Багата гуцульська вишивка, що зберегла давню символіку, відображена в цьому тримовному альбомі.

У монографії з’ясовується роль і місце совісних судів в українському суспільстві кінця ХVІІІ—першої половини ХІХ ст. Засновуючи їх у кожному губернському центрі під час реформування місцевого управління, Катерина ІІ намагалася зіпертися на європейські взірці, поклавши в основу діяльності цих інституцій головні ідеї та принципи Просвітництва—гуманізм, священне право приватної власності, повагу до людини з її слабкостями й вадами. На відміну від інших судів совісний виконував не лише каральну функцію, а й намагався примиряти конфліктуючі сторони згідно з умовами, які ті самі пропонували. Караючи, совісні суди виховували в порушників почуття відповідальності за скоєні злочини, залучаючи до осуду громадськість, родину, церкву. Визначено станову виборність як основний критерій формування суддівського корпусу, коли дворянська корпорація та міщанська й селянська громади обирали суддями високоморальних, відповідальних та авторитетних місцевих діячів, яким довірялося здійснювати судові повноваження, описано умови служби цих посадовців. На основі архівних матеріалів висвітлено судові практики совісних судів, які розглядали земельно-майнові суперечки, сімейні сварки, злочини малолітніх, душевно-хворих, а також справи про чаклунство та забобони. Визначено, що саме з компетенції совісних судів було найбільш запитуваним і чому.

Наведено відомості про конструктивні схеми та збірні залізобетонні конструкції сучасних багатоповерхових каркасних будинків, які проектуються і будуються за існуючими нині серіями типових проектів. Наведені детальні розрахунки елементів чотириповерхової поперечної рами каркасного будинку за 1-ю та 2-ю групою граничних станів. Крім того, наведені приклади задавання вихідних даних для розрахунків на ПЕОМ зусиль в перерізах рами за ПК "Міраж" та програмою РАМА. Призначений для студентів спеціальності "Промислове і цивільне будівництво".