Т. 1, Кн. 1. - Истории Харьковского полка. - 435 с.

У монографії на основі широкого кола опублікованих та раніше не використовуваних архівних матеріалів розглядаються форми і методи культурно-мистецької та просвітницької праці Українських Січових Стрільців у роки Першої світової війни, їх вплив на формування та поглиблення національної свідомості українського суспільства. Проаналізовано основні напрями літературної творчості стрілецтва, його видавничі зусилля. Значна увага також приділяється висвітленню діяльності таких громадсько- освітніх та мистецьких структур УСС, як Кіш, Вишкіл, Збірні станиці, Пресова кватира, бібліотека, стрілецька гімназія, хор тощо.

Автор книжки народився 17 травня 1925 p. y селянській родині Марти і Михайла Мамчурів. Освіту отримав спочатку в початковій школі в рідному селі, а згодом в польській школі у Брюховичах. У 1939 р. поступив у Державну Академічну з українською мовою навчання гімназію, але війна перекреслила усі плани юнака. За часів німецької окупації вчився в гімназії, звідки в 1944 р. в юнацький вишкіл у Мальті, а потім вступив у ряди дивізії “Галичина", де пройшов підстаршинський вишкіл. Там ця подія співпала із закінченням війни. 3 приятелем Юліяном Волянським подалися в Україну, до Львова. Затриманий чекістами, був засуджений на тривале ув’язнення в Медвеж’єгорських та Кенгірських таборах ГУЛАГу. Вийшов на волю 27 жовтня 1954 р. Навчався у вечірньому Будівельному технікумі, який закінчив з відзнакою в 1957 р. Далі навчався у Московському Інженерно-будівельному інституті. На Україну повернувся в 1960 p. i працював у Будівельному тресті Івано-Франківська під різними назвами аж до виходу на пенсію у 1991 р. 3 настанням Незалежності України став членом Товариства Політв’язнів, членом Галицького Братства колишніх вояків 1-ої дивізії Української наці-ональної Армії. До вимріяного Львова переїхав у 1998 р. Бере активну участь у громадянській роботі з відновлення пам’яток історії та культури рідного краю.