Скачати повний текст

Індекс рубрикатора НБУВ: Р411.8-2 + Р252.712.2

Рубрики:

Хвороби селезінки

Порушення функцій селезінки

Шифр НБУВ: Ж16674 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено розподіл глікопротеїдів у структурах селезінки щурів у ранньому післянатальному періоді в нормі та після внутрішньоутробного введення антигенів. Об'єкт дослідження - селезінка 192 білих щурів лінії Вістар у віці від 7-ої до 90-ої доби післянатального життя. Тварин розподілили на 4 групи: перша - інтактні шури; друга (контрольна) - тварини після внутрішньоплідного введення фізіологічного розчину; третя - шури, яким внутрішньоплідно вводили спліт-вакцину для профілактики грипу Ваксигрип інактивовану рідку; четверта - тварини після введення спліт-вакцини Ваксігріп інактивованої рідкої в навколоплідні води. Внутрішньоутробне введення антигена, незалежно від шляху його введення, впливає на процеси розподілу глюкопротеїдів в структурах селезінки, що призводить до змін морфофункціонального стану органа.

Наведено результати дослідження морфофункціонального стану селезінки 130-ти щурів-самців лінії Вістар. Встановлено, що маса селезінки максимально збільшувалася на 5-ту добу, збільшення параметрів лімфоїдного вузлика виявлялося на 5 - 7-му добу у разі введення кріоконсервованої плаценти. У разі введення останньої на тлі гострого асептичного запалення черевної порожнини маса максимально збільшувалася на 3-тю добу, а параметри лімфоїдного вузлика - на 7 - 10-ту добу. Гемомікроциркуляторне русло (ГМЦР) селезінки реагувало зменшенням значень середнього діаметру артеріол, збільшенням діаметрів капілярів і венул. Введення кріоконсервованої плаценти на тлі запалення сприяло швидкій реалізації судинної реакції і відновленню морфофункціонального стану ГМЦР селезінки на 14 - 21-шу добу спостереження.

Вперше з використанням комплексу методик вивчено морфологічні зміни структурних компонентів селезінки піддослідних тварин в динаміці після термічної травми. Встановлені макрометричні, морфометричні, гістологічні, гістохімічні й імуногістохімічні зміни розкривають особливості реорганізації органа після експериментального опіку. Вперше доведено, що характер і глибина мікроскопічних, електронно-мікроскопічних змін структур селезінки неоднакові у різні терміни досліду, послідовність і глибина їх знаходяться в залежності від стадії опікової хвороби. Гістохімічно показано, що опіки призводять до порушення стромальної ретикулярної тканини, волокнистих структур опорно-скоротливого апарату та стінок судин селезінки. Вперше за допомогою імуногістохімічних досліджень встановлено особливості розподілу імунокомпетентних клітин у червоній пульпі та у зонах білої пульпи селезінки тварин під час термічної травми в ранні та пізні терміни експерименту, виявлено порушення імунної функції, зниження макрофагальної активності.

Досліджено морфометричні показники селезінки щурів за умов передзабійного стресу на тлі використання біологічно активних речовин рослинного і тваринного походження. За умов передзабійного стресу спостерігали деякі зміни у морфоструктурі тканини селезінки лабораторних тварин. При гістологічному дослідженні селезінки щурів усіх дослідних груп встановлено чіткий поділ її на червону та білу пульпу. Червона пульпа складала основну масу паренхіми органу і представлена сіткою ретикулярних волокон, що переходять у колагенові, волокна трабекул і капсули. Ретикулярна сітка пронизана венозними синусами, у петлях яких розташовані еритроцити, лімфоцити, клітини плазматичного ряду, лейкоцити та інші елементи крові. У тварин, яким додатково до раціону вносили екстракт селезінки (І дослідна група) була сформована найбільша кількість лімфатичних вузлів з реактивними центрами та встановлено зміни їх середньої площі у порівнянні з контролем.

