Проаналізовано проблему забезпечення власної безпеки України за умов фактичного зниження оборонної могутності. У контексті зовнішньополітичних і власне військових загроз обгрунтовано тенденції, які перешкоджають становленню цільсної структури системи національної безпеки України.

Анализируется проблема обеспечения Украиной собственной безопасности в условиях фактического снижения оборонной мощи. Сквозь систему внешнеполитических и собственно военных угроз обосновываются тенденции, мешающие становлению цельной структуры системынациональной безопасности Украины

The problem of securing by Ukraine its safety in conditions of reducing the defensive power is analyzing. Through the system of outer politics and war menaces are basing the directions, that disturb the development of whole structure of system of national security of Ukraine

Розглянуто види оборони, проаналізовано та визначено позитивні й негативні тактичні характеристики позиційної, маневреної, активної, передової та мобільної оборони. Наведені теоретичні розробки військових фахівців США та країн-членів НАТО щодо організації й застосування різних видів оборони. Обгрунтовані умови застосування прихованої ударно-маневрової оборони та принципи її застосування.

The study results have made it possible to devise a methodology for the formation and adjustment of the Defense Forces Capabilities Catalog using (DFCC) cluster analysis and the developed tree-like system of basic indicators characterizing groups and subgroups (clusters). That enables stakeholders to form and adjust the DFCC with the proper quality, according to the uniform developed algorithm and defined identifiers (features). The methodology is intended for use by members of the Inter-Departmental Working Group on Defense Review, as well as working groups in the course of a separate review or capacity assessment. The DFCC was deconstructed into five levels of hierarchy, each of which contains interdependent typical tasks, organizational structures, and means (systems, complexes). The procedure is to analyze and clearly cluster individual capabilities of the defense forces according to certain features (requirements, characteristics) to group them and include them in the relevant groups, subgroups, and functional capabilities groups. A system of the indicators for the formation and adjustment of the DFCC has been proposed, as well as a conformity criterion based on the generalized indicator, which defines the level of formation (adjustment) of the DFCC. Seven steps of the procedure have been defined: from identifying individual capabilities based on their description (step 1) to verifying the acceptability of the results obtained (step 7) using the evaluation criterion and specially designed tables. The methodology was tested during a passive experiment in 2020 on the analysis of the current DFCC, which made it possible to identify a series of significant shortcomings in its structure and content.

Викладено результати одного з перших комплексних наукових досліджень, присвячених теоретико-правовим і практичним проблемам адміністративно-правового забезпечення оборони держави. З'ясовано сутність оборони держави як державно-правового явища та об'єкта адміністративного права. Досліджено поняття та складові адміністративно-правового забезпечення оборони. Висвітлено тенденції розвитку й особливості адміністративно-правових відносин у сфері оборони. Проаналізовано систему публічного управління обороною держави. Розглянуто діяльність суб'єктів адміністративно-правового забезпечення оборони щодо реалізації за допомогою адміністративного права функцій і повноважень у сфері забезпечення оборони держави. Розроблено науково обґрунтовані теоретичні висновки, практичні рекомендації та пропозиції щодо вдосконалення адміністративно-правового забезпечення оборони і військово-адміністративного законодавства з урахуванням вітчизняного та зарубіжного досвіду.

Вирішено проблему створення програмно-технічного комплексу (ПТК) автоматизованої системи ситуаційних центрів органів державної влади сектору безпеки і оборони (АС СЦ ОДВ СБО). Актуальність. Проблема створення для ОДВ СБО інтелектуальних СЦ в наш час є надзвичайно актуальною, адже СБО несе відповідальність за національну безпеку держави в цілому і окремо кожного громадянина. Постановка проблеми. У роботі розглядається система СЦ СБО для силових структур як багаторівнева, яка має три рівні управління - стратегічний (державний), оперативний та тактичний. Оскільки з технічної точки зору СЦ являє собою програмно-апаратний комплекс, призначений для персональної та колективної аналітичної роботи керівників (командирів), то дослідження проблеми створення типового ПТК є необхідною складовою досліджень, присвячених автоматизації цих структур. Мета роботи - дослідження основних вимог до типового ПТК та його складу, який повинен забезпечувати функціонування АС СЦ ОДВ СБО на стратегічному, оперативному та тактичному рівнях управління у силових структурах. Результати. Проаналізовано особливості та наведено вимоги, які висуваються до АС СЦ СБО. Розглядається просторова, організаційна, інформаційна, технічна та програмна інтеграція компонентів АС СЦ. Наведено вимоги до інформаційної, технічної та програмної сумісності компонентів АС СЦ. Наведено перелік типів АС, які розгортаються на різних рівнях управління. Показана узагальнена архітектура системи СЦ СБО, запропоновано склад математичного, технічного та програмного забезпечення, яке повинне входити до складу типового ПТК АС СЦ ОДВ СБО. Описано базовий моделюючий комплекс (БМК) як засіб імітаційного моделювання типового ПТК АС СЦ СБО, модель якого сформована з використанням системного підходу. Наведено основні можливості та короткий опис підсистем БМК. Зазначено, що для демонстрації роботи БМК створено макет, який розгорнутий у інституті проблем математичних машин і систем НАН України. На макеті на прикладі ієрархічної структури ЗСУ імітується робота органів військового управління стратегічного, оперативного та тактичного рівнів. Висновки: результати проведених досліджень можуть бути використані при створення автоматизованої системи СЦ органів державної влади сектору безпеки та оборони.