Наведено результати дослідження моральної сфери особистості. Проаналізовано особливості моральних суджень як чинника, що обумовлює соціально-психологічну адаптацію.

Досліджено проблему виявлення феномену свободи у процесі культурної самореалізації особистості. Визначено та проаналізовано основні компоненти структури її самореалізації, а саме: самодіяльність, цілепокладання за етапами його циклічності та сформованість потреби у самореалізації. Охарактеризовано специфіку детермінації самореалізації особистості засобами духовної культури, які уможливлюють характер і спрямованість цього процесу через розкриття "людського в людині" й утвердження індивідуальної свободи. З'ясовано специфіку самореалізації особистості віруючого, яка визначається її перманентним прагненням до духовного самовдосконалення та детермінованістю цього процесу настановами гріха. Розкрито вплив тілесно-статевих детермінант, соціально-культурних криз і випадкових факторів на самореалізацію особистості.

Виявлено два джерела формувальння моральності особистості: соціальне та духовно-трансцендентне. Проаналізовано три основні групи несвідомих феноменів моральної сфери особистості: позасвідоме моральне, витоками якого є духовність; моральні звички, принципи, моральну інтуїцію; неусвідомлене інфантильної природи (умовні моральні цінності), що обумовлено ідеалізацією Я-реального й інфантильними тенденціями особистості.

Обосновано существование двух источников нравственности личности: социальное и духовно-трансцендентное. Проанализированы три основные группы неосознаваемых феноменов нравственной сферы личности: внесознательное нравственное, основанием которого является духовность; нравственные привычки, принципы, нравственную интуицию; неосознаваемое инфантильной природы (условные нравственные ценности), что обусловлено идеализацией Я-реального, инфантильными тенденциями личности.

The existence of two sources of personality's morality is grounded: social and spiritual transcendent. Three main groups of the unrealized phenomena of moral sphere of personality are analyzed: irresponsible moral, based on spirituality; moral habits, principles, moral intuition; unrealized infantile nature (conditional moral values), that is conditioned by idealization of I-real and by infantile tendencies of a personality.

У контексті християнсько-філософської ноології окреслено духовно-розумні, морально-духовні та духовно-естетичні аспекти моральної культури особистості, які не були достатньо з'ясовані у науковій філософській і педагогічній літературі. Розглянуто морально-духовну тріадну активність зустрічі-одкровення-спілкування, в якій реалізується максимальне відчуття особистісного духовного буття та буття інших людей. Проаналізовано сутність моральних категорій: Добро, Істина, Благо, Краса. Акцентовано увагу на судженні, що у справжньому спілкуванні виражається цілісність духовного буття особистостей і продемонстровано повноту його присутності, яка має здійснюватись в навчально-виховних процесах. Запропоновано нове змістове наповнення поняття "виховання", яке трактується як зустріч і спілкування в гармонійній співпричетності, у морально-духовній атмосфері безмежної пошани один до одного і до всіх інших, поваги до буття. Підсумовано, що подолання ізольованості та відчуженості людей можливе через морально-духовні чинники розглянутої тріади.

В контексте христианско-философской ноологии очерчены духовно-разумные, морально-духовные и духовно-эстетические аспекты нравственной культуры личности, которые не были достаточно выяснены в научной философской и педагогической литературе. Рассмотрена морально-духовная триадная активность встречи-откровения-общения, в которой реализуется максимальное ощущение личностного духовного бытия и бытия других людей. Проанализирована сущность нравственных категорий: Добро, Истина, Благо, Красота. Акцентировано внимание на суждении, что в настоящем общении выражена целостность духовного бытия личности и продемонстрирована полнота его присутствия, которое должно осуществляться в учебно-воспитательных процессах. Предложено новое содержательное наполнение понятия "воспитание", которое трактуется как встреча и общение в гармоничной сопричастности, в морально-духовной атмосфере безграничного уважения друг к другу и ко всем другим, уважения к бытию. Подытожено, что преодоление изолированности и отчужденности людей возможно через морально-духовные факторы рассматриваемой триады.

