Здійснено теоретичне осмислення естетичного як типу духовності у взаємозв'язку з проблемою самоусвідомлення естетики як теоретичної системи. На підставі обгрунтування основних принципів сучасного дослідження естетичного - "відкритої" раціональності, постонтології, синергетики та всебічного аналізу понять "духовність", "типи духовності", "естетична творчість", "естетизм", "світоглядна універсалія", "естетика негативності", "естетична раціональність", "темпоральність естетичного" виявлено багатоманітність прояву та конструктивну здатність естетичного як типу духовності в осягненні стану сучасної людини та культури. Уперше систематизовано досвід українських та зарубіжних науковців, включаючи історичну традицію та сучаний стан, щодо з'ясування духовного виміру естетичного. Висвітлено практику розвитку сучасного мистецтва та особливості функціонування українського мистецтва.

Досліджено моральні й естетичні параметри життєвого світу людини як ціннісно-смислового універсуму культури в екзистенційних модусах "справжність-несправжність" людського існування. Проаналізовано феноменологічно-онтологічні, аксіологічні та комунікативні аспекти морально-естетичних засад особистісного самовизначення у світі в контексті людиновимірних констант нової онтологічної парадигми та дотичний до неї світоглядно-антропологічний дискурс представників Київської філософської школи. Розкрито евристичний потенціал концептуального ресурсу нової онтології: подієвості, модусів "справжність-несправжність", ідеально належної царини цінностей, відповідального вчинку, "не-алібі в бутті", діалогічності, що на вітчизняному грунті репрезентовано проблемами світогляду, досвіду, моральнішого світовідношення, дихотомії "байдуже-небайдуже". Окреслений морально-естетичний фундамент буття людини у світі акумулює у своїх глибинах вагомі перспективи вільного вибору "бути чи не бути собою" у ситуації втрати стійких духовних орієнтирів сучасного поступу культури.

Розглянуто історію розвитку естетичних ідей у період ранньої античності, а саме у досократиків: мілетських філософів, Піфагора, Геракліта, Емпедокла, Анаксагора та Демокріта.

Рассмотрена история развития эстетических идей в период ранней античности, а именно у досократиков: милетских философов, Пифагора, Гераклита, Эмпедокла, Анаксагора и Демокрита.

The history of aesthetic ideas in the period of early antiquity, namely in Presocratics: Milesian philosophers, Pythagoras, Heraclitus, Empedocles, Anaxagoras and Democritus.

Розкрито поняття про феномен культури. Розглянуто Європейський культурний регіон у структурі світової культури. Увагу приділено українському національному відродженню (кінець XVIII - початок ХХ ст.). Наведено основні етичні школи та філософсько-етичні вчення. Висвітлено моральні проблеми людської діяльності. Детально розглянуто види й художньо-стильові напрями мистецтва. Охарактеризовано основні естетичні теорії сучасності.

Розглянуто особливості впровадження програм, що впливають на духовний розвиток особистості молоді в процесі викладання курсу "Етика і естетика", зокрема методу драматизації, елементів образотворчого мистецтва, витинанок тощо. Показано значущість проведення тренінгу "Мої слова" та коучінгу "Ти особливий".

Увагу приділено питанням виникнення і розвитку естетики як філософської дисципліни. Розглянуто категорії естетики. Висвітлено особливості новітнього категоріального апарату естетики. Охарактеризовано специфіку естетичної діяльності. Розкрито естетичну сутність мистецтва. Подано інформацію про становлення дизайну як естетичної діяльності.

Відзначено, що естетика сьогодні є найбільш соціально затребуваною серед інших філософських дисциплін. Виділено чотири напрямки розвідок естетичної тематики, а також тенденції західної естетики останніх років. Проаналізовано естетичні досягнення вітчизняних дослідників, ступінь розвитку та головні питання естетичної науки в Україні. Акцентовано увагу на зіткненні естетичних норм та зв’язків полярних культур Сходу та Заходу у вітчизняній традиції. Розроблено типологію мультипарадигмального поля естетичного, що є основою для подальшого розвитку естетичного знання, індикатором у типології є рівень наукового узагальнення (загальнонауковий та окремонауковий).

