Досліджено синтаксичні функції транслокальних превербів як структурно-семантичних елементів речення з огляду на їх семантику та комунікативну завантаженість у реченні. Ступінь семантичної залежності від базисних дієслів і транслокальних груп визначає їх комунікативну роль.

Проаналізовано погляди французького лінгвіста Л. Теньєра щодо явища транспозиції (трансляції) частин мови, які знайшли відображення на сторінках найвідомішої праці вченого - книги "Основи структурного синтаксису". Наукова концепція Л. Теньєра щодо явища транспозиції частин мови набула широкої популярності, деякі поняття стали базовими. Набуває вагомого значення проведений дослідником ретельний аналіз різновидів трансляції.

З'ясовано специфіку та межі поширення відприслівникової дієслівної аналітичної синтаксичної транспозиції; окреслено ступені предикативної закріпленості відприслівникових дієслівних аналітичних синтаксичних транспозитів; виокремлено та охарактеризовано ядро і периферію відприслівникових дієслівних аналітичних напівморфологізованих синтаксичних транспозитів; диференційовано зазначені похідні утворення за тактами синтаксичної транспозиції.