Індекс рубрикатора НБУВ: Ш401.444.9 + Щ310.17:Ш5

Рубрики:

Інші види жанру роману, повісті <теорія л-ри>

Шифр НБУВ: Ж27444 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Зроблено спробу комплексно проаналізувати поетологічні особливості й інтерактивні засоби функціонування гіперроману. Досліджено романи М. Джойса, С. Моултропа, Ш. Джексона, М. Каверлі у контексті світоглядних уявлень та найсучасніших досягнень технонауки постмодерної доби. Проаналізовано літературні джерела гіперроману, традиції, що стимулювали його розвиток, структурну організацію та проблемно-тематичний комплекс певних творів, а також інтерактивні можливості читача. Увагу приділено становленню гіперлітературознавства, визначено його спільні з гіпертекстуальною літературою параметри - відкритість, процесуальність, метатекстуальність, відмову від ідеї наявності канонічного тексту оригіналу, динамічність.

Досліджено генезис, проблематику та поетику російської пікарески 1920 - 1930-х рр. Висвітлено еволюцію даного жанру, базуючись на матеріалі російських шахрайських повістей та шахрайських романів XVII - XIX ст., а також пікарески радянського періоду, представленої як досить дослідженими вітчизняною наукою ("Мастер и Маргарита" М.Булгакова, дилогія І.Ільфа та Є.Петрова, "Походження Невзорова, или Ибикус" О.Толстого) так і мало вивченими шахрайськими творами 1920 - 1930-х рр. (оповідання, повісті та романи Арк.Аверченка, Ю.Берзіна, М.Булгакова, А.Бухова, І.Еренбурга, В.Іванова, М.Ройзмана, Свена (І.Кремльова)). Розглянуто історичний аспект наукового вивчення жанрів шахрайської повісті та шахрайського роману, розкрито суть терміна "пікареска". Здійснено періодизацію функціонування пікарески в російській авантюрній прозі XX ст. Проаналізовано причини кризи жанру наприкінці 1920 - 1930-х рр. З використанням матеріалу радянської пікарески розглянуто важливі етапи жанрової трансформації, охарактеризовано новаторські риси жанрового конфлікту, установлено типологію героїв радянської шахрайської прози та виявлено конкретно-історичні типи.

Исследовано такое явление, как массовая литература, на примере одного из ее жанров - романе-триллере о вампирах. Приведены отличительные черты массовой литературы, а также объяснен феномен ее популярности и притягательности.

Досліджено вплив реального телебачення та реаліті-шоу на літературу, зокрема, формування нового різновиду романного жанру - реаліті-роману. Окреслено ознаки та різновиди реаліті-роману.

Розглянуто одні з перших зразків кінороману, котрий постав в українській і західноєвропейських літературах як авантюрно-пригодницький твір. З'ясовано баланс літературних і кінематографічних прийомів у ньому (особливості сюжету, композиції, способи відтворення зовнішніх і внутрішніх рис героїв, засоби візуалізації тексту).

Досліджено міфолорний простір (термін - мій) роману-есе "Dwellings", написаного сучасною американською письменницею індіанського походження (далі - амеріндіанською) Ліндою Хоган. Міфолорний простір амеріндіанського роману-есе постає інтерпретаційним конструктом, модель якого будується за принципами гомогенності, дискретності, ієрархічності складників простору, а також їх цілісності. Міфолорний простір визначено як сукупність міфолорних і міфолорно-авторських образів, які, вбудовуючись у художній універсум твору, створюють його жанрову своєрідність і наративні особливості та відбивають неоміфологічну художню свідомість автора й етнокультурну специфіку світобачення амеріндіанців. Наведено сходинкову конфігурацію наративної моделі міфолорного простору роману-есе "Dwellings".

Досліджено загальні закономірності й основні тенденції розвитку воєнного роману, здійснено спробу його типології та періодизації, виокремлено найбільш поширені жанрові моделі. Роман про Другу світову війну як провідний епічний жанр, що розвиває тему війни в літературі, синтезував увесь набутий письменниками-фронтовиками творчий досвід, став помітним художнім явищем і розповсюдженою змістоформою в західноєвропейському, американському та слов'янському письменстві. Дійдено висновку, що естетичний та ідейно-тематичний рівень художнього моделювання воєнної дійсності локалізований у різних національних літературах нерівномірно та зумовлений передусім історичними й геополітичними масштабами залучення воюючих країн у воєнні дії. До прикладу, в німецькій воєнній романістиці розповсюдженим є т.зв. "ремаркистський" роман, а також роман з вираженим антимілітаристським характером. Натомість в Англії, яка уникла окупації, аналізований жанр займає скромне місце. Головним сюжетом французького воєнного роману виступає рух Опору, а італійського-фашистське панування й окупаційні дії на Балканах. Американські романісти сфокусовані на війні як соціальному явищі, збройних конфліктах у В'єтнамі. Полівекторність художніх пошуків, багатство типів і різновидів воєнного роману (панорамний роман, ліричний воєнний роман, антифашистський роман, солдатський роман, воєнний роман-виховання, воєнний роман з документальною основою та ін.) демонструє воєнна романна творчість східних слов'ян. Зокрема, в розвитку українського воєнного роману літературознавці виокремлюють такі відгалуження, як власне воєнний роман, післявоєнний роман першого десятиліття, воєнна романна проза "другої хвилі" (др. пол. 50 - 60-ті рр.), воєнний роман 70 - 80-х рр., а також сучасна воєнна романістика.