Вміщено документи ООН щодо відзначення 50-ї річниці Загальної декларації прав людини, статті загальнотеоретичного та прикладного характеру з актуальних проблем здійснення в Україні прав та свобод людини і громадянина. Подаються матеріали стосовно характеристики деяких історичних джерел формування уявлень щодо прав, свобод і обов'язків людини. Висвітлюється досвід викладання і вивчення курсу прав людини в навчальних закладах.

Розглянуто інституційні та функціональні особливості побудови контрольного механізму Конвенції про захист прав і основних свобод людини та його завдання. Проаналізовано доктринальні та практичні підходи до проблеми функціонування цього механізму. Розкрито роль міжнародного контролю в процесі реалізації норм міжнародного права, зокрема, в галузі прав людини. Надано характеристику компетенції та функцій контрольних органів, розкрито особливості їх взаємодії. Досліджено функціональні взаємозв'язки між Європейським судом з прав людини та Комітетом міністрів Ради Європи, а також актуальні питання подальшого підвищення ефективності контрольного механізму. Розкрито зміст поняття "прецедентна практика Суду", а також міжнародно-правову природу його рішень. Досліджено шляхи впливу Конвенції на національне право її держав-учасниць, зокрема, в контексті виконання рішень Європейського суду з прав людини.

Визначено вплив правової глобалізації на судову владу в Україні. Розкрито гуманістичні засади сучасного правового порядку. Вивчено джерела виборчого права України. Викладено сучасні аспекти розгляду зовнішньоекономічних спорів у міжнародному комерційному арбітражі та державних судах. Досліджено вплив процесуального права на головне призначення цивільного судочинства як вектора у визначенні його ефективності. Висвітлено актуальні питання розвитку банківського кредитування в Україні. Розкрито місце і роль європейських принципів належного урядування в національному законодавстві про звернення. Визначено історичний аспект законодавчого закріплення принципів фінансового контролю. Вивчено адміністративно-правові засади взаємодії органів юстиції України з судами загальної юрисдикції та органами місцевого самоврядування. Проаналізовано законодавство щодо поняття "старість" у контексті злочину залишення в небезпеці.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х911.34-3 + Х839(4УКР)030.6 + Х891.9(4УКР)8

Рубрики:

Загальна декларація прав людини

Цивільне і торгове право окремих країн

Судоустрій окремих країнах

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х911.34-3 + Х809(4УКР)3

Рубрики:

Загальна декларація прав людини

Державне право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розкрито правову основу забезпечення соціальних прав внутрішньо переміщених осіб за умов антитерористичної операції в Україні. Викладено міжнародно-правові аспекти прав людини в інформаційному суспільстві. Висвітлено етичні проблеми захисту прав і свобод користувачів Інтернету. Визначено місце і роль міжнародних стандартів прав і свобод людини в діяльності Національної поліції України. Досліджено вплив корупційної складової на реалізацію фіскальної політики держави за умов бюджетної децентралізації. Подано адміністративно-правову характеристику обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів. Вивчено міжнародний досвід участі поліцейських підрозділів в охороні громадського порядку під час проведення спортивних заходів. Проаналізовано застосування рішень Європейського суду з прав людини адміністративними судами України. Розглянуто діяльність прокуратури щодо забезпечення прав і свобод громадян у сфері адміністративної юрисдикції.

Розглянуто категорії загальних принципів та їх роль для адміністративно-телекомунікаційного права. Наведено дефініції "принцип", "принципи права" та безпосередньо "загальні принципи права", висвітлено окремі результати дослідження щодо суті загальних принципів права й адміністративно-правових принципів. Загальними принципами права визначено принципи, котрі постають притаманними праву загалом, такими, що діють у межах усіх галузей й інститутів права. Зауважено, що загальні принципи поширюються на всі правові галузі й інститути, а також завдяки загальним принципам формуються основи не лише тлумачення й втілення в життя правових положень законодавства, однак і безпосередньо процедури нормотворчості. До системи загальних принципів права було зараховано принципи правової визначеності, добросовісності, пропорційності, розумності, верховенства права та закону, рівності громадян перед законом, взаємної відповідальності держави та громадянина, гуманізму та справедливості у взаємовідносинах поміж державою й громадянами. Проведено дослідження практики Європейського суду з прав людини стосовно принципів права. Нормативним документом, у межах якого закріплюється головний принцип міжнародного права інформатизації та телекомунікацій, можна визнати Загальну декларацію прав людини. Адміністративно-телекомунікаційне право засновується на певній сукупності принципів. Значення процесу визначення принципів телекомунікаційного права визначено як сприяння на об'єднання, організацію та створення ієрархії правових положень телекомунікаційного права. Визначено, що принципи адміністративно-телекомунікаційного права формуються, з одного боку, під впливом загальних принципів, а з іншого - з огляду на цілі телекомунікаційного права. Зроблено висновок, що українські принципи телекомунікаційного права засновуються на базових, загальних принципах як теорії права, так і безпосередньо адміністративного права. Вони засновуються на конституційних правових положеннях, що закріплюють телекомунікаційні права й свободи, реалізують гарантування їх втілення в життя, а також на специфічних рисах і правових властивостях телекомунікацій як об'єкта правових відносин.

Визначено особливості регулювання права осіб похилого віку на соціальний захист на міжнародно-правовому рівні, охарактеризовано основні міжнародно-правові акти у цій сфері. Серед міжнародно-правових актів, які мають значення для соціального захисту осіб похилого віку, названо такі: загальна Декларація прав людини, Європейська соціальна хартія, Міжнародний план дій з проблем старіння, прийнятий Першою всесвітньою асамблеєю з проблем старіння у 1982 р., Принципи ООН щодо літніх людей, Декларація з проблем старіння. Аналіз міжнародних документів свідчить, що їх основна мета полягає у гарантуванні кожній людині безпечної та гідної старості, належної можливості доступу осіб похилого віку до товарів та послуг, медичної допомоги, у забезпеченні можливості брати активну участь у житті суспільства як повноправний його член.