В данной книге представлен итог многолетней работы по изучению проблемы саморегулирования организма. Книга рассчитана на тех, кто хочет стать хозяином своего организма; кто хочет своими руками строить более здоровое и счастливое будущее.

A.M. Васютин — врач-психотерапевт, тренер и супервизор Профессиональной психотерапевтической лиги, автор 8 книг и многих статей по саморегуляции организма. В данной книге автор с новых и оригинальных позиций, опирающихся на большой клинический опыт, проанализировал основные теории развития болезней и методы их лечения, которые имеются в современной психотерапии. Написанная легко и доступно, эта книга найдет своего читателя среди психологов и психотерапевтов, преподавателей и студентов, а также всех тех, кто хочет понять корни своих болезней и психологических проблем и избавиться от них.

У монографії подано оригінальну концепцію саморегуляції соціального організму країни. Завдяки генетичному аналізу розкрита елементна база і функціональні характеристики гомеостату соціальної системи, що складається з двох провідних інгредієнтів: громадянського суспільства і держави. Концептуально доведено існування полімеханізму саморегуляції, до складу якого входять механізм створення законів, механізм дії законів, механізм реалізації законів і механізм зворотного зв’язку, або соціального контролю. З позицій системного аналізу відтворені його головні морфологічні параметри і функціональні характеристики, висвітлені тенденції саморозгортання української дійсності і європейської спільноти. Теоретично обґрунтовано загальне, специфічне й одиничне в багатогранному бутті системи саморегуляції цього виду, а також вказано на джерело продукування суперечностей у транснаціональному організмі Об’єднаної Європи, до структури якого прагне інтегруватися Україна. Для науковців, фахівців із соціального менеджменту, політологів, соціологів, соціальних філософів, усіх тих, кого цікавить ноосоціогенез, самоорганізація і саморегуляція ноосферного життя.

Монографія висвітлює взаємозалежність процесу формування громадянського суспільства і соціальної роботи, як соціального явища. Послідовно обґрунтовується походження, сутність, зміст, морфологічна та процесуальні форми соціальної роботи. Подається діяльнісна природа явища, формалізовано основний закон саморозгортання соціальної роботи, подані евристичні моделі системи соціальної роботи та соціального закладу, визначаються фактори ризику процесу розбудови системи соціальної роботи засобами влади держави і громадянського суспільства, наводяться алгоритми прийняття управлінських рішень для вирішення проблем кризової людини та управління соціальним закладом, висвітлюються загальні типи механізмів саморегуляції: архетипічний, нормативний та інформаційно-знаковий. Рекомендується для користування науковцям, докторантам, аспірантам, магістрам, бакалаврам, керівникам соціальних закладів, фахівцям-практикам і волонтерам, що працюють у сфері соціальної роботи, а також всим тим, хто цікавиться питаннями проектування, конструювання, модернізації та оптимізації соціальних систем.

У посібнику вміщено стрижневі теми із проблеми моральної саморегуляції життєдіяльності людини. Може бути корисним для студентів англомовних груп вищих навчальних закладів та всіх, хто цікавиться питаннями етики.