Досліджено питання механізації дозованої роздачі сухих кормів і вологих кормосумішей за умов клітково-батарейного утримання та обмеженої годівлі птиці. Проаналізовано існуючі засоби механізації дозування та роздачі кормів, виявлено недоліки й обгрунтовано конструкцію мобільного кормороздавача для забезпечення дозованої роздачі сухих і вологих кормосумішей за умов клітково-батарейного утримання та обмеженої годівлі птиці. Викладено методику інженерного розрахунку кормороздавача.

Запропоновано математичну модель процесу теплоспоживання під час створення мікроклімату, яка дозволяє оптимізувати просторове розміщення технологічного обладнання в об'ємі пташника та режим його роботи за критерієм мінімуму енергозатрат. За удосконаленою методикою проведено оцінку енергоспоживання під час створення мікроклімату в промислових пташниках та обгрунтовано енергетичну ефективність зміни чинників, які суттєво впливають на енергоспоживання системами створення мікроклімату. Розроблено технологічну та технічну структури інформаційно-вимірювальної системи контролю та обліку, яка дозволяє реалізувати розподілений контроль за параметрами мікроклімату й енергоспоживанням у пташнику-бройлернику. Обгрунтовано заходи щодо зниження питомих енергозатрат з метою створення мікроклімату в промислових пташниках для трьох прийнятих технологій утримання курчат-бройлерів.

Висвітлено історико-науковий аспект розвитку автоматизації технологічних процесів у птахівництві та сформульовано аксіоми та наукові принципи стосовно даної проблеми. Розроблено періодизацію розвитку автоматизації технологічних процесів у птахівництві як галузі науки та техніки. Запропоновано визначення поняття наукового центру з автоматизації технологічних процесів у птахівництві. Проаналізовано науково-педагогічну спадщину засновника наукового центру з автоматизації технологічних процесів у птахівництві академіка І.І.Мартиненка. З'ясовано чинники його становлення та розвитку.

Розглянуто актуальну наукову та технічну проблему автоматизації управління виробництва яєць у промисловому пташнику. На підставі аналізу процесів енергоспоживання обгрунтовано напрями енергозбереження та підвищення ефективності у технологічних процесах виробництва яєць з використанням автоматизованої системи керування мікрокліматом промислового пташника. Розроблено адаптивну математичну модель процесу виробництва яєць. Розглянуто питання підвищення ефективності виробництва за рахунок встановлення оптимальних параметрів мікроклімату. Розроблено алгоритм управління й апаратний склад програмно-технічного комплексу на основі об'єктно-орієнтованих інформаційних технологій. Проведено лабораторно-виробничі випробовування системи, які показали її працездатність.

Разработана схема теплового насоса на природном хладагенте, диоксиде углерода, для обеспечения промышленного птичника теплотой и холодом. Схема отличается от известных схем использованием рекуперативного теплообменника, подключенного к испарителю теплового насоса, с установленной на выходе канала удаляемого воздуха после испарителя тепловой завесы для предотвращения обмерзания воздухопровода. Воздух, поступающий в птичник после рекуперативного теплообменника, подается на газоохладитель теплового насоса. Тепловой насос вырабатывает теплоту для получения необходимых параметров входного воздуха, воды для поения птицы, отопления помещений и т.д. Компрессор теплового насоса приводится в движение газопоршневым двигателем (ГПД), который может использовать как природный газ, так и биогаз. Часть теплоты газов ГПД используется для регулирования оптимального режима теплового насоса и для регенерации абсорбента в испарительном охладителе. По сравнению с известной схемой, рассматриваемая схема позволяет получить больший СОР теплового насоса. Использование последнего позволяет вырабатывать, кроме электрической энергии, еще и холод (совместно с адсорбционной холодильной машиной) и обеспечить осушку воздуха на входе испарительного охладителя (при необходимости).