Зроблено порівняльний аналіз 2-х комплексів фізичної реабілітації у лікуванні хворих дітей з кривошиєю 1-го місяця життя.

Сделан сравнительный анализ 2-х комплексов физической реабилитации в лечении больных с кривошеей у детей 1-го месяца жизни.

Сomparative analysis of two complexes of physical rehabilitation for patient infeats having life torticollis at the children of 1-го month.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.458.22-54

Рубрики:

Деформації і функціональні порушення ділянки шиї у дітей

Шифр НБУВ: Ж14976 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На сучасному рівні розглянуто основні питання патогенезу, клініки, діагностики, лікування, профілактики та диспансеризації природженої м'язової кривошиї. Запропоновано класифікацію набутих форм кривошиї. Увагу приділено синдрому Шерешевського - Тернера, хворобі Шпренгеля. Висвітлено особливості лікування набутої компенсаторної форми кривошиї у хворих з вадами зору.

На современном уровне рассмотрены основные вопросы патогенеза, лечения, профилактики и диспансеризации врожденной мышечной кривошеи. Предложена классификация приобретенных форм кривошеи. Внимание уделено синдрому Шерешевского - Тернера, болезни Шпренгеля. Освещены особенности лечения приобретенной компенсаторной формы кривошеи при патологии зрения.

Висвітлено актуальні питання фізичної реабілітації дітей першого року життя, які хворіють на вроджену м'язову кривошию, розкрито сучасні погляди на етіопатогенез і клінічні прояви цього захворювання. Розглянуто базову програму фізичної реабілітації, яка містить загальні підходи до проведення реабілітаційних заходів, визначає реабілітаційні завдання та розкриває організаційні особливості їх проведення. Наведено методичні вказівки щодо їх практичної реалізації. Запропоновано критерії оцінювання ефективності реабілітаційних заходів і здійснення фізичної реабілітації з урахуванням вікових періодів розвитку дитини першого року життя.

Травматичні пошкодження у новонарождених займають третє місце у структурі захворювань з перевагою хребетної родової травми. Закрита направлена ангіо-міопластика гирла хребетної артерії дає можливість підвищити ефективність надання швидкої нейрохірургічної допомоги новонарожденим з родовою травмою шийного відділу хребта та посттравматичною церебральною ішемією при стенотичних (ангіоспазм) та природжених ураженнях хребетної артерії в умовах порушеного колатерального кровообігу з розімкненням артеріального вілізієвого кола. Це дозволяє знизити ризик появи лейкоенцефаломаляції з покращанням гемодинамічних показників у вертебро-базилярному басейні, зменшити число ускладнень та несприятливих результатів інтра-післяопераційного періодів.

Висвітлено особливості застосування засобів фізичної реабілітації з метою подолання проявів вродженої м'язової кривошиї в дітей раннього віку.

Вперше розраховано інформативність різних показників у визначенні ступеня тяжкості ротаційного підвивиху атланта. Кожний показник розбито на градації, розраховано їх інформативність та діагностичні коефіцієнти. Уточнено дані нормальної променевої анатомії верхньошийного відділу хребта (ВШВХ) у новонароджених, дітей молодшого та дошкільного віку. Визначено абсолютні розміри різних елементів ВШВХ і на їх основі відносні індекси та коефіцієнти, проведено порівняння одержаних даних як у віковому аспекті, так і різних методик в одній віковій групі. Встановлено можливості магнітнорезонансної томографії та ультрасонографії в діагностиці спінальної пологової травми у доношених новонароджених і дітей першого року життя.

Подано результати практичної апробації розробленої програми фізичної реабілітації дітей першого року життя з природженою м'язовою кривошиєю. Обгрунтовано, що ефективність використання індивідуалізованих програм фізичної реабілітації в дітей різних вікових категорій з природженою м'язовою кривошиєю має вірогідно кращий вплив на зміни показників морфофункціонального статусу, зменшення кута нахилу голови, збільшення рухливості шийного відділу хребта, вирівнювання параметрів біоелектричної активності однойменних грудинно-ключично-соскоподібних м'язів, ніж загальновживані підходи до фізичної реабілітації. Обгрунтовано засоби індивідуалізації фізичної реабілітації дітей першого року життя з природженою м'язовою кривошиєю шляхом застосування адекватних станові дитини прийомів масажу, лікувальної та редресувальної гімнастики, рефлекторних, пасивних, активних, дихальних вправ, лікувальних положень й укладань, фізіотерапевтичних процедур, які більше, ніж загальновживаний комплекс засобів, сприяють зменшенню кута нахилу голови та виявлених деформацій, збільшенню рухливості шийного відділу хребта, "вирівнюванню" параметрів біоелектричної активності однойменних грудинно-ключично-соскоподібних м'язів.

