обеспечению сохранения грузов при перевозке. Внимание уделено технологиям перевозки навалочных, лесных, генеральных, продовольственных, наливных и опасных грузов. Описаны основные транспортные свойства грузов.

Наведено економіко-математичну модель перевалювання зерна через морський термінал, яка описує технологічний процес роботи морського терміналу у взаємодії із залізничним транспортом та морськими судами. Розроблено сценарій та алгоритм моделювання, в основу якого покладено метод автоматичного моделювання, що дає можливість адекватного представлення процесів перевалки зерна з одного виду транспорту на інший через термінал.

Розглянуто морські шляхи між грецькими державами, напрямки зв'язків між ними, коло практичних знань ольвійських мореплавців.

Запропоновано метод вибору оптимального завантаження судна генеральним вантажем, який передбачає здійснення розподілу вантажу за ознакою питомого вантажного об'єму по трюмах, впрядкованих за наявністю подовжнього зсуву відносно мідель-шпангоута, за критерієм прибутку від його перевезення на засадах існування множини допустимих стратегій завантаження судна згідно з обмеженнями. Удосконалено процедуру розрахунку параметрів границь множини допустимих навантажень судна, за яким допустиме завантаження характеризується набором використаних трюмів і розміщених у них партій вантажу. Розвинуто оптимізаційну задачу завантаження суден генеральними вантажами, яка враховує сумісність партій вантажу, ротацію портів і вкладання вантажу у вантажних приміщеннях.

Розроблено теоретичні та методичні положення щодо організації роботи флоту судноплавних компаній, що оперують балкерним тоннажем з метою підвищення ефективності їх виробничої діяльності у секторі фрахтового ринку трампового тоннажу. Узагальнено матеріали, взаємопов'язані з теоретичними, методичними й організаційними передумовами підвищення ефективності експлуатації балкерного флоту завдяки використанню компаній, що оперують тоннажем, діяльність яких має забезпечити підвищення рівня оперування флотом і сприятиме забезпеченню економічної стабільності України. Виявлено основні фактори, які впливають на ефективність експлуатації балкерного тоннажу у судноплавній компанії й оперування. Обгрунтовано критерії для оцінки ефективності роботи флоту за різних форм оперування. Розроблено методичні положення щодо обгрунтування рівновигідності використання суден у власному керуванні й оперуванні, а також рекомендації щодо обгрунтування розміру оплати за оперування суден. Запропоновано методи вибору оператора шляхом визначення області ефективного використання балкерних суден судноплавними компаніями та компаніями, що оперують тоннажем. Проведено розрахунки, які дозволяють обгрунтувати розмір ставки й оплати за оперування, вибір виду фрахтування залежно від умов рейсу судна, розподілити балкерний флот за напрямками руху залежно від виду фрахтування за часом або рейсом.

Розроблено теоретичні та методологічні засади організації та управління роботою суден в ролкерній транспортно-технологічній системі (ТТС) з метою підвищенння ефективності її функціонування. Уточнено класифікацію суден накатного типу, розроблено схему тяжіння вантажів і засобів їх укрупнення до перевезення на суднах спеціалізованого флоту. Проведено структурно-функціональний аналіз ролкерної ТТС і розроблено її модель. Сформульовано методику проведення оцінки судноплавними компаніями поточних виробничих ситуацій. Розроблено підсистему підтримки прийняття рішень, теоретичні та методичні положення якої дозволяють обгрунтувати комерційно виправданий захід судна у порт схеми руху, оптимізувати завантаження ролкера та визначити його оптимальний маршрут.

Обгрунтовано принципи організації роботи портів за умов конкуренції. З метою реалізації даних принципів запропоновано критерії оцінки принадності портів для вантажовласників, моделі вибору найкращих вантажопотоків для залучення в порт, нову організаційну структуру порту, моделі організації роботи оператора-експедитора. Наведено результати статистичних досліджень залежності питомих сукупних витрат на обслуговування вантажопотоків від обсягів вантажопереробки, методику визначення обгрунтованих знижок до діючих тарифів на вантажно-розвантажувальні роботи в порту. Впровадження запропонованих принципів організації та методів роботи порту за умов конкуренції дозволило підвищити якість обслуговування вантажів у порту та раціонально використовувати портові потужності.

