Показано виробництво зерна продовольчих і фуражних культур у світі і структура зернового балансу.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х916.148(4/5СНГ) + У532.515.1-592

Рубрики:

Торгівля окремими видами товарів

Виробництво зерна (зернове господарство) <світова економіка сільського господарства>

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено проблеми економіки світового виробництва білкових ресурсів. Проаналізовано закономірності світового та вітчизняного виробництва білка, особливості його структури, розподілу за континентами та країнами. Розглянуто питання головних складових білкового ресурсного потенціалу сучасної цивілізації, що впливають на формування продовольчого забезпечення населення країн з різним рівнем економічного розвитку та споживання білка з розрахунку на душу населення. Розглянуто особливості торгівлі білковмісними культурами, а також основних маркетингових каналів і кон'юнктури цін.

Освещены проблемы экономики мирового производства белковых ресурсов. Проанализированы закономерности мирового и отечественного производства белка, особенности его структуры, распределения по континентам и странам. Рассмотрены вопросы главных составляющих белкового ресурсного потенциала современной цивилизации, которые влияют на формирование продовольственного обеспечения населения стран с разным уровнем экономического развития и потребления белка в расчете на душу населения. Рассмотрены особенности торговли белкосодержательными культурами, а также основных маркетинговых каналов и конъюнктуры цен.

Висвітлено соціально-економічні проблеми розвитку зернового господарства в світі, питання торгівлі та зовнішньо-економічних зв'язків країн в аспекті експорту й імпорту зерна. Розглянуто пропозицію та ефективність виробництва жита, ячменю, вівса, кукурудзи, круп'яних і зернобобових культур. Проаналізовано особливості адаптації галузі до новітніх глобальних загроз агроекологічного, демографічного, кліматичного, економічного характеру. Визначено концептуальні засади вибору стратегії й альтернативних параметрів виробництва зерна в Україні.

Освещены социально-экономические проблемы развития зернового хозяйства в мире, вопросы торговли и внешне-экономических связей стран в акспекте экспорта и импорта зерна. Рассмотрены предложение и эффективность производства ржи, ячменя, овса, кукурузы, крупяных и зернобобовых культур. Проанализированы особенности адаптации отрасли к новейшим глобальным угрозам агроэкологического, демографического, климатического, экономического характера. Определены концептуальные основы выбора стратегии и альтернативных параметров производства зерна в Украине.

Проаналізовано виробництво продовольчого зерна в основних країнах-виробниках. За деякого зниження виробництва пшениці на душу населення значно зросло виробництво рису в головних проблемних регіонах світу по забезпеченню продовольством.

Досліджено білковий ресурсний потенціал сучасної цивілізації, визначено закономірності виробництва харчового білка, його структуру. Розроблено економічну модель формування продовольчих білкових ресурсів на світовому та національному рівнях. Показано випереджуючий ріст світового виробництва продовольчих білкових ресурсів у порівнянні з ростом чисельності населення, виявлено вплив рівня та структури споживання білка на тривалість життя людини. Визначено місце України у світових ресурсах продовольчого білка. Започатковано новий науковий напрям - економіку високобілкових рослинних ресурсів. На підставі дослідження балансів високобілкових рослинних ресурсів визначено основні напрями їх використання на світовому, національному рівнях та у групах країн з різним рівнем економічного розвитку. Вивчено процес формування ринків високобілкових рослинних ресурсів, основні маркетингові канали та кон'юнктуру цін. Вивчено ретроспективу та сучасний стан виробництва білка в Україні. Розкрито резерви нарощування виробництва білка до задоволення повної потреби населення у даному продукті за рахунок підвищення ефективності формування власних високобілкових рослинних джерел.

Викладено теоретико-концептуальні основи стратегії формування соєвого підкомплексу як складової вітчизняного АПК. Висвітлено методико-прикладні аспекти й особливості організації системи аграрного маркетингу в соєвиробництві. Охарактеризовано розвиток соєпродуктів в Україні та світі. Розглянуто основні складові державної політики на ринку сої. Приділено увагу формуванню організаційно-економічного механізму функціонування соєвиробництва.

Рассмотрено значение продовольственной безопасности для экономики высокоразвитых стран мира, проанализированы данные мирового рынка пшеницы. Приведены сравнительный анализ производительности зерна в России и США, а также рекомендуемые меры сдерживания возможного роста издержек производства зерна в Российской Федерации.

Досліджено взаємозв'язок між світовими фіючерсними ринками кукурудзи та фізичним ринком кукурудзи в Україні. Аналізуючи, систематизуючи та узагальнюючи інформацію про світовий ринок кукурудзи, зроблено висновки про високу ступінь інтеграції України в систему ціноутворення на світових ринках аграрних товарів. У результаті дослідження виявлено високій ступінь кореляції між цінами на українському ринку кукурудзи та цінами на світових референтних ф'ючерсних ринках кукурудзи. Виявлено причинний зв'язок між ринками, що свідчить про необхідність урахування розвитку цінової ситуації на даних ринках для точного прогнозування. Перспективами подальших досліджень у даному напрямку можуть бути дослідження базису між фізичним та ф'ючерсним ринком та впливу державного регулювання ринку зерна в Україні на його ступінь кореляції зі світовими референтними ринками.

