На основе сравнительного анализа рассмотрены вопросы организации и деятельности органов прокуратуры Украины, Российской Федерации и США: законодательство о прокуратуре, участие прокуроров в рассмотрении дел судами и в гражданском судопроизводстве, взаимоотношения прокуроров и др.

На підставі конституційних норм і законодавчих актів зроблено порівняльний аналіз інститутів прокуратури України та прокуратур європейських держав постсоціалістичної системи, визначено їх роль і місце у системі державної влади, висвітлено функції, завдання, принципи організації та діяльності. Наведено тексти законів про прокуратуру Болгарії, Угорщини, Македонії, Польщі, Румунії, Словаччини, Словенії, Хорватії та Чехії.

Концептуально висвітлено правові проблеми становлення України, зокрема, творення вільних і справедливих президентських, парламентських і місцевих виборів. Розглянуто судову систему США, виконано порівняльний аналіз особливостей юридичної освіти США, континентальної Європи та Англії.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х892.19(4УКР)176.2 + Х892.19(4УКР)189.4 + Х999.891

Рубрики:

Цивільний процес окремих країн

Порівняльно-правовий аналіз судового права окремих держав

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розкрито зміст поняття системи судових і правоохоронних органів (ССІПО), науково обгрунтовано залежність і обумовленість організаційно-функціональної побудови ССІПО від особливостей національної правової системи певної правової сім'ї. Визначено типізацію ССІПО. Проаналізовано особливості ССІПО романо-германського (Франції, Німеччини) й англо-американського (Англії, США) типів. Розглянуто міжнародне співробітництво як одну з основних тенденцій розвитку сучасних ССІПО.

Раскрыто содержание понятия системы судебных и правоохранительных органов (ССИПО), научно обоснованы зависимость и обусловленность организационно-функционального построения ССИПО от особенностей национальной правовой системы определенной правовой семьи. Определена типизация ССИПО. Проанализированы особенности ССИПО романо-германского (Франции, Германии) и англо-американского (Англии, США) типов. Рассмотрено международное сотрудничество как одна из основных тенденций развития современных ССИПО.

Досліджено інститут судової влади та її організаційну форму - судову систему. Розкрито сутність поняття та наведено загальну характеристику судової системи, визначено її елементи й основні принципи формування (територіальності, спеціалізації, інстанційності). Розглянуто класифікацію судових систем світу. Проаналізовано особливості побудови та функціонування судової системи України, США, Канади, Великобританії, Франції, Німеччини, Австрії, Іспанії, Італії, Індії, Японії.

Исследован институт судебной власти и ее организационная форма - судебная система. Раскрыта сущность понятия и приведена общая характеристика судебной системы, определены ее элементы и основные принципы формирования (территориальности, специализации, инстанционности). Рассмотрена классификация судебных систем мира. Проанализированы особенности построения и функционирования судебной системы Украины, США, Канады, Великобритании, Франции, Германии, Австрии, Испании, Италии, Индии, Японии.

Здійснено порівняльно-правове дослідження теоретичних і практичних проблем щодо забезпечення прав і свобод осіб, що виникають у досудових стадіях в Україні та ФРН. Розглянуто теоретичні питання стосовно забезпечення суб'єктивних прав і свобод, процесуальні гарантії за умов запровадження досудового розслідування. Вивчено особливості забезпечення прав та інтересів осіб, що потерпіли від злочинних посягань, обвинувачених, свідків, інших учасників кримінального процесу зазначених країн. Проаналізовано законодавче врегулювання проведення слідчих дій і застосування заходів процесуального примусу. Сформульовано пропозиції, спрямовані на вдосконалення чинного кримінально-процесуального законодавства України з метою максимального захисту прав та інтересів осіб, що беруть участь у кримінальному судочинстві.

Проведено компаративне дослідження конституційно-правового статусу, організації та функціонування органів прокуратури в Словаччині, Польщі, Чехії та Україні. Вперше висвітлено еволюцію органів прокуратури даних країн з 1989 р. до сучасного періоду. Визначено причини та умови, що сприяли їх розвитку, розглянуто практичні та правові питання даного процесу. Визначено місце прокуратури в системі органів державної влади в названих державах, показано особливості та принципи її формування, встановлено специфіку субординаційних відносин, розглянуто проблеми забезпечення гарантій діяльності досліджуваної інституції й обгрунтовано шляхи їх вирішення. Здійснено порівняльну характеристику завдань і функцій прокуратури в Словаччині, Польщі, Чехії та Україні. Визначено переваги та недоліки окремих видів прокурорського реагування й обгрунтовано необхідність впровадження такої процедури в Україні як методу "застереження". З урахуванням досвіду діяльності органів прокуратури Словаччини, Польщі, Чехії та України сформульовано відповідні пропозиції щодо зміни та модифікації правових норм, які регулюють суспільні відносини, що визначають конституційно-правовий статус прокуратури України.

