Бібліографічний покажчик містить систематизовані бібліографічні описи політико-адміністративних і адміністративних карт і атласів, виданих на територію України упродовж 1918–2008 рр. різними міністерствами та відомствами, державними та недержавними підприємствами. Покажчик дає змогу прослідкувати розвиток картографування адміністративно-територіального устрою в Україні. Видання призначене для наукових працівників, картографів, географів, істориків, бібліографів, викладачів, аспірантів і студентів вузів, а також тих, хто цікавиться розвитком картографування адміністративно-територіального устрою території України.

Ларрі Вульф досліджує витоки концептуального поділу Європи на Східну та Західну, що його спершу винайшли мандрівники та мислителі доби Просвітництва, а відтак уречевили картографи та політики. Перш ніж з’явитися на мапі, Східна Європа постала в свідомості людини Просвітництва, констатуючись у процесах входження, заволодіння, уявляння, картографування, звернення і залюднення, що були результатом химерних поєднань уяви, інтересу та об’єктивного факту. Цей інтелектуальний продукт XVIII сторіччя пережив епоху свого народження і, збігшись із геополітичними реаліями XX сторіччя, породив культурно-філософські аномалії, наслідки яких не подолано досі.

У книзі викладено матеріал довголітньої науково-дослідницької роботи з відновлення давно забутих щвів, зокрема, городоцького, кучерявого, крученого, різних видів гладі та інших, схематично показано послідовність процесу їхнього виконання. Методом вивчення української вишивки автор грунтується не лише на фіксуванні, картографуванні вишивки як явища мистецтва, а й на глибокому вивченні процесу вишивання на основі музейних класичних зразків та підтвердженні старожитцями різних регіонів України.

Вип. 1. - 1971. - 242 с.

У монографії висвітлено тенденції розвитку картографії у зв’язку з новими технологіями. Представлено концепцію геоінформаційного картографування: сутність, принципи, понятійна система. Обґрунтовано теоретичні аспекти геоінформаційного моделювання, по-новому осмислено методи моделювання й систему геоінформаційних моделей, які використовують у геоінформаційному картографуванні. Акцентовано увагу на інтеграції функцій картографічного моделювання і ГІС-аналізу в геоінформаційних системах у процесі географічних досліджень. Проаналізовано системи традиційної картографії, комп’ютерної картографії і ГІС, методи картографічного моделювання і ГІС-аналізу, у тому числі трансформаційних процесів у економіці України. Розглянуто питання створення національної інфраструктури геопросторових даних: сутність, мета, особливості її формування в Україні. Наведено огляд основних ініціатив зі створення національної інфраструктури геопросторових даних в Україні. Обґрунтовано принципи формування структурованих цільових баз географічних даних та знань і метаданих про них. Охарактеризовано особливості стандартизації географічної інформації. Визначено місце і роль Національного атласу України в структурі геоінформаційного простору держави. Викладено концептуальні основи розвитку електронної версії Національного атласу України. Для фахівців у галузі наук про Землю, викладачів, аспірантів, студентів вищої школи.

У монографії сформульовані концептуальні положення нової методології екологічного моніторингу – обсерваційної, парадигма якої ґрунтується на розроблених системах і математичних моделях реального та віртуального моніторингу довкілля за допомогою ландмаркових систем наземного, підземного, повітряного, водного та космічного базування. Представлені новітні технічні та технологічні висновки щодо метризації довкілля-простору, розробки геопросторових моделей обсерваційних систем моніторингу на прикладі м. Києва. Зазначається, що обсерваційні дослідження поділяються на класичні (традиційні) та неоновітні, застосовуючи концепти теорії конверсійного моделювання довкілля-простору із апробуваннням алгоритму обсерваційних сценаріїв результатів рекогностування із застосуванням краудсорсингових технологій цифрового картографування. Представлені та відтворені нові можливості дешифрування, ідентифікації та інтерпретації даних дистанційного зондування Землі та оперативних геопросторових моделей мережі інфраструктури екологічних обсервацій, що отримали дефініційне обґрунтування як еколандмарки. Визначені та знайшли підтвердження засади та концепції розробленої теорії формалізованого обсерваційного еколого-географічного картографування. Розроблена серія техноекологічних карт м. Києва, апробація проведена на проблемних полігонах геостаціонарних екологічних досліджень м. Києва.

