Книга спогадів про Івана Світличного - шістдесятника, друга, вчителя, порадника, критика, редактора, перекладача, поета, громадського діяча, правозахисника, багаторічного політв’язня — ЛЮДИНУ. Згадують люди різні за віком, освітою, національністю, поглядами, але всіх об’єднує любов і повага до Івана. У нього не було розходжень між тим, що говорив і як він жив. Він знав про життя щось дуже важливе, може вирішальне... Ці слова прочитає на форзаці чудової книги той, кому пощастить взяти її в руки. Книга створена з великою любов’ю та являє собою зразок книжкового мистецтва. Упорядники - Леоніда і Надія Світличні, художнє оформлення - Іван Гаврилюк і Богдан Сорока.

Поет-шістдесятник, перекладач і літературний критик Іван Світличний відбувся як "голос духу", як людина своєї доби. її жертва, її сумління. В 1994 році поетові було посмертно присуджено Державну премію України ім. Т.Г.Шевченка. До книги увійшли поезії, поеми ("Архімед", "Рильські октави", "Курбас", "Вітер з України", "Гетьман Мельпомени" та ін.) та поетичні переклади автора з давньоруської, польської, словенської, сербської,словацької, чеської, білоруської, французької, італійської, турецької мов.