Розроблено новий метод розрахунків засвоюваності білків продуктів харчування, що дозволяє більш досконало характеризувати їх цінність.

На основі майже 40-річних досліджень автора показано історію стратегічної культури сої, її важливе місце в світовому землеробстві, вимоги до умов вирощування, сучасні технології виробництва і переробки, нові напрями використання в харчуванні людини, унікальні цілющі властивості, новітні підходи використання для профілактики і лікування важких і хронічних хвороб. Подано рекомендації з використання сої в годівлі тварин і птиці. Описано формування світового ринку сої і продуктів її переробки, прогнозується його майбутнє.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р123.021

Рубрики:

Білки в харчуванні людини

Шифр НБУВ: Ж14683 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Запропоновано один із можливих варіантів визначення потреби населення країни у білках, що повинні надходити з продуктами харчування. За основу було взято норми фізіологічних потреб населення в основних харчових речовинах та енергії і вікову структуру населення України.

На основі вивчення рекомендацій експертів ФАО/ВООЗ проаналізовано зміни в амінокислотному складі формули еталонного білка протягом 1957 - 2011 рр. Встановлено, що у сучасній періодичній і навчально-науковій літературі дуже часто використовують застарілу формулу еталонного білка (1971 р.). Наведено дані щодо рекомендованого вмісту амінокислот у білку для різних вікових груп споживачів. Запропоновано використовувати формулу еталонного білка, рекомендовану експертами ФАО у 2011 р. (за наявності інформації про біологічно доступну кількість амінокислот), або формулу ФАО/ВООЗ/УООН 2002 р. (з обов'язковим урахуванням ступеня засвоюваності відповідного білка).

Найважливішим компонентом їжі є білки, оскільки саме вони забезпечують ріст, утворення нових і відновлення ушкоджених тканин. Білки називають іще протеїнами, і цим терміном підкреслюється надзвичайно важлива роль білків у життєдіяльності організмів. Потреба живого організму в білках зумовлюється його потребою в амінокислотах - замінних та есенціальних. Тому зрозумілою є увага, що приділяється проблемам пошуку нових джерел білку, створення легкозасвоюваних високобілкових комплексів із рослинної сировини традиційних і нетрадиційних для харчової промисловості видів. Наукові публікації вітчизняних і зарубіжних авторів, результати власних експериментальних досліджень опрацьовані аналітичними та компаративними методами. Для поліпшення структури харчування населення, більш повного задоволення потреб організму людини в основних поживних речовинах та енергії необхідно збагачувати традиційні харчові продукти з неповноцінним складом амінокислот і створювати продукти нового покоління зі збалансованим складом амінокислот. Організм здатен синтезувати необхідні білки в необхідних кількостях лише за наявності достатньої кількості всіх незамінних амінокислот - ізолейцину, лейцину, лізину, метіоніну, фенілаланіну, треоніну, триптофану, валіну. За відсутності хоча б однієї із них білки не виробляються, а їжа використовується лише як джерело енергії або накопичується у жирових відкладеннях. Тому необхідно забезпечити адекватне постачання організму цими амінокислотами за допомогою відповідного харчування зі збалансованим складом тваринних і рослинних білків. І це є одним із найістотніших чинників здоров'я за сучасних умов. Практично всі амінокислоти природних матеріалів перетворюються в організмі людини на важливі біологічно активні сполуки. Для поповнення білкової складової в раціонах харчування необхідним є пошук нових джерел білка, зокрема нетрадиційних. Проведені дослідження показують, що зелена маса багатьох сільськогосподарських культур може слугувати перспективним джерелом рослинного білка, який у поєднанні з білком тваринного походження забезпечує збалансоване білкове харчування та сприяє подоланню білкового дефіциту в населення України.