Запропоновано результати дослідження моральної сфери особистості. Проаналізовано критерії диференціації моралі особистості в гетерономному та автономному аспектах. Розглянуто й охарактеризовано механізми формування автентичної моралі. Доведено, що посилення гетерономності у характері проявляється сильною когнітивною складовою, втіленою у чіткий образ, за умов сильної автономності чіткість образу знижується.

Приведены результаты исследования моральной сферы личности. Проанализированы критерии дифференциации морали личности в гетерономном и автономном аспектах. Рассмотрены и охарактеризованы механизмы формирования самобытной морали. Доказано, что преобладание гетерономности в характере проявляет себя сильной когнитивной составляющей, выраженной в конкретном образе; при преобладании автономности четкость образа снижается.

The article deals with the results of research of moral sphere of the person. Criteria of differentiation of morals of the person in heteronomy and independent aspects are analyzed. Mechanisms of formation of original morals are considered and characterized. The following conclusions are made: 1) prevalence of heteronomy in character proves strong of cognitive a component expressed in a concrete image; 2) at prevalence of autonomy clearness of an image is reduced.

Обговорено проблему особистісної свободи. Обгрунтовано її структурно-функціональну модель, основу якої складають особистісна зрілість - емоційна, інтелектуальна, соціальна та моральна, вольове прагнення та духовний ідеал. Висвітлено чинники особистісної свободи та їх відповідність характеристикам компонентів особистісної зрілості.

Обсуждена проблема свободы личности. Обоснована ее структурно-функциональная модель, основу которой составляют зрелость личности - эмоциональная, интеллектуальная, социальная и нравственная, волевое стремление и духовный идеал. Высветлены факторы свободы личности и их соответствие характеристикам компонентов личностной зрелости.

It is analysed the concept of personal freedom, substantiated its structural and functional model based on personal maturity comprising emotional, intellectual, social and moral components, volitional pursuit and spiritual ideal. It is disclosed some factors of personal freedom and their correspondence to characteristics of personal maturity components

Актуалізовано дослідження певних проблем соціалізації морального розвитку особистостей у суспільстві, також відмінностей між людьми щодо особливостей менталітету, культури тощо, які слід ураховувати. Соціалізацію розглянуто як процес, у ході якого людська істота з певними біологічними задатками набуває якостей, необхідних для її життєдіяльності в суспільстві. Зазначено, що кожна особистість у процесі розвитку набуває того, що називають моральністю. Стверджено, що уявлення про досягнення особистістю найвищого морального рівня (за Л. Кольбергом) можуть певною мірою коливатися в представників різних культур (кардіоцентризм - раціоналізм, конформізм - нонконформізм, закон - моральність тощо). Підсумовано, що сучасні науковці все більше уваги приділяють крос-культурним дослідженням співвідношень і відмінностей між людьми.

Актуализировано исследование определенных проблем социализации нравственного развития личности в обществе, также различий между людьми в особенностях менталитета, культуры и т.д., которые следует учитывать. Социализация рассмотрена как процесс, в ходе которого человеческое существо с определенными биологическими задатками приобретает качества, необходимые для ее жизнедеятельности в обществе. Указано, что каждая личность в процессе развития приобретает то, что называют нравственностью. Утверждено, что представления о достижении личностью самого нравственного уровня (по Л. Кольбергу) могут в определенной степени колебаться у представителей разных культур (кардиоцентризм - рационализм, конформизм - нонконформизм, закон - нравственность и т.п.). Подытожено, что современные ученые все больше внимания уделяют кросс-культурным исследованиям соотношений и различий между людьми.

The article considers some issues on socialization of moral development of person in society, certain personal differences that become apparent in personal features (mentality, culture etc.), which are necessary to take into consideration.