Вирощування осіннього врожаю малини з використанням ремонтантних сортів забезпечує продуктивність насаджень від 43 - 52 до 72 - 81 ц/га. Строк споживання свіжих ягід подовжується від 44 - 48 до 62 днів. Достигання осіннього врожаю відповідно від сорту починається 11 - 16 та 18 - 22 серпня.

Установлено, що під впливом паклобутразолу і декстрелу зменшуються товщина пагона і площа основних його тканин - кори, деревини, серцевини. У дослідних рослин спостерігалося зниження кількості волокон лібриформу в радіальних рядах клітин деревини, зменшення розмірів луб'яних волокон і лібриформу, більш рання лігніфікація ксилеми і луб'яних волокон, посилене утворення коркового шару перидерми порівняно з контролем. Зроблено висновок, що ретарданти зменшують активність камбію і прискорюють процеси диференціації основних тканин стебла.

Встановлено, що при обробці рослин малини ретардантами паклобутразолом і декстрелом одночасно з гальмуванням ростових процесів зменшуються інтенсивність фотосинтезу рослин та активність вільних гіберелінів у листках і стеблах й збільшується відношення темнового дихання до фотосинтезу. Обробка декстрелом викликала зниження вмісту цитокінінів і підвищення вмісту АБК у листках при падінні кількості ІОК і цитокінінів у стеблах. Гальмування фотосинтезу внаслідок перебудови гармональної системи рослин під дією ретардантів призводило до послаблення донорної функції листка.

Наведено результати вивчення репродуктивної спроможності вітчизняних та інтродукованих сортів малини в умовах сірого опідзоленого грунту північного Лісостепу.

Висвітлено питання подовження строків вирощування і споживання свіжих ягід малини з використанням сортів різних строків достигання малини звичайної та ремонтантної.

Протягом трьох років за умов Північного Лісостепу України вивчено 57 сортів і гібридів малини. З них виділено високопродуктивні, з великими та смачними плодами, стійкі до антракнозу. Імунних до пурпурової плямистості, крім ремонтантного сорту Осіннє сяйво, не виявлено. На основі вивченого асортименту розроблено конвеєр одержання плодів протягом усього вегетаційного періоду, а також створено методику визначення ураження рослин пурпуровою плямистістю та антракнозом.

Індекс рубрикатора НБУВ: П258.2-26 + Е522.926.12Ros*691

Рубрики:

Малина

Rosaceae Розові

Шифр НБУВ: Ж71365 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П258.2-31 с8 + Е50*669.0 с8

Рубрики:

Малина

Загальна ботаніка

Шифр НБУВ: Ж14260 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати досліджень господарсько-біологічних властивостей нових сортів малини та їх придатності для вирощування за умов правобережної підзони Західного Лісостепу України. Комплексно оцінено їх адаптивність до стрес-факторів довкілля. Установлено вплив екологічних умов даної зони та метеорологічних елементів певного року на реалізацію особливостей росту, розвитку рослин, їх врожайність і здатність до розмноження. Виділено сорти селекції, що характеризуються суттєво вищими показниками ремонтантності та щорічною високою врожайністю. За індексом штамбовості серед звичайних сортів виділено штамбові "Благородна" та "Козачка". Наведено характеристику досліджених сортів за смаковими та товарними якостями ягід. На підставі результатів досліджень виділено кращі сорти "Благородна", "Козачка", "Космічна", "Сяйво", "Осіння", внесені до "Реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні".

Виділено високопродуктивні, адаптовні до регіональних умов вирощування та стійкі проти хвороб сорти малини різного строку достигання. Створено малиновий конвеєр, який забезпечує одержання свіжих ягід протягом тривалого літньо-осіннього періоду за рахунок підбору традиційних сортів, агротехнічних заходів і ремонтантних сортів. Вивчено репродуктивну спроможність сортів. Розроблено методику визначення ураження малини пурпурною плямистістю та антракнозом.

Проведено комплексне дослідження впливу ретардантів-етиленпродуцентів на двох сортах малини. Встановлено, що обробка донорами етилену пагонів заміщення на ранніх етапах їх розвитку викликає значні зміни морфологічної будови пагона як на першому, так і на другому році розвитку. Дія етиленпродуцентів позначалася на всіх рівнях організації асиміляційного апарату, однак препарати не виявляли ознак фітотоксичності і не знижували життєдіяльності пагонів. Внаслідок обробки пагонів донорами етилену відбувалося підвищення морозостійкості бруньок і всіх тканин, яке виникає за рахунок перебудови вуглеводневого і амінокислотного обмінів. Виявлено, що регуляція росту пагонів заміщення сприяє підвищенню врожайності як у рік обробки, так і в наступному після обробки році. За допомогою етиленпродуцентів можлива регуляція швидкості дозрівання ягід малини.

Визначено сорти малини, плоди яких є гомеостатичними за вмістом поліфенолів. Встановлено, що на синтез цих речовин ягодами малини позитивно впливає жарка та помірно волога погода в період їх росту і розвитку. Істотно знизити антиоксидантну властивість плодів малини можуть сильні опади за тиждень до збирання врожаю.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е522.926.12 Ros*85(45УКР3) + П258.2

Рубрики:

Rosales

Малина

Шифр НБУВ: Ж100193 Пошук видання у каталогах НБУВ 

В умовах Полісся України вивчали продуктивність сортів різного строку достигання малини червоної європейської і малини ремонтантної. Сорти надраннього строку достигання малини неремонтантної дають урожай на 6 днів раніше від інших. Сорти ремонтантні подовжують строк споживання свіжих ягід на 45 днів. Ремонтантні сорти при вирощуванні одного осінньго урожаю більш продуктивні від неремонтантних.

Наведено результати досліджень впливу позакореневої обробки рослин малини органічним добривом Вітері на чисельність та видовий склад мікроміцетів у мікобіомі ризосфери та вегетативних органів рослин малини сорту Джоан Джей у Центральному Лісостепі України. Для дослідження застосовували мікробіологічні, фітопатологічні, мікологічні методи та методи добору зразків рослин малини під час вегетаційного періоду. Для визначення впливу добрива Вітері на мікобіоту ризосфери та вегетативних органів рослин малини впродовж онтогенезу рослин проведено додаткову позакореневу обробку 1 %-м водним розчином цього добрива. Виявлено, що в популяції домінують гриби: Septoria rubi, West, Aspergillus niger, V. Tiegh, Alternaria alternata, (Fr.) Keissl, Fusarium spp. Зазначені мікроміцети є продуцентами мікотоксинів і можуть спричиняти хвороби у тварин і людини, а також сприяють біологічному забрудненню агроекосистем. За позакореневої обробки рослин малини добривом Вітері у фазу інтенсивного плодоношення спостерігали істотне зниження фітопатогенного навантаження, як порівняти з іншими фазами онтогенезу рослин малини.