Досліджено правову природу, суть і зміст принципу незалежності та недоторканості суддів у кримінальному процесі України й Азербайджану. Проаналізовано процес становлення, а також розвиток цього принципу у кримінальному процесі даних країн. Вивчено та проаналізовано їх конституції та законодавство, міжнародно-правові акти про незалежність і недоторканість суддів. Досліджено проблеми сучасного стану та шляхи подальшого правового врегулювання принципу незалежності та недоторканості суддів у кримінальному процесі. Проаналізовано співвідношення даного принципу з іншими принципами кримінального процесу України й Азербайджану. Проведено порівняльно-правовий аналіз національного законодавства цих країн щодо незалежності та недоторканості суддів, рівня забезпечення та системи гарантії незалежності суддів, відповідність законодавства цих держав їх міжнародно-правовим зобов'язанням. Обгрунтовано необхідність удосконалення законодавства України й Азербайджану щодо притягнення суддів до юридичної відповідальності (дисциплінарної та кримінальної). Зроблено пропозиції законодавцям даних держав стосовно приведення правової бази щодо незалежності та недоторканості суддів у відповідності до міжнародних зобов'язань.

Наведено результати порівняльно-правового дослідження організації та функціонування сучасних систем правоохоронних органів. Розглянуто питання методології порівняльного правознавства та методики конкретного порівняльно-правового аналізу. Розкрито зміст поняття системи правоохоронних органів, а також науково обгрунтовано залежність і обумовленість організаційно-функціональної побудови системи правоохоронних органів особливостями національної правової системи та певної правової сім'ї, визначено типи систем правоохоронних органів. Висвітлено можливі шляхи використання позитивного досвіду організації та функціонування систем правоохоронних органів зарубіжних держав для вдосконалення системи правоохоронних органів України, зокрема, судової системи, прокуратури та міліції, зважаючи на її національні особливості.

Зроблено спробу здійснити комплексне порівняльно-правове дослідження цивільного позову у кримінальному процесі України та країн континентальної правової системи на прикладі Італії, Німеччини, Польщі, Росії, Франції. Обгрунтовано необхідність гармонізації кримінально-процесуальних норм, що визначають засади захисту майнових прав потерпілих від злочину осіб в Україні з аналогічними у країнах континентальної правової системи. На підставі чинного законодавства, з використанням доктринальних праць сформульовано пропозиції щодо визначення правової природи цивільного позову в кримінальному процесі України та країн зазначеної правової системи. Детально проаналізовано кожен його елемент. Визначено особливості суб'єктного складу даного позову. Охарактеризовано провадження за цивільним позовом у кримінальному процесі України та країн континентальної правової системи. За результатами аналізу сформульовано шляхи вирішення проблемних питань. Змодельовано проекти норм для доповнення й удосконалення чинного українського законодавства.

Освещены правовые основы организации и деятельности адвокатуры в различных странах мира в сравнительно-правовом аспекте, в частности, в США, Канаде, Великобритании, Германии, Франции и странах СНГ (Российской Федерации, Азербайджане, Армении, Казахстане, Кыргызстане, Таджикистане, Узбекистане). Освещена история развития института адвокатуры. Рассмотрены международные стандарты адвокатской этики, определен правовой статус адвоката в угловном и гражданском процессах, а также специализированных судах. Дана общая характеристика институциональной системы защиты прав человека в Европе. Освещены тенденции совершенствования законодательства Украины об адвокатуре в аспекте европейского опыта.

Висвітлено історичні особливості формування судових систем європейських країн та їх сучасного стану з метою визначення напрямків реформування судових органів України, приведення їх у відповідність до європейських стандартів. Досліджено понятійний апарат проблематики, принципи побудови судової системи сучасної демократичної країни, особливості судоустрою Великої Британії, Німеччини, Франції, Польщі, Латвії, Литви, Естонії, інших країн-членів ЄС і кандидатів у члени ЄС. Проаналізовано міжнародні норми, які закріплюють найбільш загальні положення щодо побудови національних судових систем і організації роботи судових органів, структуру та принципи діяльності Суду ЄС, порядку його взаємодії з національними судами країн-членів ЄС. Сформульовано пропозиції щодо подальшого реформування судової системи України.