Представлено сравнение себестоимости производства кукурузы методами обрезки и обмолота. Перед обмолотом початки кукурузы замораживают жидким азотом. Стоимость производства кукурузы методом обрезки - 73,7 злотых/т, методом обмолота - 97,8 и 95,8 зл/т, в зависимости от варианта покупки или аренды техники для применения жидкого азота. Расчеты показывают, что наиболее затратная стадия производства методом обмолота (порядка 88 %) - замораживание початков. При том же объеме затраченного труда метод обрезки является более выгодным. Но за счет возможности круглогодичного использования, более высокой эффективности процесса и качества получаемого продукта метод обмолота может стать более выгодным, чем метод обрезки.

Досліджено теоретичні положення та уточнено понятійно-категоріальний апарат щодо сутності логістики, системного підходу щодо розгляду логістичних функцій та змісту поняття ефективності. Обгрунтовано методологічні підходи щодо вирішення проблеми підвищення ефективності логістичних систем з розробкою відповідних методичних засад у галузевому розрізі. Виявлено фактори, що формують синергетичний ефект логістичних систем у зернопродуктовому підкомплексі АПК і потенційні резерви зниження логістичних витрат. Проаналізовано кількісні параметри та організаційно-економічні умови функціонування логістичних систем галузевих підприємств. Оцінено економічну ефективність галузі, обгрунтовано концептуальні підходи та розроблено пропозиції щодо структурно-функціонального й інституційного забезпечення механізму ефективного розвитку зернового ринку. Запропоновано інтегровану емпіричну модель ефективного розвитку зернової логістики в Україні та визначено потенційні можливості й умови інтеграції підприємств зернопродуктового підкомплексу АПК у світові логістичні системи.

Досліджено теоретичні положення та удосконалено понятійно-термінологічний апарат щодо сутності логістики, системного підходу до розгляду логістичних функцій і змісту поняття ефективності систем стосовно нових умов господарювання. Обгрунтовано методологічні підходи до вирішення проблеми підвищення ефективності логістичних систем з подальшою розробкою відповідних методичних засад у галузевому розрізі. Виявлено фактори, що формують синергетичний ефект логістичних систем на ринку зерна та продуктів його переробки й потенційні резерви зниження логістичних витрат. Проаналізовано кількісні параметри та організаційно-економічні умови функціонування логістичних систем у зернопродуктовому підкомплексі АПК України, надано оцінку економічної ефективності зазначеної галузі. Охарактеризовано концептуальні підходи та розроблено пропозиції щодо структурно-функціонального й інституційного забезпечення механізму ефективного розвитку ринку зерна та продуктів його переробки. Запропоновано інтегровану емпіричну модель ефективного розвитку зернової логістики в Україні та з'ясовано потенційні можливості й умови інтеграції вітчизняного зернопродуктового підкомплексу АПК у світові логістичні системи.

Вивчено та проаналізовано норми вітчизняного та міжнародного стандарту Комісії Кодекс Аліментаріус на зерно пшениці, зокрема, за показниками якості (натура, вологість, зернова та сміттєва домішки, сажкове зерно тощо) й безпечності (наявність і концентрація токсичних металів, мікотоксинів, радіонуклідів і їх ізотопів, пестицидів). На основі проведеного аналізу визначено перспективні шляхи для перегляду та гармонізації національного стандарту з міжнародними нормами.

Зазначено збільшення частки України у світовій структурі експорту зерна. Розраховано середнє значення темпу зростання експорту української пшениці та кормового зерна, що випереджає аналогічний світовий показник. Доведено, що від обсягів експорту українського зерна залежить продовольче забезпечення окремих країн і регіонів. Визначено, що позитивною стороною зростання зернового експорту є збільшення надходження валютної виручки, негативною - втрата доданої вартості та скорочення використання зерна для внутрішніх потреб. Мета роботи - обгрунтування теоретико-методологічних положень розвитку ринку зерна, дослідження стану, закономірностей, перспектив розвитку ринку зерна національного та регіонального характеру та розробка практичних рекомендацій з удосконалення організаційно-економічного механізму його регулювання через узагальнення концептуальних підходів та імплементації зарубіжного досвіду. Доведено, що із виробництвом зернової продукції пов'язують вирішення глобальної продовольчої проблеми. Наразі суть цієї проблеми зводиться до того, що темп приросту населення планети випереджає темп приросту виробництва зерна. Поряд з цим обгрунтовано, як посилюється негативний вплив деструктивних чинників на сільськогосподарське виробництво - скорочення площі земель придатних для аграрного виробництва через забудову та опустелення, зростання дефіциту прісної води, зростання частоти повеней, посух та пожеж та збільшення ареалів їх поширення тощо. Висновки: при збереженні існуючих демографічних та кліматичних тенденцій зростають ризики продовольчої небезпеки навіть для країн, які традиційно були і є постачальниками зернової продукції на світовий ринок. Для України такі ризики пов'язані з тим, що поглиблення інтеграції її економіки в світову послаблює можливості державної адміністрації впливати на перерозподіл та рух продовольства на відповідному національному ринку - політика фритредерства є основою неоліберальної доктрини глобалізації економіки. За найгіршого сценарію власниками вирощеної в Україні зернової продукції будуть закордонні агрохолдинги ТНК, які без обмежень вивозитимуть її за межі країни, провокуючи гострий дефіцит продовольства на внутрішньому ринку з усіма негативними наслідками.