Отмечено, что эстетика сегодня является наиболее социально затребованной среди прочих философских дисциплин. Выделены четыре направления разработок эстетической тематики, а также тенденции западной эстетики последних лет. Проанализированы эстетические достижения отечественных исследователей, степень развития и главные вопросы эстетической науки в Украине. Акцентировано внимание на столкновении эстетических норм и связей полярных культур Востока и Запада в отечественной традиции. Разработана типология мультипарадигмального поля эстетического, являющаяся основой для дальнейшего развития эстетического знания, индикатором в типологии является уровень научного обобщения (общенаучный и отдельнонаучный).

Noted that aesthetics is now the most requested among other social philosophical disciplines. Four areas of aesthetic topics development were identified, as well as trends in Western aesthetics in recent years. The aesthetic achievements of domestic researchers, development and the main questions of aesthetic science in Ukraine were analyzed.

Розглянуто загальний зміст етики як науки. Висвітлено історико-теоретичні аспекти розвитку естетики. Охарактеризовано початкові етапи еволюції мистецтва як основної форми естетичної діяльності. Приділено увагу організаційній технології морально-етичного самовдосконалення майбутнього професіонала. Подано інформацію про інноваційні підходи до інтенсифікації процесу морально-естетичного самовдосконалення особистості.

Досліджено естетичне виховання як культуротворчий феномен у методологічній площині формування категоріального апарату культурологічної науки з урахуванням сучасних культурно-трансформаційних процесів. Визначено культурологічну контекстну площину для розробки зазначеної проблеми: вибудовується система категорій, в якій "естетичне виховання" корелює із поняттями "естетична культура", "чуттєва культура", у поєднанні яких та формується естетико-виховна парадигма культури. Обгрунтовано методологічні особливості культурологічного дослідження чуттєвої культури: аргументовано один із методологічних шляхів дослідження генези чуттєвої культури з точки зору виокремлення певних чуттєвих модальностей (культури зору, культури слуху, ольфакторної культури, культури тактильності, смаку) та концептів чуттєвої культури (нудьга, інтересне); доведено, що естетизація чуттєвості - це культуротворчий процес, у якому відбувається її культурна фіксація, культурне опосередкування та культурна ретрансляція. З'ясовано, що відносно моделі чуттєвої культури формується парадигма естетичного виховання. Виявлено, що дослідження людської чуттєвості неможливе поза урахуванням тілесних характеристик, пояснено зв'язок походження назв багатьох емоційних станів із тілесним досвідом. Доведено евристичний та методологічний потенціал "низової" естетики; з позицій естетико-виховних інтенцій досліджено такі естетичні та художні феномени як "тактильна архітектура", "саундскейп", ольфакторика в дизайні, Eat Art.

Проаналізовано процес становлення комп'ютерного моделювання як стратегії естетизації інформаційного середовища, результатом якої є створення віртуальної реальності. Досліджено естетичні особливості комп'ютерного моделювання за допомогою аналізу комп'ютерної гри як форми ігрової діяльності людини доби Постмодерну, що стає можливим завдяки засобам інформаційних технологій, а тому найбільш аутентично включена в процес формотворення віртуалізації реальності. Розкрито значення комп'ютерного моделювання в сфері кіномистецтва, що найбільш точно простежується в логіці трансформацій "образу-перцепції" в "образ-дію". Дослідження проблем естетичної специфіки комп'ютерного моделювання окреслює розширення предметного поля естетики як самостійної науки, що дозволяє говорити про становлення дизайну та гри як самодостатніх видів естетичної діяльності в межах науки про розвиток чуттєвої природи людини.

Проаналізовано методичні підходи до фахової підготовки майбутніх вихователів ДНЗ України: професійне формування навичок закладання першооснов етичної культури дітей в сенситивному періоді їх особистісного становлення.

Проанализированы методические подходы к профессиональной подготовке будущих воспитателей ДОУ Украины: профессиональное формирование навыков первооснов нравственной культуры детей в сенситивный период их личностного становления.