Мета дослідження - вивчення клініко-інструментальних критеріїв ефективності диференційованого використання різних терапевтичних схем і створення алгоритму лікування дітей із ПВН на тлі патології ШВХ. Дітей з ПВН, у яких було виявлено нестабільність або/та хондродистрофічні зміни ШВХ (92 дитини), було рандомізовано для одержання лікування на 2 групи (основна - 62 дитини, та 30 - група контролю). Обидві групи одержали по 2 курси лікування протягом 6-ти міс і стаціонарне лікування (10 днів) та протирецидивне лікування (3 міс). Всі діти за умов стаціонару одержали базисну терапію. Також, діти основної групи пройшли курс метамерної рефлексотерапії (10 днів) з уведенням мікродоз (по 0,1 - 0,2 мл) ноотропного препарату та ціанокоболаміну в градієнтні рефлексогенні зони сегментів С1 - С6. Діти групи контролю одержували ноотропний препарат внутрішньом'язово (10 днів). Протирецидивна терапія обох груп включала прийом вазоактивного препарату 4 тиж, вітамінно-мінерального комплексу 3 тижні, лікувальну фізкультуру, комірець Шанца. Оцінку стану мозкової гемодинаміки проводили за методом РЕГ, стан активності центральної нервової системи вивчали за допомогою ЕЕГ, об'єктивізацію показників активності м'язів шиї та плечового пояса проводили за допомогою методу поверхневої електроміографії з вирахуванням коефіцієнта адекватності (КА). Після 2-х курсів метамерної рефлексотерапії на тлі базисного лікування стабілізувався клінічний стан пацієнтів і нормалізувався АТ у 90 % хворих, запаморочення та непритомність відзначалися лише в 2 - 7 % пацієнтів, зменшилась у 7 разів кількість дітей зі скаргами на болісні відчуття у спині, оніміння в руках, шум у вухах, у 5 разів із болісною пальпацією паравертебральної ділянки, напруженням м'язів шиї та плечового пояса, у 3,5 разу - з обмеженням та хрустом у ШВХ. Також у 60 % дітей відбулася нормалізація судинного тонусу, удвічі зменшилася кількість дітей з утрудненням венозного відтоку, у 2,5 разу рідше відзначалися зміни біоелектричної активності (БЕА) іритативного характеру, у 31,5 % дітей не виявлено асиметричних змін активності м'язів, за КА виявлено позитивні зміни в мимовільній та немимовільній активності та високу здатність м'язів до відновлення. На підставі одержаних даних (після 2-х курсів метамерної рефлексотерапії) створено алгоритм диференційованого підходу до лікування пароксизмальної вегетативної недостатності в дітей залежно від наявності патології в шийному відділі хребта.

Проведено клинико-инструментальное обследование 133 детей с целью верификации диагностических критериев у подростков с цефалгическим синдромом на фоне диспластической нестабильности шейного отдела позвоночника (ШОП). Исследования показали, что одним из ведущих проявлений диспластической нестабильности ШОП является цервикогенный цефалгический синдром. Генез цервикогенной головной боли у пациентов с диспластической нестабильностью ШОП является сосудистым. В основу характера клинических проявлений, развивающихся на фоне диспластической нестабильности ШОП, заложена анатомо-функциональная патология экстракраниальных сосудов шеи и позвоночно-двигательных сегментов.

Викладено основні питання щодо реабілітації дітей з нестабільністю шийного відділу хребта на тлі недиференційованої дисплазії сполучної тканини. Особливу увагу приділено програмам диференційованої кінезотерапії залежно від віку пацієнта та супутньої патології. Наведено результати застосування лікувально-реабілітаційних комплексів у дітей з нестабільністю шийного відділу хребта.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.458.22-43 + Р733.458.25-43

Рубрики:

Деформації і функціональні порушення ділянки шиї у дітей

Деформації і функціональні порушення хребта у дітей

Шифр НБУВ: РА452288 Пошук видання у каталогах НБУВ