Книжка розповідає про часи монгольського нашестя та державу Золота Орда, вплив яких на долю населення Київської Русі і Половецького степу, на жаль, й на сьогодні не має усталеної оцінки. Незважаючи на багаторічні дослідження, питання про золотоординську епоху лишається «білою плямою», з'ясування якого мало би неабияке значення для середньовічної історії України. У книзі розглядаються контакти слов'янського населення з тюркомовними кочівниками, що позначилось на етнографічних особливостях української культури. Книжка розбиває усталений погляд на степовий регіон як «Дике поле», де проживала не тільки осіла і кочова людність, але й існували значні ординські міста.

Данная монография посвящена освещению истории и культуры бахтиаров, одного из оседло-кочевых племён Ирана.

Книга выдающегося русского этнографа Льва Николаевича Гумилева посвящена одной из самых сложных и запутанных проблем отечественной истории – вопросу взаимоотношений Древней Руси и кочевников Великой степи на протяжении всего Средневековья. Увлекательная и эмоциональная, написанная безупречным языком, эта работа стала блестящей попыткой реконструкции подробной и целостной картины истории Евразии в XI–XIV веках.

В монографии анализируются важнейшие археологические материалы, выявленные при раскопках курганов последнего этапа предскифского и раннескифского периодов в бассейне р. Рось. Рассматриваются вопросы хронологии, погребальный обряд, материальная культура, а также взаимоотношения местного населения с соседними племенами Среднего Поднепровья, Степного Причерноморья. Для археологов, историков, краеведов.

Т. 2. - 32 с.

Гунны – первое известное государственное объединение кочевых тюркоязычных народов. Что заставило эти племена объединиться? Какими они были? Чем руководствовались римляне в торговых отношениях с гуннами? Автор отвечает на эти и многие другие вопросы, исследует материальную организацию и социальную структуру гуннского общества до Аттилы и подвергает анализу то, что было сделано этим вождем, вошедшим в анналы мировой истории.

Монографія – результат багаторічних досліджень академіка АН УРСР І. П. Крип’якевича з історії Галицько-Волинської землі періоду Давньоруської держави та феодальної роздробленості. Розкрито умови формування Галицько-Волинського князівства, його адміністративно-територіальний поділ, соціально-економічні й політичні відносини, вклад у боротьбу проти експансії католицьких феодалів та навали кочівників-завойовників, показано дружні взаємовідносини Галицько-Волинської Русі з іншими давньоруськими землями, доведено безпідставність тверджень польської буржуазно-шовіністичної історіографії, що заперечувала східнослов’янський характер Галичини й Волині та прогресивну роль Київської Русі на цих землях. Для істориків, археологів, викладачів і студентів вузів, краєзнавців.

Книга посвящена древней и раннесредневековой истории и культуре народов, населявших центрально-азиатский ареал евразийских степей, а также их западным миграциям в I тыс. н.э. Основное внимание авторы уделяют возникновению и истории первых степных империй, в недрах которых сформировались степные союзы, а затем и народы, говорившие в основном на тюркских и монгольских языках.