The methodical approaches to professional preparation of the future teachers of Ukrainian kindergartens are analyzed in the article. The professional forming of children’s ethical skills in the period of sensitive developing of their personality is defined.

Проаналізовано наукові праці вчених з питань розвитку естетичної культури та формування естетичних потреб майбутніх учителів музики. Розкрито специфіку взаємодії інтелектуального та емоційного аспектів у вихованні естетичних потреб майбутніх учителів музики в чотирикомпонентній структурі. Охарактеризовано когнітивний, емоційний, діяльнісний, етичний компоненти. Наголошено на особливій ролі вокально-хорової підготовки, оскільки вона забезпечує можливість ознайомлення з великим різноманітним репертуаром, виховуючи в такий спосіб естетичний ідеал виконання твору.

Проанализированы научные труды ученых по вопросам развития эстетической культуры и формирования эстетических потребностей будущих учителей музыки. Раскрыта специфика взаимодействия интеллектуального и эмоционального аспектов в воспитании эстетических потребностей будущих учителей музыки в четырехкомпонентной структуре. Охарактеризованы когнитивный, эмоциональный, деятельностный, этический компоненты. Подчеркнута особая роль вокально-хоровой подготовки, поскольку она обеспечивает возможность ознакомления с большим разнообразным репертуаром, воспитывая, таким образом, эстетический идеал исполнения произведения.

Scientists analyzed scientific papers on the development of aesthetic culture and the formation of the aesthetic needs of future music teachers. Specificity of the interaction of intellectual and emotional aspects of education in the aesthetic needs of future music teachers in the four- structure. Characterized by cognitive, emotional , activity , ethical components. Emphasized the special role of vocal and choral training, as it provides a great opportunity to get acquainted with diverse repertoire , raising thus the aesthetic ideal of a performance.

Охарактеризовано методологічні, психологічні, художньо-педагогічні та методичні принципи. Визначено такі групи методів для здійснення різнопланових форм естетико-педагогічної діяльності студентів: традиційні (вербальні, демонстраційно-образні, інтерпретаційно-педагогічні, імпровізаційно-художні, наочні, проблемні, евристично-пошукові тощо); інтерактивні (творчі естетико-педагогічні проекти, творчі естетико-педагогічні завдання, моделювання проблемних і конкретних естетико-педагогічних ситуацій, ситуативно-рольові ігри, дискусії, дебати, відкриті форуми, зокрема метод "Круглий стіл", "Коло ідей", "Ажурна пилка", "Мозковий штурм" тощо); художньо-педагогічні (метод активізації художньо-естетичної діяльності). Перспективами подальших наукових розвідок у цьому напрямі є обгрунтування етапів упровадження організаційно-методичної системи формування естетичної культури майбутніх учителів образотворчого мистецтва.

В контексте системного подхода обоснована сущность и структура организационно-методической системы формирования эстетической культуры будущих учителей изобразительного искусства в педагогических университетах. Охарактеризованы методологические, психологические, художественно-педагогические и методические принципы. Определены следующие группы методов для осуществления разноплановых форм эстетико-педагогической деятельности студентов: традиционные (вербальные, демонстрационно-образные, интерпретационно-педагогические, импровизационно-художественные, наглядные, проблемные, эвристически-поисковые и др.); интерактивные (творческие эстетико-педагогические проекты, творческие эстетико-педагогические задачи, моделирование проблемных и конкретных эстетико-педагогических ситуаций, ситуативно-ролевые игры, дискуссии, дебаты, открытые форумы, в частности метод "Круглый стол", "Круг идей", "Ажурная пила" , "Мозговой штурм" и т.д.); художественно-педагогические (метод активизации художественно-эстетической деятельности). Перспективами дальнейших научных исследований является обоснование этапов внедрения организационно-методической системы формирования эстетической культуры будущих учителей изобразительного искусства.

The article deals with the problem of the formation of aesthetic culture artists future teachers in pedagogical universities. The essence of organizational and technical system of formation of aesthetic culture of the future teachers of the fine arts, which is an ordered set of interrelated and interdependent elements that constitute the holistic education that has integrated features and is subject to contributing to the establishment of aesthetic culture of the future teachers of the fine arts.