Наведено положення з питань створення теоретичних основ щодо підготовки та обгрунтування рішень у системі управління морськими перевезеннями вантажів і роботою флоту судноплавної компанії. Зазначено, що вони базуються на побудові діалогових систем прийняття рішень, оснащених пакетом розроблених або відомих моделей та методів, підібраних за принципом близькості до предметних задач, для розв'язання яких призначена система. Встановлено особливості перевізного процесу та системи управління на морському транспорті. Запропоновано концепцію системи управління морськими перевезеннями вантажів і роботою флоту судноплавної компанії. Розроблено та досліджено комплекс моделей та методів формування завантаження суден, а також підтримки рішень за різних рівнів вірогідності вхідної інформації. Наведено основні положення методичного забезпечення системи та запропоновано імітаційно-ігрову модель прийняття рішень у системі управління перевезеннями та роботою флоту морської судноплавної компанії.

Обгрунтовано рішення актуальної задачі підвищення ефективності управління судном на базі мінімізації енергетичних втрат та фінансових витрат у процесі морського перевезення за допомогою впровадження нової методики оптимізації планування та перепланування шляху судна на підставі допустимого скорочення дистанції та зменшення опору зовнішніх сил на маршруті руху. Запропоновано новий метод визначення показника економічної ефективності переходу судна з урахуванням факторів його енергетичної та технічної спроможності та основних збурюючих чинників опору зовнішніх сил морського шляху. Внутрішні фактори транспортної ефективності роботи судна представлено безрозмірними коефіцієнтами вантажної ефективності, технічного стану та удосконаленості, які визначаються конструкційними, швидкісними, гвинтовими характеристиками та показником опору тертя корпуса. Зовнішні фактори транспортної ефективності роботи судна предсталено для режимів руху з постійними швидкістю, потужністю та функціонуванням, які визначаються питомими коефіцієнтами опору збурюючих сил зі сторони навколишнього середовища на морському шляху: вітру, хвилювання, течії, мілководдя, ухилення (дрейфу, зносу, обходу, розходження). Розроблено методики та прийоми визначення критеріїв роботи судна для створення умов морехідної безпеки. Результати наукового дослідження реалізовано на балкері "Nenf J" грецької компанії FAIRSKY та ООО "Велл", економічний ефект впровадження інновацій становить відповідно 37 500 у.о. та 160 000 грн на рік.

Досліджено задачу підвищення безпеки балкарів шляхом удосконалення технологічних процесів усадки, поверхневого утримання, зміщення, саморозігріву навалочних вантажів шляхом мінімізації припливу до них зайвої енергії з зовнішнього середовища. Оптимізовано межову амплітуду бортової хитавиці та швидкість судна, які забезпечують гарантовану стійкість вантажу до збурень від хвилювання, а також мінімізовано теплові виділення всередині його маси. Розроблено математичні моделі та розрахункові схеми стану навалочного вантажу під час морських перевезень. Знайдено оптимальні технологічні режими. Запропоновано методи та прийоми підвищення ефективності їх застосування для перевезень вугілля на балкарах, яка коливається у межах від 30 % до 70 %. Такими методам є зволоження, врахування природного ущільнення від вертикального хвилювання, повна герметизація трюмів, зміна режиму руху судна у разі загрози поверхневого зміщення вантажу. Розроблено інженерні методики визначення остійності судна у разі поверхового зміщення вантажу.

Розглянуто питання підвищення екологічної безпеки функціонування морських портів шляхом вдосконалення та впровадження системи комп'ютеризованого екологічного моніторингу перевантаження шкідливих рідин (ПШР). Показано, що вона функціонує в режимі екологічного контролю процесів перевантаження та дозволяє формувати заходи з забезпечення екологічної безпеки на етапі запобігання аварійній ситуації та приймати рішення з ліквідації аварійних розливів нафти у реальному часі. Сформовано комплексний критерій екологічної небезпеки процесів ПШР на основі системного підходу й удосконалено механізм оптимального розподілу ресурсів за умов вибору заходів з забезпечення екологічної безпеки з урахуванням даного критерію. Запропоновано критерій оптимізації процесів поповнення, зберігання та розвантаження нафти та нафтопродуктів у акваторіях морських портів з урахуванням екологічних наслідків.

Изложена концепция формирования и реализации транспортных технологий на морском и речном транспорте с учетом логистических систем по перевозке и переработке грузов как экономических объектов и факторов создания транспортной системы. Раскрыты системы и принципы их формирования. Описаны типы современных морских транспортных судов, элементы и структура технологических процессов судов, процессы перегрузки грузов в портах. Приведена общая схема производственного процесса морского транспорта. Раскрыты формы и методы управления транспортно-технологическими системами. Рассмотрена нормативная база технологии перевозок основных категорий грузов и порядок их обработки в портах. Уделено внимание формированию взаимоотношений предпринимателей и иностранных партнеров в области развития и реализации логистических операций в транспортных узлах.

