Набула подальшого розвитку діагностична інтерпретація різних показників варіабельності ритму серця (ВРС) в процесі оцінювання механізмів порушення вегетативної регуляції у пацієнтів з артеріальною гіпотензією (АГ) після введення анестетика в субарахноїдальний простір. Вперше визначено тип вегетативної регуляції за даними показників ВРС, при якому існує вірогідність розвитку клінічно значущої АГ після субарахноїдального введення анестетика. Вперше розкрито вихідні механізми вегетативної регуляції у пацієнтів без розвитку АГ, які за умов раннього та віддаленого розвитку інтраопераційної АГ мають якісні відмінності. Показано, що у пацієнтів з швидким розвитком АГ після субарахноїдального введення анестетика існують вихідні відмінності вегетативної регуляції на рівні надсегментарних механізмів. Визначено закономірності динаміки показників ВРС після субарахноїдального введення анестетика, які відповідають ранньому та віддаленому розвитку артеріальної інтраопераційної гіпотензії.

Для обоснования пластики дефекта после резекции очага асептического некроза головки бедренной кости (АНГБК) проведены различные теоретические исследования, которые позволили разработать оптимальную методику операции. Отдаленные результаты использования этой методики проанализированы в сроки от 1 до 10 лет у 34 пациентов и оказались положительными в 94 % случаев. Это позволяет предлагать разработанный способ лечения ранних стадий АНГБК для дальнейшего внедрения.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.285.1-5 + Р457.286.5 + Р457.845.1-387

Рубрики:

Операції в ділянці тазового пояса, тазостегнового суглоба і стегна

Шифр НБУВ: Ж24159 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.845.1-1 + Р458.285.1-5 + Р458.286.5

Рубрики:

Операції в ділянці тазового пояса, тазостегнового суглоба і стегна

Деформації і функціональні порушення кульшового суглоба і стегна

Протезування нижніх кінцівок

Шифр НБУВ: Ж25344 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.845.1

Рубрики:

Операції в ділянці тазового пояса, тазостегнового суглоба і стегна

Шифр НБУВ: Ж26813 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Анестезия в хирургии тазобедренного сустава проблематична из-за возраста и сопутствующих заболеваний пациентов, необходимости надежной интраоперационной и послеоперационной аналгезии, тромбопрофилактики. Поэтому спинальная или эпидуральная блокады довольно популярны, однако с ними сопряжены серьезные риски - брадикардия, артериальная гипотензия, угнетение дыхания, постпункционная головная боль, эпидуральная гематома или абсцесс и т. д. Блокады периферических нервов как одноразовые, так и продленные (через катетер), включающие поясничное сплетение и седалищный нерв, имеют ряд преимуществ перед спинальной и эпидуральной анестезией. Для наиболее эффективной блокады поясничного сплетения в псоас-компартменте предложено несколько доступов. Цель работы - оценить распространение местного анестетика после блокады в псоас-компартменте доступом Capdevila. У 21-го взрослого пациента продленные блокады псоас-компартмента через катетер в поясничном сплетении использованы как компонент интра- и послеоперационной аналгезии при эндопротезировании тазобедренного сустава. При завершении операции в катетер вводили 10 мл 1 % лидокаина и 10 мл контрастного вещества (йогексола). Затем выполняли стандартную передне-заднюю рентгенографию с последующей оценкой распространения контраста вдоль тел позвонков. Распространение контрастного вещества по спинальным сегментам LIII и LIV обнаружено у всех (100 %) пациентов, LV - у 7-ми (33 %), LII - у 5-ти (24 %), а по всем, включая LI и SI, - лишь у 2-х (10 %). Кроме того, выявлено 2 рентгенографических паттерна: у 8-ми (38 %) пациентов контрастное вещество распространялось равномерно вдоль позвоночника, а у 13-ти (62 %) концентрировалось преимущественно около тел позвонков LIII и LIV. Выводы: 20 мл раствора всегда охватывают спинальные сегменты LIII и LIV, остальные сегменты могут нуждаться в дополнительной блокаде.

Розглянуто одне з актуальних питань при інвазивних втручаннях - післяопераційне знеболювання. Наведено дані щодо ефективності планового застосування декскетопрофену (препарат Кейвер) як засобу, що може нівелювати періоди неадекватної аналгезії у травматологічних хворих, які перенесли ендопротезування кульшового суглоба. Доведено, що застосування декскетопрофену в схемі премедикації та у складі мультимодальної аналгезії в післяопераційному періоді у травматологічних хворих дозволяє досягти більш якісного знеболювання порівняно з аналгезією "за потребою" опіатами чи іншими нестероїдними протизапальними засобами, а також вагомо знизити потреби в наркотичних анальгетиках в післяопераційному періоді (зі 100 до 29,6 %).

Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.198.53 + Р457.845.1-387

Рубрики:

Пошкодження стегна

Операції в ділянці тазового пояса, тазостегнового суглоба і стегна

Шифр НБУВ: Ж16789 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.845.1 + Р458.285.1-5

Рубрики:

Операції в ділянці тазового пояса, тазостегнового суглоба і стегна

Деформації і функціональні порушення кульшового суглоба і стегна

Шифр НБУВ: Ж25344 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Комбінація блокади поперекового сплетення та блокади сідничного нерва виконувалась для операцій на кульшовому суглобі у 27 ортопедичних пацієнтів. Застосовувалась загальна доза 800 мг 1 % лідокаїну з додаванням бупренорфіну (1 мкг/кг). Моторний, сенсорний (за уколом) і симпатичний (за інфрачервоною термометрією шкіри) компоненти анестезії оцінювались через 5, 10, 15, 20, 120, 180, 240, 300, 360, 420, 480, 540, 600, 660 та 720 хв. Усі компоненти розвинулись за 20 хв і тривали щонайменше 5 год. Висновок: досліджений метод регіонарної анестезії може успішно застосовуватись у хірургії кульшового суглоба.

Мета роботи - аналіз впливу анестезії та післяопераційної (ПО) аналгезії на здатність пацієнтів рухатись після артропластики кульшового суглоба (КС). У 150 пацієнтів оцінювали дистанцію, яку вони проходили за 6 хв, протягом трьох діб після артропластики КС в залежності від методики інтраопераційної анестезії та ПО аналгезії. Пацієнти, яких оперували з використанням паравертебральної блокади в поєднанні з каудальною епідуральною анестезією, демонстрували кращі результати 6-хвилинного тесту в порівнянні з пацієнтами, яких оперували під загальною анестезією, в умовах провідникової анестезії та під спінальною анестезією. В післяопераційному періоді пацієнти, які одержували тривалу паравертебральну аналгезію, краще долали відстань за 6 хв порівняно з пацієнтами, яким застосовували системне введення опіоїдів та епідуральну аналгезію. Висновки: паравертебральна блокада сприяє ранньому фізичному відновленню пацієнтів після артропластики КС.

Одним из ключевых аспектов эндопротезирования тазобедренного сустава (ЭТС) при диспластическомкоксартрозе (ДК), обусловливающих долгосрочную стабильность ацетабулярного компонента (АК) и успешность операции, является реконструкция вертлужной впадины (ВВ). Среди параметров, определяющих хирургическую тактику реконструкции ВВ, на первый план выходит костный массив ее медиальной стенки (МС) в проекции формирования имплантационного ложа эндопротеза. Цель работы - оценка состояния костного массива медиальной стенки ВВ в проекции имплантационного ложа АК в норме и при ДК, определение его взаимосвязи с показателями сферичности и секторального дефицита ВВ на основании МСКТ-морфометрии. Проведено комплексное сравнительное МСКТ-морфометрическое исследование 32 тазобедренных суставов без признаков патологии и 65 с ДК (Crowe I - 26 (40,0 %), Crowe II - 23 (35,4 %), Crowe III - 16 суставов (24,6 %)). Оценивали толщину медиальной стенки ВВ в проекции ложа круглой связки и зоны имплантации АК по предложенной методике, корреляцию с показателями краниальной миграции головки бедренной кости, угла сферичности ВВ в горизонтальной плоскости. Установлено, что на рутинной рентгенограмме таза в точке, соответствующей центру ложа круглой связки, изображение является проекционным и не соответствует истинному значению толщины кости, определяемому в ходе реконструкции МСКТ-изображения согласно представленной методике. Абсолютная толщина МС ВВ в проекции ложа круглой связки/имплантационного ложа эндопротеза составили: в норме - 4,3 мм [3,3; 4,8] / 7,2 мм [6,2; 7,8], при Crowe I - 9,95 мм [7,5; 11,6] / 11,85 мм [9,8; 13,5], Crowe II - 15 мм [11,7; 17,3] / 15,7 мм [13,5; 17,3], Crowe III - 15,45 мм [13,7; 19,8] / 16,05 мм [12,8; 20,2]. Показатели корреляционной связи толщины МС ВВ в зоне имплантации с показателями краниальной миграции головки и угла сферичности ВВ составили r = 0,36 (p = 0,006) и r = 0,36 (p = 0,007) соответственно. Выводы: слабые корреляционные связи толщины медиальной стенки ВВ с показателями сферичности и секторального дефицита ВВ обусловливают необходимость изолированной оценки данного критерия при определении хирургической тактики тотального ЭТС. Исходя из недоступности его оценки с использованием рутинной двухплоскостной рентгенографии, применение МСКТ-морфометрии области тазобедренных суставов по предложенной методике является клинически ценным и рекомендовано к включению в программу предоперационного обследования пациентов с диспластическим коксартрозом.

