Розглянуто результати дослідження різних варіантів представлення електронних документів з урахуванням їх розмірів та можливостей управління ними в депозитарії електронних наукових документів.

Рассмотрены результаты исследования разных вариантов представления электронных документов с учетом их розмеров и возможностей управления ими в депозитарии электронных научных документов.

Розглянуто нормативно-правові засади створення депозитарію електронних копій наукової періодики України. Розкрито інформаційно-технологічні аспекти формування і використання його документальних ресурсів. Висвітлено напрями подальшого розвитку зібрання вітчизняних серіальних видань з метою проведення наукометричних досліджень.

Встановлено принципи комплектування депозитарних бібліотек ООН як засобу забезпечення широкого доступу користувачів до документів Організації. Висвітлено діяльність Представництва ООН в Україні, визначено її пріоритетні напрями. Особливу увагу приділено Програмі розвитку ООН (ПРООН), спрямованій на позитивні зміни шляхом посилення зв'язків між країнами, поширення та обміну знаннями, досвідом та ресурсами. Охарактеризовано електронні ресурси Депозитарію ООН в Україні, систему каталогів та картотек. Розглянуто Інтернет-сторінки Представництва ООН та Світового Банку в Україні. Особливу увагу приділено електронній сторінці Бібліотеки ім.Дага Хаммаршельда ООН та ЮНБІСНЕТ (unbisnet.un.org) - основному покажчику у режимі онлайн-документації ООН, опублікованої з 1979 р.

Розглянуто історію спецфонду Державної наукової архівної бібліотеки, зокрема, бібліотечного сегмента "Празького архіву". Проаналізовано види робіт, які потенційно могли бути виконані із бібліотечними колекціями даного масиву. Показано роль у процесі розсекречування масивів друкованих видань наказу Головліту СРСР від 10 січня 1990 р., який фактично поклав кінець доби цензури. Зазначено, що лише наприкінці 1980-х рр. бібліотечні зібрання української еміграції стали доступними для читачів.

Рассмотрена история спецфонда Государственной научной архивной библиотеки, в частности, библиотечного сегмента "Пражского архива". Проанализированы виды работ, которые потенциально могли быть выполнены с библиотечными коллекциями данного массива. Показана роль при рассекречивании массивов печатных изданий приказа Главлита от 19 января 1990 г., который фактически положил конец эпохе цензуры. Указано, что только в конце 1980-х гг. библиотечные собрания украинской эмиграции стали доступными для читателей.

Проаналізовано дві генеральні тенденції розвитку документних ресурсів бібліотек: збільшення частки документів, які мало використовуються у зв'язку з наростаючими темпами оновлення інформаційного потоку; прискорення архівації книжкових фондів, зважаючи на розвиток електронних технологій запису і передачі інформації. Запропоновано скоротити сумарний обсяг бібліотечних фондів, які мало використовуються, на основі розподілу відповідальності за постійне збереження максимально повного документного фонду між федеральними і регіональними депозитаріями - бібліотеками, інформаційними центрами та архівами, які отримують безкоштовний обов'язковий примірник документів. Документи, які мало використовуються, мають бути в одному-двох примірниках у спеціалізованих сховищах - репозитаріях.

Проанализированы две генеральные тенденции в развитии документных ресурсов библиотек: 1) увеличивается доля малоиспользуемых документов в связи с нарастающими темпами обновления информационного потока; 2) ускоряется музеефикация книжных фондов согласно закону метаморфизма библиотеки по мере развития электронных технологий записи и передачи информации. Предложено сократить суммарный объем малоиспользуемых библиотечных фондов на основе распределения ответственности за постоянное хранение максимально полного документного фонда между федеральными и региональными депозитариями - библиотеками, информационными центрами и архивами, которые получают бесплатный обязательный экземпляр документов. Малоиспользуемые документы в одном-двух экземплярах должны быть в специализированных хранилищах - репозитариях.