Досліджено понятійний апарат проблематики та сформульовано визначення термінів "судова система", "принципи побудови судової системи", "суд". Доведено історичне значення принципу єдності судової системи та необхідність його використання в будь-якій державі незалежно від ступеня спеціалізації судів, форм державного устрою, розміру території як одного з факторів забезпечення єдності держави в цілому. Розроблено систему змін до нового законодавства України для його зміцнення. Проведено аналіз історичних етапів становлення судових систем України та європейських країн, принципів їх побудови. Класифіковано судові системи європейських країн за критерієм перебування у складі ЄС або ступеня близькості до входження до його складу. Запропоновано концепцію подальшого реформування судової системи України.

Висвітлено загальні положення управління в суді, питання доступу до правосуддя, організаційні аспекти управління діяльністю у суді. Наведено концепцію лідерства в управлінні судом, моделі судової культури в контексті наслідків їх функціонування. Увагу приділено питанням управління процесом проходження судових справ і документів, стратегічного планування в судах, організації їх безпеки й управління кадровим забезпеченням, використання інформаційних технологій у судах загальної юрисдикції та стандартів ефективності роботи судів першої інстанції для вдосконалення процесу надання послуг. Розкрито організаційно-правові засади діяльності архівних підрозділів судів, питання діловодства й обліково-статистичної роботи в судах. Проаналізовано роль суддівського самоврядування в організації роботи судів.

Досліджено основні етапи становлення та розвитку функцій прокуратури, виявлено спільне та відмінне у частині законодавчого закріплення функцій прокуратури в Україні і в Азербайджанській Республіці. З'ясовано тенденції формування сучасної моделі прокуратур даних країн. На основі комплексного порівняльно-правового аналізу чинних конституцій обох держав, їх законів про прокуратуру, процесуального законодавства та практики його застосування, законодавчого, практичного та наукового досвіду вивчено концептуальні проблеми оптимальної функціональної моделі прокуратури перехідного періоду.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х891.9(4Укр)15 + Х891.9(4Мол)15 + Х999.891

Рубрики:

Судоустрій окремих країнах

Порівняльно-правовий аналіз судового права окремих держав

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х891.9(4/5)8 + Х999.891

Рубрики:

Судоустрій окремих країнах

Порівняльно-правовий аналіз судового права окремих держав

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано заходи заохочення, які можуть застосовуватися до засуджених за законодавством України, Російської Федерації та Республіки Білорусь.

Викладено результати наукового аналізу емпіричного досвіду окремих держав Європи щодо імплементації в національні правові системи європейських стандартів організації діяльності судів загальної юрисдикції, забезпечення дотримання статусу професійного судді. Охарактеризовано європейські стандарти у відповідній сфері, зазначено етапи їх становлення. Досліджено правову регламентацію національних моделей ряду держав щодо набуття статусу професійного судді, звільнення з цієї посади, здійснення дисциплінарного провадження. На підставі компаративного аналізу законодавства окремих держав Європи та України запропоновано класифікацію моделей суддівського самоврядування за критерієм наявності у правових національних системах інституту уповноваженого органу, незалежного від законодавчої та виконавчої влади, не менше половини членів якого - судді, обрані у встановленому порядку іншими суддями на основі принципів, що гарантують максимальне представництво судової влади. Акцентовано увагу на невідповідності вітчизняної нормативної регламентації дисциплінарного стягнення у виді лише догани (ст. 88 Закону України "Про судоустрій і статус суддів") базовим європейським стандартам забезпечення дотримання статусу судді у демократичній державі, оскільки визначення тільки одного виду стягнення не відповідає вимозі пропорційності заходів впливу на порушника, що має передбачати не один, а принаймні кілька різновидів стягнення. Обгрунтовано доцільність створення у складі Верховного Суду України дисциплінарної палати у справах суддів, до компетенції якої слід віднести розгляд справ щодо актів Вищої ради юстиції; рішень Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; дій чи бездіяльності Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Визначено способи удосконалення нормативного регулювання проблемних питань та запропоновано проекти змін і доповнень до законодавства України.