Розрахований на науковців природничих та технічних наук, що займаються інноваційними проблемами реалізації проведення екологічного моніторингу засобами цифрової геодезії та картографії, геоінформаційних систем та аерокосмічних технологій. Монографія рекомендована здобувачами різних ступенів вищої освіти закладів вищої освіти галузей знань «Геодезія та землеустрій», «Природничі науки» та «Науки про Землю» і спрямований на формування картографічних вмінь та геопросторової компетентності засобами ГІС та ДЗЗ.

Монографія присвячена дослідженню навколишнього природного середовища (довкілля), а також природних, антропогенних та соціокультурних екологічних публічних просторів м. Києва. Столиця України представляє собою цілий ряд малодосліджених кластерів її території: трансформація природного та антропогенного ландшафтів, особливості довкілля та природокористування у топоніміці міста, аудит історичних та сучасних картографічних матеріалів, як документальних літописів екологічної історії міста, екологія туристсько-рекреаційного та рекреаційно-екскурсійного природокористування природних зон, історія та географія екологічних катастроф та їх генезис. Відповідне дослідження об’єднане у розроблену комплексну парадигму вивчення довкілля та простору м. Києва – обсерваційний моніторинг. Для його реалізації та розв’язання відповідних наукових задач були успішно апробовані сучасні технології геодезії, картографії, фотограмметрії, геоінформаційних систем та технологій. Основою наукових досліджень є еколого-географічні та картографічні рекогностувальні експедиції, які були проведені протягом останніх двадцяти років. Був накопичений величезний за об’ємом фактологічний еколого-географічний матеріал (база даних). Це абриси експедицій, архів стародавніх та сучасних карт, матеріали аерокосмічної зйомки та дистанційного зондування м. Києва. Розроблений та застосований інструментарій технологій полігонного та камерального моніторингу м. Києва: укладена карта ландмарків – реперів еколого-географічних та природоохоронних обсервацій, обґрунтовані нові наукові дефініції: довкілля-простір м. Києва, екологічне києвознавство, інновінг-інструментарій обсерваційного моніторингу великого міста. Вивчені особливості проєктування еколого-туристичних стежок (на прикладі вул. Оболонська набережна). Досліджені маловідомі еколого-гідрографічні об’єкти: каскад озер Почайна, штучні еколого-гідрологічні об’єкти публічних просторів (фонтани та водограї). Окремо вивчені технології створення геоінтелектуальної системи прийняття екологічних рішень у м. Києва. Укладена серія статистичних еколого-моніторингових карт. Представлений широкий опис унікальних та ексклюзивних об’єктів природного та публічного просторів м. Києва із метою їх залучення в систему міського екологічного (зеленого) та урбаністичного (промислового) туризму, рекреації, релаксації, інтерпретації природної та культурної спадщини м. Києва засобами ГІС та ДЗЗ.

Монографія буде корисною дослідникам м. Києва: екологам-природоохоронцям, києвознавцям-географам, історикам, картографам, екскурсоводам та гідам-інтерпретаторам, а також спеціалістам у галузі геоінформаційного еколого-географічного картографування великих міст.

Монографія присвячена історико-архітектурному комплексу м. Києва сакральної та релігійно-паломницької спеціалізації. Досліджується теориторіальна організація ан- самблів культвих споруд м. Києва від найдавніших часів до сьогодення. Застосовуються найсучасніші методики та технології: супуникові навігаційні системи, геоінформаційні системи та технології, електронно-картографічні бази даних. Матеріал дослідження за- безпечений історичними та сучасними світлинами, які були зроблені під час науково- краєзнавчих експедицій містом, як одного з найважливіших прийомів збору сучасної гео- проторової інформації. Результатом реалізації просторового дослідження дестинацій са- кральної аріхтектури – є навігаційні карти з розміщенням сучасної культової архітек- тури та інших релігійно-обрядових ланшафтів всіх релігійних вірувань, конфесій та па- рафій. Зміст роботи поєднує інженерно-картографічні, геоедезичні, фотограмметричні, архітектурно-будівельні питання, напрямки геоінформаційного моделювання та проекту- вання міського середовища. Монографія є апгрейдингом (ремейковим варіантом) кандидатської дисертації ав- тора - "Географо-картографічний моніторинг культових споруд м. Києва" із сучасними змінами та доповненнями та продовженням колективної монографії "Картографічна інтерп- ретація деяких особливостей м. Києва"

Розрахована на вчених-дослідників м. Києва (києвознавців), спеціалістів з пи- тань геоінформатики, геодезії, картографії та суміжних інженерно-технічних наук, сту- дентів спеціальностей "Туризм", "Геоінформаційні системи та технології", "Архітекту- ра", "Спеціальні історичні дисципліни" та всіх тих, кого цікавить історія, географія та картографування м. Києва.