Two major trends in libraries' document resources development are analyzed. 1) The share of low-used documents increases due to rapid increase of information flow update. 2) As electronic technologies of information recording and transmission develop book collections become more museum looking. The author suggests reducing the total volume of low-used library collections on the basis of share of responsibility for permanent storage of full document collection between federal and regional depositories, i. e. libraries, information centers and archives receiving free obligatory copy of all published documents. 1-2 copies of each low-used document could be stored in 7 special repositories.

Рассмотрены проблемы современного хранения документов/информации. Проанализированы стратегические вопросы построения системы депозитарного хранения библиотечных фондов. Преимущество отдано новым подходам к организации депозитарного хранения с использованием научных разработок прежних лет, особенно в области децентрализованного формирования депозитарных фондов и определения критериев вторичного отбора документов.

Зазначено, що у великій бібліотеці, як правило, існують депозитарні фонди, ефективність використання яких відносно невелика. Однак, забезпечення збереження цих фондів, підтримка їх у робочому стані вимагає безперервних витрат ресурсів. Оцінено величину цих витрат і розглянуто можливу ефективність використання централізованих систем збереження та надання в користування електронних ресурсів - повнотекстових копій наукової періодики, таких, наприклад, як JSTOR, Backfile for Future.

Отмечено, что в большой библиотеке, как правило, имеются депозитарные фонды, спрашиваемость которых относительно невелика. Однако, обеспечение сохранности этих фондов, поддержание их в рабочем состоянии требует непрестанного расходования ресурса. Оценена величина этих расходов и рассмотрена возможная эффективность использования централизованных систем хранения и предоставления в пользование электронных ресурсов - полнотекстовых копий научной периодики - таких, например, как JSTOR, Backfile for Future.

As a rule, any large library has the so called depositary part of its collection. Specific circulation of these publications is not high, but preservation, conservation and provision of access to the given collection demand permanent efforts. The paper presents evaluation of expenses and centralized systems efficiency. These systems (e. g. JSTOR, Backfiles for Future) are publicly accessible collections of full-text versions of scientific periodicals.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч736.404 + Ч734(4БІЛ)754.10

Рубрики:

Система депозитарного збереження бібліотечних фондів

Організація бібліотечної справи. Управління. Економіка. Статистика

Шифр НБУВ: Ж70113 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч736.404(4Укр)511 + Ч738.44

Рубрики:

Система депозитарного збереження бібліотечних фондів

Спеціалізовані відділи бібліотеки

Шифр НБУВ: Ж70113 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч736.404 + Т.х

Рубрики:

Система депозитарного збереження бібліотечних фондів

Історія.Історичні науки - Розповсюдження історичних знань.

Шифр НБУВ: Ж70113 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч736.404(4УКР)

Рубрики:

Система депозитарного збереження бібліотечних фондів

Шифр НБУВ: Ж70113 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч736.404 + Ч238(4УКР)

Рубрики:

Система депозитарного збереження бібліотечних фондів

Інформаційне обслуговування. Використання інформації

Шифр НБУВ: ВА674238 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто питання стосовно нового перспективного проекту створення електронних ресурсів Книжкової палати України як складової національного інформаційного фонду.

Рассмотрен вопрос, касающийся нового, перспективного проекта разработки электронных ресурсов Книжной палаты Украины как составляющей национального информационного фонда.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч736.404с51

Шифр НБУВ: Ж15184 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Запропоновано програму створення електронної бібліотеки (ЕБ) ХХІ ст. на основі оцифрування ретроспективних документів в Україні. Встановлено, що комплектування ЕБ сучасними виданнями допомагає зберегти і використовувати електронні аналоги (ЕА) друкованих документів; внесення відповідних змін до Закону України "Про обов'язковий примірник документів" допомагає зберегти електронні оригінал-макети. Зазначено, що дані зміни розроблені для передачі виробником певним юридичним особам разом з обов'язковим примірником документів і їх ЕА для збереження, формування централізованої та розподіленої електронної депозитарної бібліотеки. Доведено, що дана технологія допомагає зберегти друковані видання в електронній формі та в подальшому створити сучасну ЕБ.

Висвітлено становлення, розвиток інформаційних центрів та бібліотек-депозитаріїв Організації Об’єднаних Націй в Ісламській Республіці Іран.