Одним из ключевых аспектов эндопротезирования тазобедренного сустава (ЭТС) при диспластическомкоксартрозе (ДК), обусловливающих долгосрочную стабильность ацетабулярного компонента (АК) и успешность операции, является реконструкция вертлужной впадины (ВВ). Среди параметров, определяющих хирургическую тактику реконструкции ВВ, на первый план выходит костный массив ее медиальной стенки (МС) в проекции формирования имплантационного ложа эндопротеза. Цель работы - оценка состояния костного массива медиальной стенки ВВ в проекции имплантационного ложа АК в норме и при ДК, определение его взаимосвязи с показателями сферичности и секторального дефицита ВВ на основании МСКТ-морфометрии. Проведено комплексное сравнительное МСКТ-морфометрическое исследование 32 тазобедренных суставов без признаков патологии и 65 с ДК (Crowe I - 26 (40,0 %), Crowe II - 23 (35,4 %), Crowe III - 16 суставов (24,6 %)). Оценивали толщину медиальной стенки ВВ в проекции ложа круглой связки и зоны имплантации АК по предложенной методике, корреляцию с показателями краниальной миграции головки бедренной кости, угла сферичности ВВ в горизонтальной плоскости. Установлено, что на рутинной рентгенограмме таза в точке, соответствующей центру ложа круглой связки, изображение является проекционным и не соответствует истинному значению толщины кости, определяемому в ходе реконструкции МСКТ-изображения согласно представленной методике. Абсолютная толщина МС ВВ в проекции ложа круглой связки/имплантационного ложа эндопротеза составили: в норме - 4,3 мм [3,3; 4,8] / 7,2 мм [6,2; 7,8], при Crowe I - 9,95 мм [7,5; 11,6] / 11,85 мм [9,8; 13,5], Crowe II - 15 мм [11,7; 17,3] / 15,7 мм [13,5; 17,3], Crowe III - 15,45 мм [13,7; 19,8] / 16,05 мм [12,8; 20,2]. Показатели корреляционной связи толщины МС ВВ в зоне имплантации с показателями краниальной миграции головки и угла сферичности ВВ составили r = 0,36 (p = 0,006) и r = 0,36 (p = 0,007) соответственно. Выводы: слабые корреляционные связи толщины медиальной стенки ВВ с показателями сферичности и секторального дефицита ВВ обусловливают необходимость изолированной оценки данного критерия при определении хирургической тактики тотального ЭТС. Исходя из недоступности его оценки с использованием рутинной двухплоскостной рентгенографии, применение МСКТ-морфометрии области тазобедренных суставов по предложенной методике является клинически ценным и рекомендовано к включению в программу предоперационного обследования пациентов с диспластическим коксартрозом.

Виконано оцінку ефективності закриття дефекту капсули кульшового суглоба поліпропіленовою сіткою на підставі аналізу напружено-деформованого стану моделей фіксації розрізу системи капсула - головка ендопротеза.

Представлено вирішення актуальної проблеми сучасної анестезіології - підвищення ефективності та безпечності реґіонарної анестезії при операціях ендопротезування кульшового суглоба шляхом розробки алгоритму вибору оптимального варіанту на підставі топографоанатомічних і клінічних досліджень. Експериментальна частина роботи включала моделювання на 44 трупах реґіонарних блокад: каудальної, поперекової паравертебральної та у псоаскомпартменті - водним розчином метиленової синьки та рентгенологічним контрастом. Клінічна частина роботи включала 398 дорослих пацієнтів, яким здійснили ендопротезування кульшового суглоба в умовах шістьох варіантів інтраопераційної анестезії та післяопераційної аналгезії. Доведено переваги реґіонарних методів знеболювання за їх впливом на гемодинаміку, біохімічні стрес-маркери, системну запальну відповідь, систему гемостазу, інтенсивність болю, можливість ранньої реабілітації, кількість ускладнень і небажаних явищ. У результаті дослідження розроблено алгоритм вибору оптимальних методів інтра- та післяопераційного реґіонарного знеболювання та їх комбінацій при ендопротезуванні кульшового суглоба.