Проведен анализ опасности загрязнения морской территории нефтепродуктами для природной среды и человека. Несмотря на то, что отходы, образовавшиеся при аварии в Керченском проливе, в соответствии с существующими в Украине нормативными документами классифицируются как малотоксичные (IV класс опасности), экспериментальные исследования свидетельствует об их потенциальной опасности в связи с выявленной мутагенной активностью. Сделан вывод, что при их накоплении и длительном контакте с объектами окружающей среды может проявляться негативное воздействие на природную среду и человека.

Розглянуто актуальні питання диверсифікації газозабезпечення України на основі використання нової технології морського транспортування стисненого природного газу суднами CNG. Проаналізовано технічні та економічні умови організації перевезень природного газу через акваторію Каспійського моря з метою формування нового комбінованого маршруту, орієнтованого на залучення ресурсу родовищ природного газу Туркменістану. Охарактеризовано основні технічні рішення, необхідні для практичної реалізації запропонованої схеми перевезень, зокрема щодо вибору типу суден, розробки та виготовлення модулів для перевезення газу та їх монтажу на суднах-газовозах чи спеціальних баржах. Враховано сучасні технічні рішення щодо необхідної берегової інфраструктури, зокрема завантажувальних і розвантажувальних терміналів. Обгрунтовано технічну досяжність та економічну доцільність застосування технології CNG у ході транспортування газу Каспійським морем.

Індекс рубрикатора НБУВ: О486.4

Рубрики:

Вантажні морські перевезення

Шифр НБУВ: Ж25772 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто питання проектування берегових терміналів для транспортування газу у стиснутому стані через морські акваторії за допомогою спеціальних суден-газовозів. Визначено основні чинники, які обумовлюють техніко-технологічні параметри берегових терміналів та впливають як на підбір та компонування компресорного обладнання, так і вибір режимних параметрів в процесі виконання операцій із завантаження/розвантаження. Обгрунтовано раціональну послідовність та стадійність виконання завантажувально-розвантажувальних операцій залежно від тисків у наземних газопровідних мережах, параметрів суден-газовозів, продуктивності берегового компресорного обладнання, часових обмежень. Запропоновано можливі варіанти компонування берегових терміналів основним технологічним обладнанням в широкому діапазоні продуктивності газотранспортного маршруту з урахуванням вимог надійності та економічності. Проаналізовано структуру капіталовкладень та експлуатаційних витрат у спорудження та експлуатацію газотранспортної інфраструктури на основі технології CNG і визначено особливості її зміни залежно від довжини маршруту.

Рівень споживання природного газу постійно зростає. В цьому випадку традиційні технології його транспортування часто виявляються неефективними. Це стосується проблеми розширення джерел постачання природного газу. Крім того, існуючі технології не сприяють розробці невеликих родовищ. На даний час природний газ морем транспортується у зрідженому вигляді за LNG технологією. Існує також ряд альтернативних технологій. Серед них на увагу заслуговують технології CNG - стиснений газ і NGH - газ у газогідратній формі. Надано порівняльний аналіз LNG-, СNG- і NGH-технологій морського транспортування природного газу. Обгрунтовано перспективи впровадження технології транспортування газу в газогідратній формі. Показано переваги NGH-технології та виділено невирішені проблеми. Проаналізовано фактори, що впливають на рівень капітальних витрат даних технологій. Згідно з відомою на сьогодні NGH-технологією передбачено з утвореної газогідратної маси формувати гранули. Однак, під час зберігання і транспортування гранули неодмінно будуть змерзатися, що значно ускладнить їх розвантаження. Крім того, через нещільну укладку гранульований газогідрат є менш стабільним. Запропоновано формувати газогідрат у вигляді монолітних блоків, покритих льодяною кіркою. Вибір форми блоків і послідовність їх виготовлення спрямовані на оптимізацію процесів NGH-технології. Запропоновано блоки виготовляти у формі шестикутних призм, що забезпечить максимально щільну укладку вантажу. Така технологія дозволяє з мінімальними енерговитратами одержати блоки значних розмірів. Транспортування газогідрату у формі монолітних блоків дозволить значно знизити вартість спеціалізованих танк

ерів. Крім того, можливе переобладнання існуючих транспортних засобів.