Исследованы морфометрические показатели селезенки крыс в условиях предубойного стресса на фоне использования биологически активных веществ растительного и животного происхождения. В условиях предубойного стресса наблюдали некоторые изменения в морфоструктуре ткани селезенки лабораторных животных. При гистологическом исследовании селезенки крыс всех исследовательских групп установлено четкое разделение ее на красную и белую пульпу. Красная пульпа составляла основную массу паренхимы органа и представлена сетью ретикулярных волокон, переходящих в коллагеновые, волокна трабекул и капсулы. Ретикулярная сетка пронизана венозными синусами, в петлях которых расположены эритроциты, лимфоциты, клетки плазматического ряда, лейкоциты и другие элементы крови. У животных, которым дополнительно к рациону вносили экстракт селезенки (І исследовательская группа) было сформировано наибольшее количество лимфатических узлов с реактивными центрами и установлены изменения их средней площади по сравнению с контролем.

Встановлено морфологічні зміни структурних компонентів селезінки у віддалений період за експериментальної термічної травми. До 14-ої доби посилюється повнокрів'я червоної пульпи. На 21-у добу зберігається виражений екстрамедулярний гемоцитопоез. На цей термін і на 30-у добу значними залишаються світлі реактивні центри, в яких чимало макрофагів з фагоцитованими фрагментами лімфоцитів у вигляді хромофільних тілець. Повнокрівними, розширеними стають маргінальні синусоїдні клітини, що може свідчити про інтенсифікацію транспорту клітин у червону пульпу від структур білої пульпи та навпаки.

Досліджено зміни щільності малих, середніх і великих лімфоцитів, плазмацитів і макрофагів у центрах розмноження лімфоїдних вузлів селезінки безпорідних білих щурів-самців репродуктивного віку впродовж одного місяця після антигенної стимуляції організму "імуноглобулін людини нормальний".

В експерименті на щурах вивчено структурні зміни селезінки за дії нового колоїдно-гіперосмолярного інфузійного розчину HAES-LX-5 % протягом 30-ти діб. Встановлено морфологічні зміни структурних компонентів селезінки інтактних щурів у віддалений період у разі введення в організм кровозамінника HAES-LX-5 %. Реакція пульпи селезінки на 30-ту добу характеризується ознаками повнокрів'я червоної пульпи, активацією B-залежних ділянок у лімфатичних утвореннях білої пульпи та її периартеріальних зон, збудженням фагоцитарної активності макрофагів і значним розширенням маргінальних зон лімфатичних утворень, в основному за рахунок зростання елементів, що забезпечують фільтраційні властивості селезінки. Встановлено, що компенсаторно пожвавлюється мієлопоез.

Изучено влияние введения криоконсервированных ядросодержащих клеток кордовой крови (кЯСК КК) человека на морфологическое состояние ткани селезенки мышей в условиях гемо- и иммуносупрессии, вызванной однократной внутрибрюшинной инъекцией антиметаболита нуклеинового обмена 5-фторурацила (5-ФУ) в максимально переносимой дозе. Под влиянием 5-ФУ в селезенке на протяжении всего периода наблюдения (16 суток) были выявлены прогрессирующие изменения, характерные для поражения токсическими веществами, а именно: полнокровие, экссудация и инфильтрация лейкоцитами пульпы селезенки; скопление макрофагов с фагоцитированными лимфоцитами или их фрагментами; дегенеративные и некротические изменения со стороны тканевых элементов пульпы и фолликулов. Выявлена высокая степень реактивности селезенки мыши в ответ на введение криоконсервированных клеток кордовой крови. На 2-е сутки после применения кЯСК КК наблюдались структурные преобразования селезенки, а уже через 10 суток после токсического поражения антиметаболитом 5-ФУ строение органа отвечало норме.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.154.1 + Р252.712.2

Рубрики:

Опіки

Порушення функцій селезінки

Шифр НБУВ: Ж24159 Пошук видання у каталогах НБУВ